Мовний омбудсмен думає, чи звертатися до Верховного суду.
Суд не вважає, що Ігор Терехов повинен сплачувати штраф за російську мову у соцмрежах.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь подав апеляцію на ухвалу Київського районного суду Харкова, якою був скасований штраф меру Харкова Ігорю Терехову за використання російської мови у соціальних мережах. Однак апеляційний суд вирішив залишити ухвалу без змін. Тепер мовний омбудсмен розмірковує над тим, чи звертатися далі до Верховного суду України. Він не погоджується з тим, що інформація, яку Терехов розміщував російською мовою у соцмережах, містила побутовий, а не професійний характер. За його інформацією, сторінки Терехова вели семеро людей. Про це Тарас Кремінь розповів в інтерв’ю «Українській правді».
«Апеляційна інстанція залишила рішення суду першої інстанції незмінним. Тому ми зараз будемо думати, чи подавати цю апеляцію і виходити на вищий рівень, на рівень Верховного суду. Тобто це зараз поки що такий процес. Але другий штраф, який ми накладали, він не сплатив, він не погодився з тією позицією. Він виходив із того, що він має право користуватися недержавною мовою у своїх соціальних мережах, Telegram-каналах, тому що вони начебто не є його офіційними. Але ми виходили з тієї позиції, що інформація, яку він розміщував на сторінках у Facebook, вона несла виключно професійний характер його як харківського міського голови. Тобто це не сімейна історія, фотографії, побутове життя. Це виключно інформація, яка в тому числі велася, якщо я не помиляюся, сімома авторами. Я не повірю, що вся сім’я вела сторінку приватного характеру конкретного посадовця. Але я сподіваюся, що навіть і цей процес, і взагалі парадигма мовної ситуації в Україні вплине на органи місцевого самоврядування з тим, щоби унеможливити навіть думки про факти порушення мовного закону, тому що цей рік надзвичайно важливий, українська мова цінна, її справді треба відстоювати, захищати», — сказав Тарас Кремінь.
Мовний омбудсмен каже, що звертався до Харківської міської ради щодо використання Тереховим російської мови, починаючи з 2020 року. Однак Терехов не хотів переходити на українську. Міський голова Харкова державною мовою володіє, каже омбудсмен, однак не завжди користувався нею, як мав би за законом.
«Не можу сказати, що міський голова Харкова не володіє державною мовою, він володіє державною мовою. Але був такий період часу в його діяльності, коли він недостатньо послуговувався українською мовою у визначених законом сферах. Ми надсилали десятки листів на адресу Харківської міської ради з початку 20 року. Ми проводили заходи державного контролю, ми надавали інформаційно-роз’яснювальну роботу, ми говорили про важливість у розробці міської мовної програми, необхідності користування мовними курсами. Треба було просто інколи дотримуватися мовного закону, особливо, коли ви виходите на камери, на пленарне засідання міської ради або проводите засідання профільних міських комісій», — зазначив Кремінь.
Перший штраф у розмірі 3400 гривень за спілкування російською мовою Терехов сплатив, гроші пішли до міського бюджету, однак другий штраф сплачувати не схотів і пішов у суд, де ухвалили рішення не стягувати з нього штраф. Кремінь не погодився. Окрім Креміня, на мову Терехова звертають увагу й самі харків’яни. Мовний омбудсмен каже, що отримує багато скарг від мешканців Харкова про те, що мер не хоче спілкуватися з ними українською й використовує недержавну мову. Зокрема, йому відомі випадки, коли переселенці з Харкова образилися на те, що Терехов говорив із ними російською на зустрічі в Ужгороді. Також недержавну мову мер використав під час обговорення питань щодо роботи комунальних підприємств у Харкові.
«Справа в тому, йому треба дотримуватися мовного закону, і незалежно від того, чи є журналісти, чи немає, але все одне це ріже вухо харків’ян. Тому що на порушення мовного закону нам пишуть харків’яни, а не якісь там вигадані суб’єкти без імені, без прізвища. У нас немає анонімок по Харкову, але у нас є конкретні громадські активісти, науковці, пересічні громадяни, яким не подобається, що, скажімо, мер Харкова, який провідав внутрішньо переміщених осіб в Ужгороді, спілкувався з ними виключно недержавною мовою. Скажімо, був недавно епізод. Наскільки мені відомо, під час обговорення одних із нагальних проблем життєдіяльності комунальних установ міста він знову застосовував недержавну мову, і надійшла знову скарга. Тому треба припинити порушення такі. Показати, що він не тільки ефективний управлінець, який проявив себе доволі ефективно в умовах повномасштабного вторгнення під російськими ракетами, але він громадянин, який поважає права харків’ян. А права харків’ян — це, в тому числі спілкування з ними мовою, яку вони визначили пріоритетною, українською», — сказав Кремінь.
Як писав KharkovNEWS.info, омбудсмен кілька разів виносив постанови про адміністративні правопорушення мером Харкова Ігорем Тереховим. Один штраф у розмірі 3400 гривень за спілкування російською мовою в ефірі національного телемарафону Терехов сплатив.
Однак надалі мер продовжував порушувати мовний закон, тому знову отримав штраф. Його Терехов вирішив оскаржувати в суді. Штраф накладений на міського голову за ведення верифікованої сторінки у Facebook недержавною мовою. Судитися мер вирішив не як міський голова, а як громадянин.
6 квітня Київський районний суд Харкова ухвалив рішення щодо визнання протиправною та скасування постави, яку виніс уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь меру Харкова Ігорю Терехову за використання російської мови у соціальних мережах.
