Президент має ініціювати перейменування.
У Харкові вже рік як немає Московського проспекту, а площа Дзержинського зникла з мапи міста ще у 1991 році. Але досі в місті продовжують працювати Московський та Дзержинський районні суди, а ще Ленінський та Орджонікідзевський.
Українські суди лишаються невразливими до декомунізації та деколонізації. Неодноразово і депутати, і активісти зверталися до президентів — і нинішнього, і колишнього — з проханням перейменувати суди, але поки що у голів держави до цього не доходили руки.
На заході декомунізація пройшла у 90-ті
Фрунзенський район вже давно став Немишлянським, а суд як був названий на честь воєначальника Червоної армії, так і досі лишається з його прізвищем. Харківська область входить до трійки лідерів за кількістю радянських назв судів. Окрім міських районних Дзержинського, Московського, Комінтернівського, Жовтневого, Фрунзенського, Орджонікідзевського, Ленінського і Червонозаводського є ще суди в містах області, які, згідно із законом про деколонізацію, повинні бути перейменовані разом з населеними пунктами: Первомайський, Красноградський та Краснокутський.
В Україні є щонайменше 94 суди з радянськими назвами, підрахувала голова всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» Катерина Бутко. Вона написала петицію до Президента України з проханням змінити, нарешті, старі назви судів.
«Радянські символи, якими є назви деяких судів, є наслідком російсько-радянського впливу. Неприпустимо, щоби українські суди досі носили імена агресорів та узурпаторів українського народу чи символи ворожої ідеології», — пише Катерина Бутко в петиції.
На заході майже не лишилося судів з радянськими назвами. Фото: «Автомайдан»
Найбільше судів з радянськими назвами — на сході України, у частково окупованій нині Донецькій та Дніпропетровській областях. Майже не лишилося їх у західній частині. Справа в тому, що у Львівській, Тернопільскій, Волинській та сусідніх з ними областях процес декомунізації розпочався задовго до 2015 року, коли змінювати радянські назви почали в усіх регіонах України.
«Декомунізаія в цих частинах України пройшла дещо раніше. Вон перейменували райони і разом з ними на початку 90-х спромоглися перейменувати суди у відповідності до тих адміністративних одиниць, які в них є зараз», — пояснила KharkovNEWS.info начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.
Дійсно, на початку 90-х років Ленінський районний суд був не лише в Харкові, а навіть у Львові. Бо так називався тоді відповідний район столиці Галичини. Але вже у жовтні 1991 року цей район постановою Верховної Ради був перейменований на Галицький, відповідно, таку ж назву отримав і суд.
Зараз законодавство дещо змінилося, тому перейменовувати райони міста може і міська рада, а от суди — виключно голова держави через парламент.
Судді самі зняли табличку
Перейменовувати суди збирався свого часу ще колишній президент Петро Порошенко. Цей процес мав стати частиною Судової реформи, що була започаткована у 2014 році, але так і не відбулася, вірніше, відбулася частково.
Тоді передбачалося, що суди будуть реформовані і об’єднані, одні з цих установ ліквідують, а замість них створять інші. Дещо таки встигли зробити із судами другої ланки. Наприклад, у 2018 році замість Харківського апеляційного адміністративного суду почав працювати Другий апеляційний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на Харківську, Сумську та Полтавську області. Щось подібне мало б статися і з районними судами, разом із новою юрисдикцією вони отримали б і нові назви, але не судилося — реформа забуксувала.
Паралельно з цим процесом в Адміністрації президента (зараз — Офіс президента) почали готувати проєкт указу президента щодо перейменування судів — це було ще у 2017 році. Але і ця процедура так і не була доведена до завершення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25 населених пунктів Харківської області треба перейменувати
«Можливо, ані нинішній, ані минулий президенти не вважали це питання нагальним, але це дуже дивно, бо технічно та юридично перейменувати суди дуже просто. Чому цього не робилось — я не розумію. Грошей це не потребує — поміняти назву суду в документах та на вивісці коштує копійки», — пояснює технічний бік справи юрист «Харківського антикорупційного центру» Володимир Рисенко.
У якості адвоката Володимир Рисенко часто спілкується із суддями і каже, що вони вже самі не раді працювати в установах, названих на честь Леніна та Дзержинського. У Московському районому суді судді самі зняли з будівлі табличку з назвою суду. Але на відміну від таблички, змінити назву суду офіційно може лише президент. Щоб звернути увагу очільника держави на це питання, треба підписати петицію за посиланням.
Вона зібрала вже 3345 голосів, а усього потрібно 25 000 — тоді Володимир Зеленський змушений буде дати відповідь на запит. Для підписання лишилося ще два місяці.
