За інформацією: Суспільне Харків.
Нацгвардієць «Пітбуль» обороняв окружну Харкова у перший день повномасштабного вторгнення. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Ховалися від ударів винищувачів, а потім розбили колону російської техніки, яка йшла на прорив у місто — так у перший день повномасштабної війни нацгвардійці обороняли північну околицю Харкова. Три десятки військових, серед яких були мобілізовані, з кулеметами й гранатометами знищили два російських "Гради" та вантажівки з піхотою й боєприпасами.
Про оборону окружної — у спогадах нацгвардійця.
Ранок 24 лютого
Торік 24 лютого 33-річний боєць на позивний "Пітбуль" прокинувся від вибухів вдома.
"Розумію, що так, це сталося — почалася війна. Тривожна сумка вже була зібрана. Швиденько вдягнувся, поцілував маленьку доньку й приїхав у військову частину. Там швиденько поділилися на команди й роз'їхалися", — згадує "Пітбуль".
Оборона окружної Харкова, лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Боєць підходить до опорного пункту на північній околиці Харкова поблизу П’ятихаток. На цьому місці у перший день повномасштабної війни нацгвардієць із трьома десятками побратимів зі зброєю та боєприпасами зайняли позиції — чекали наближення окупантів з боку російського Бєлгорода.
"Найшвидший шлях дістатися до Харкова — саме по цій трасі. Ми були тут для того, щоб будь-які спроби відразу припиняти", — говорить нацгвардієць.
Оборона окружної Харкова, лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Захисники підготувалися до зустрічі з російськими військовими: виставили гранатомет, кулемети, міномети, БТРи.
Пліч-о-пліч з військовими стояли добровольці, які, як і "Пітбуль", зранку прокинулися від вибухів.
"Одягнені вони були у звичайний цивільний одяг, без нічого. Видали їм зброю, і вони тут разом із нами були. Батько Євгена Громадського (полковник Олег Громадський загинув у перший день повномасштабного вторгнення внаслідок детонування боєприпасу — ред.) потім підвозив нам і гранати, і провізію. Усіх нас тут було близько 30 людей", — згадує нацгвардієць.
Бій
До обіду 24 лютого ситуація на ділянці залишалася відносно спокійною.
"Було чути на горизонті артилерійську роботу, вибухи, розриви, але на цій ділянці все було спокійно. Поки по нас не відпрацювали дві кацапські "сушкивинищувачі", — згадує нацгвардієць "Пітбуль".
Оборона окружної Харкова, лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Від російських винищувачів гвардійці ховалися в бліндажі.
"Ми залітали, причому дуже швидко. Після того, як винищувачі відпрацювали, деяких хлопців сюди просто хвилею закинуло. Але, слава Богу, усі залишилися живі тільки уламками посікло вагон", — згадує "Пітбуль".
Оборона окружної Харкова, лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Увечері того дня на прорив до міста пішла колона російської техніки. Гвардійці перемістилися ближче до П’ятихаток, щоб не потрапити в оточення.
Бійці зайняли кругову оборону й вдарили по російських "Градах" та вантажівках — з піхотою і боєприпасами.
Розбита російська техніка на окружній дорозі у Харкові. Фото: Суспільне Харків
"У російській колоні рухався МТЛБ, два "Гради" й дві тентовані вантажівки з піхотою та боєприпасами. МТЛБ встиг прорватися далі. Але його там уже "розібрала" 92 бригада, яка займала позиції на П'ятихатках, наші БТРи там теж були. Решту техніки спалили ми. Відпрацювали "мухами", кулеметами. Тут було фаєр-шоу", — згадує нацгвардієць.
Розбита російська техніка на окружній дорозі у Харкові. Фото: Суспільне Харків
Уцілілі російські піхотинці кинули техніку та почали відступати. У бою схопили одного окупанта в полон.
"На вигляд це безхатько, шапка-ушанка, зірка в лобі, якась роба на ньому незрозуміла. Єдине, що його відрізняло від цивільного і від безхатька — це те, що в руках був автомат. Він розказав, що так, їм надійшла команда зайти в місто Харків і дійти до центру. Вони думали, що легко зайдуть, їх впустять і все. А виявилося, що тут хлопці теж неабиякі.", — каже "Пітбуль".
Розбита російська техніка на окружній дорозі у Харкові. Фото: Суспільне Харків
Наступного дня "Пітбуля" перевели на південний схід міста. Цей край Харкова гвардійці з його підрозділу разом із 92-ю бригадою обороняли кілька тижнів: "Знаючи наших хлопців і те, що тут не в один ешелон ми стояли, якби нас пройшли, окупанти б усі ті рубежі не подолали. Вони б десь прорвалися, їх би далі спалили. У них все одно не було варіантів узяти Харків. України все-таки вісім років до цього на Донбасі свої навички відточувала".
