Дворічна дитина провела чотири доби в лісі без їжі та води.
Чотириденні пошуки маленької Віолетти Мужечук у зміївських лісах стали безпрецедентною акцією порятунку. Вперше у Харківській області така тривала пошукова операція увінчалася успіхом — дівчинку знайшли живою та майже неушкодженою. Але все могло закінчитись набагато гірше, бо в перші дні волонтерам бракувало допомоги.
Віолетті з села Скрипаї — два з половиною роки. 23 травня вона пішла з батьківського подвір’я у селі Скрипаї Слобожанської громади і не повернулася. Її шукали майже 1000 чоловік і знайшли в 10 кілометрах від дому.
Дитина могла підірватись на міні
Віолетта зникла увечері. До цього вона гралася на подвір’ї, мати тим часом поралась на кухні, але раптом помітила, що дитини немає. Як зазвичай буває в таких випадках, спершу намагалася самостійно кликати та шукати дочку, аж коли вже зрозуміла, що її ніде немає, зателефонувала до поліції. У той же вечір, близько 22:00, поліцейські звернулися за допомогою до волонтерів. Але спершу в них були певні сумніви щодо того, чи варто їхати.
«Спочатку ми не могли зважитись на це — недалеко від цього місця були бойові дії, там місцевість, можливо, була замінована. Не могли туди відправити волонтерів, бо це було б небезпечно для них. У ніч поїхали два координатори розвідати ситуацію, взяли квадрокоптер з тепловізором, але так нічого суттєвого і не з’ясували. Вже вранці ми разом із поліцією визначили територію, де пошуки можна проводити безпечно і почали роботу», — розповів KharkovNEWS.info керівник пошуково-рятувального загону «Мілена» Сергій Осман.
27 травня на пошуки Віолетти вийшло близко 1000 чоловік. Фото: Поліція в Харківській області
Місцевість розбили на квадрати та почали обстежувати кожен з них. Тим часом поліцейські шукали хоч якогось свідка зникнення дитини. Мати Віолетти вважала, що дівчинку могли вкрасти, бо того дня по вулиці проїжджала невідома машина — рідкісне явище в маленькому селі.
«Поліція обійшла кожне подвір’я, разом з рятівниками оглянули кожен колодязь, усі покинуті хати і можливі схованки, де з легкістю могла загубитися дитина. Орієнтування з прикметами дитини були розміщені у місцях масового скупчення людей, міському та міжміському транспорті, електричках, потягах, в метрополітені», — розповіли в пресслужбі Нацполіції в Харківській області.
Коли стало зрозуміло, що ніхто дівчинку не бачив, вирішили зосередитись на лісі. 27 травня майже тисяча людей вийшли на пошуки дитини. До загонів приєднався батько дитини, який приїхав з фронту шукати свою Віолетту. І це дало результат: один з поліцейських почув, як хтось застогнав у високій траві під деревами. Дівчинку дістали з хащів стомлену, виснажену, подряпану, але загалом неушкоджену.
«Можна подумати, що це чудо, але діти можуть жити в лісі і довше. На нашій практиці такого не було, але у пошукових загонів світу були випадки, коли діти довго самі були десь у лісі. Віолетті пощастило, бо не сильно холодно вночі, ішов дощ, але не сильний. А ще схоже, що дитина здорова і витривала», — каже Сергій Осман.
Дівчинка зайшла досить далеко від дому. Їй пощастило ще й не натрапити на заміновані ділянки — якби вона пішла в інший бік, її б не знайшли, бо просто не змогли б шукати.
Пошуковим загонам потрібні люди
На думку керівника «Мілени», Віолетту могли б знайти швидше, аби відразу до пошуків долучилося більше людей. Першого дня в Скрипаї приїхало близько 100 волонтерів, доєдналось місцеві, але цього було замало. Сергій згадує, що у 2021 році до пошуків зниклого підлітка в лісопарку доєдналося набагато більше добровольців, хлопця знайшли швидко, але, на жаль, тоді час не допоміг — він помер.
«Коли ми на Олексіївці шукали хлопчика, тоді вночі в лісопарку було більше 300 чоловік, і я думав, що і зараз приїде більше. Ми б охопили більшу площу і могли б відпрацювати цю місцевість значно швидше. З початку війни людей стало менше, одні волонтери поїхали, хтось воює, тому підготованих людей лишилось мало», — розповідає Осман.
Віолетту шукали на землі і під водою. Фото: Поліція в Харківській області
Зниклих людей тим часом менше не стає. У перші місяці повномасштабної війни «Мілена» не працювала, активні бойові дії унеможливлювали пошуки. Але згодом харків’яни стали повертатись до міста — і губитись. Розшукують не лише дітей, але й літніх людей, у яких є порушення пам’яті, грибників — хоча таких зараз мало, люди бояться ходити в ліси. У місті шукати людей простіше, ніж у лісі, а найважче вести пошуки підлітків — вони можуть посваритися з батьками, піти з дому та просто відсиджуватись у когось із знайомих.
Зараз «Мілена» шукає волонтерів, які могли б стати частиною пошукової команди. Обмеження лише одне — вік понад 18 років. Стан здоров’я та витривалість не грають ключової ролі, бо пошуковикам потрібні не лише люди, які ходитимуть лісами та полями, але й координатори на телефонах. Щоб подати заявку, необхідно заповнити анкету.
