Попереджувальних знаків недостатньо.
Мешканці Харківщини крадуть попереджувальні таблички, яких і так не вистачає.
У Харківській області потрібно встановити більше ніж мільйон табличок із попередженнями про мінну небезпеку. Наразі встановлено близько 40 000 табличок і банерів. Департамент цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації отримує у середньому на день 100 таких табличок. Їх надають організації та волонтери, встановленням займаються сапери. Однак коштів на виготовлення табличок у достатній кількості департамент немає. Про це пише «Суспільне» з посиланням на директора департаменту цивільного захисту ХОВА Івана Сокола.
«Нам багато допоміг Комітет Червоного Хреста. Вони надали нам таблички, які ми бачимо, прямуючи до Ізюма, Балаклії. Вони розташовані на трасі й сповіщають населення про те, що вся деокупована територія — замінована», — розповів Сокол.
Червоно-білі стрічки можна побачити вздовж полів і лісів. Ними позначають небезпечні зони. Це місця, де проходять сапери, аби далі могли безпечно проводити роботи енергетики, газовики, співробітники водоканалів. Таблички сапери встановлюють там, де ще не обстежували території на наявність вибухонебезпечних предметів. У більшості це — деокуповані населені пункти.
За словами заступника начальника центру Міжрегіонального гуманітарного розмінування Максима Мельника, сапери стали помічати, що таблички про мінну небезпеку, які вони встановили, зникають. Їх крадуть місцеві мешканці.
«Місцеві жителі чомусь думають, що цю табличку можна взяти й зняти. Піти до себе на обійстя і десь її там застосувати для своїх потреб. Там, помідори підв’язати або ще щось. І розумієте, ми їх ставимо, а люди їх знімають. Те ж саме і з попереджувальними стрічками. Вони їх рвуть», — пояснив Максим Мельник.
Загалом у Харківській області замінована третина територій (більше ніж мільйон гектарів) — від півночі до півдня. Розставити попереджувальні знаки по всій цій території неможливо. Окрім відсутності достатньої кількості самих табличок, не вистачає саперів, які б ці таблички розставили.
«Ми не можемо повноцінно на цей час встановити абсолютно на всіх територіях, повідомити людям, що там небезпека. Тому що зараз людина вийшла на подвір’я — це вже небезпека. Людина зайшла на свій город — це вже небезпека. Людина пішла тією стежкою, якою вона не ходила понад два роки — це вже небезпека», — каже Іван Сокол.
Із початку війни на вибухонебезпечних предметах підірвалися більше ніж 150 мешканців Харківської області, із 30 — загинули.
Як розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі національного телемарафону 25 квітня, у Харківській області працюють понад 250 саперів. Однак наразі проводиться розмінування лише критичної інфраструктури, для масштабного розмінування не вистачає фахівців.
«У нас наразі працюють по області посилені підрозділи ДСНС. Їх працює по людях — більше 250 людей, більше 100 одиниць спеціалізованої техніки, що дозволило нам лише за 2 останні тижні відновити електропостачання на деокупованій території для більше ніж 2000 абонентів. Роботи тривають, однак це виключно лінії електропередач, критична інфраструктура. Говорити про гуманітарне масштабне розмінування області, як то сільськогосподарських земель тощо, на жаль, ще зарано. Ми зараз ведемо активні перемовини під егідою Міністерства економіки з міжнародними організаціями, щоб максимум залучити їх до такого розмінування», — сказав Синєгубов.
Як писав KharkovNEWS.info, співробітники Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області відпрацювали з початку війни більше ніж 21 000 заявок від мешканців регіону щодо вибухонебезпечних предметів. Лишається перевірити ще близько 1300 заявок.
