Книга Володимира Вакуленка стала однією з найпопулярніших на KyivBookFest.
Під час повномасштабної війни українці почали частіше купляти книги. При цьому у Харкові читають менше, ніж у Києві, Львові та Івано-Франківську. Змінилися і смаки книголюбів. Дитячу та бізнес-літературу витіснили інші жанри.
Про те, як змінюються читацькі смаки, вплив війни на книговидавництво в Україні та звичку харків’ян читати російською, KharkovNEWS.info поговорив з генеральною директоркою видавництва Vivat Юлією Орловою.
«Люди багато читають про війну»
Юлія Орлова і черга до книгарні Vivat. Фото з Facebook-сторінки Юлії Орлової
За час повномасштабного вторгнення українці стали більше читати. Такі несподівані висновки зробили видавці під час книжкового фестивалю KyivBookFest, звідки днями повернулася Юлія Орлова. Продажі в усіх видавництв зросли в основному через те, що з ринку пішла російська книга.
Дуже змінилися і читацькі вподобання. Якщо під час коронавірусних карантинів найкраще розходилася література для дітей, то у війну інтереси книголюбів дуже поляризувалися.
«Я очікувала, що і надалі найбільш популярними будуть дитячі книжки, особливо тоді, коли були вимкнення світла, бо дитяча книжка — це те, що допомагає об’єднати родину. Але ні. Найбільшою популярністю зараз користуються книжки фентезі та ромкоми. Гадаю, що це певний ескапізм, який допомагає відволіктися від того, що коїться навкруги. З іншого боку, люди багато читають про війну. У мене було багато запитань, а чи потрібні зараз взагалі такі книжки. У світі такого тренду немає. Виявилося, що багатьом треба читати про війну, виплакатись, пережити додатково цей досвід і відпустити його», — розповідає Юлія Орлова.
Ще одна популярна тематика — історія України, особливо серед покупців молодшого віку.
«Люди хочуть самі розібратися, які історичні постаті в нас були, які ми кроки робили на шляху до незалежності. Цей інтерес відзначають усі видавництва. Мені здається, ми таким чином виховаємо інше покоління людей, які не зможуть так легко звернути з правильного шляху, серед молоді буде менше так званих «ватників», — вважає директорка видавництва.
А от ділова література, одна з найпопулярніших у 2021 році, попитом не користується. На думку видавчині, люди поки що не відчувають у собі сил започатковувати бізнеси або ж вчитися новому.
Щоденник Володимира Вакуленка — лідер продажу
Найпопулярніша книга видавництва Vivat на фестивалі в Києві. Фото: фонд «Відродження»
Найпопулярніші книги видавництва на книжковому фестивалі в Києві підтверджують головні тенденції ринку. На третьому місці за кількістю проданих екземплярів — книга Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу», на другому — «Чому Україна виграє» історика Сергія Громенка. Лідер продажу — щоденник літератора Володимира Вакуленка, який він писав під час окупації його рідного села Капитолівка Ізюмського району. Володимир робив записи потай, та за кілька днів до арешту закопав зошит під деревом в саду.
Росіяни розстріляли Володимира Вакуленка, він був похований у лісі під номером, його особу довго не могли встановити. А закопаний щоденник знайшла інша українська письменниця, Вікторія Амеліна. Вона написала передмову до цього видання. Вікторію також вбили росіяни, 1 липня цього року вона померла від поранень, які отримала внаслідок ракетного удару по кафе у Краматорську.
Усі прибутки від першого накладу книги видавництво віддасть матері Володимира, яка виховує його неповнолітнього сина, що має інвалідність. Це — 240 тисяч гривень, мінус податки.
«Кожна людина, яка купує книжку, розуміє, що частина грошей підуть родині Володимира Вакуленка. Мені приємно, що читачам відгукується ця ідеє. Це показує, настільки українці емпатичні, готові допомагати людям, які опинилися в біді», — каже Юлія Орлова.
Перший наклад книги вже продали, з другого мати письменника отримуватиме по 15% з продажу кожної книги у вигляді роялті.
Харків’яни звикли читати російською
У Харкові люблять живі зустрічі з авторами. Фото з Facebook письменниці Анни Гін
Українська книга переживає ренесанс. За цей рік видавництво Vivat повернулося на довоєнний рівень прибутку і навіть перевищило показники 2021 року. Причина тому — не лише зростання читацького інтересу до української книги, а й подорожчання. Книги виросли в ціні у середньому на 60%.
Цікавість до читання неоднакова у різних регіонах. У Харкові купляють менше книжок, ніж в Києві, Львові та Івано-Франківську.
«Є такий показник — виторг з квадратного метра книгарні. У Харкові він нижчий, ніж у Києві, Франківську і Львові. Я думаю, перша причина — ми дуже довго були російськомовним містом, звичка читати російською залишилась. По-друге, на книжковій балці ще можна знайти багато книжок російською мовою. Це або залишки, або вони нелегально завозяться», — розповідає Юлія Орлова.
Але разом з тим є величезний інтерес до живих зустрічей з письменниками, особливо — місцевими, харківськими. Місяць тому Сергій Жадан презентував нову збірку «Скрипниківка» у книгарні на Сумській. Вздовж вулиці вишикувалася довжелезна черга бажаючих отримати автограф. Схвильовані перехожі двічі викликали поліцію. Аншлаг був і на презентації книги Анни Гін «Як ти там?»
«Харків’яни сумують за подіями, у нас їх значно менше, ніж в інших містах, а ми все ще соціальні істоти, нам хочеться збиратися, щось обговорювати. Тож презентація — це така певна форма спілкування, можливість з кимось познайомитися у цій черзі до книгарні, знайти однодумців», — вважає директорка видавництва Vivat.
Бракує іноземної літератури
Фото: KyivBookFest
Продукція російських видавництв займала понад половину українського ринку. Після того, як вона опинилася під забороною, асортимент книжок став меншим. Українські видавці не встигають заповнити лакуни власною продукцією. Особливо бракує в книгарнях гарних перекладів сучасних іноземних авторів.
«Ми зараз маємо великий брак перекладачів. Куплені багато проєктів, але ми не можемо здати їх у друк — немає якісних перекладачів. Раніше потреба в них була менша, бо ми менше книжок видавали. Причини в тому, що частина перекладачів виїхала. Частина не відповідає нашим вимогам. Нам важливо, щоб текст був перекладений не з російської, а з оригіналу — ми це дуже ретельно перевіряємо. Бували й неприємні винятки, коли людина шість місяців перекладала книжку, а ми отримували гугл-переклад. Мало якісних перекладачів, і це проблема», — скаржиться Юлія Орлова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полювання на Пушкіна. Навіщо у Харкові зафарбовують імперських авторів
Тимчасова відсутність ще й цією конкуренції дає шанси на читацьку симпатію не лише сучасним українським авторам, а й класикам. Vivat невдовзі випускає серію книжок творів українських класиків (Підмогильного, Кобилянської, Франка), що не були включені до шкільної програми. На фестиваль у Київ привезли по 100 примірників кожного видання, вони розійшлися у перший же день.
Олена Павленко
