За інформацією: Суспільне Харків.

Голова Оскільської громади Геннадій Загоруйко, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Маки на фоні розбитого будинку, Оскіл, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
"Частина домоволодінь була відбудована. І тепер, після загострення у 2025-2026 роках, ці будинки розбиті. Я не скажу, що населені пункти розбиті на 50%. Відсотків на 40, я думаю. Важко сказати, наскільки вони підлягають відновленню чи вже новому будівництву. Ворог наносить удари кожного дня. Нам здавалося, що інтенсивною була весна, коли в Осколі лягало по сім КАБів за день", — сказав Загоруйко.
Якщо говорити про наші населені пункти, то розбиті приміщення навчальних закладів — а це були комплекси будівель і споруд. Ворог цілеспрямовано бив і туди, і по житловому сектору, потрапили під вибухові хвилі і приміщення сільських будинків культури і бібліотек.

Розбитий внслідок російського удару будинок в Осколі на Харківщині, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Розбитий російськими ударами будинок в Осколі на Харківщині, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
"Я не хочу їхати з хати". Як живуть жителі Яремівки, від якої до фронту — 15 кілометрів
У Яремівці, що межує з Донеччиною, попри постійні удари по селу, продовжують проживати близько 30 жителів, розповів староста Студенокського округу Сергій Кохан. Він разом із групою поліцейських приїжджає в населений пункт, щоб вмовити місцевих виїхати.
"Плюс-мінус вони (росіяни, — ред.) б’ють під обід, ввечері з п’ятої години і, буває, навіть після десятої години КАБи йдуть по населеному пункту. В основному це міст, переправа, але один може влучити по цілі, а інші розлітаються до 1000 метрів — цим же руйнують будинки, інфраструктуру", — розповів Кохан.

Наслідки російський ударів по Яремівці Оскільської громади, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Дим від влучання на фоні квітів у Яремівці Оскільської громади, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Одна з тих, з ким говорила група оповіщення, — Антоніна Сбігнєва. Наприкінці травня жінка виїхала з Яремівки в Ізюм, але продовжує приїжджати в село, щоб наглянути за хатою та городом.
"Великий вибух — у мене розбило дах. Зверху шифер поклала. Брат приїхав, ми дах перекрили, коли перший раз розбили. Я не хочу їхати з хати! І бога молю кожен день — і вранці, і ввечері — аби ж тільки залишилася моя хатка. Яка б вона не була, але вона моя", — каже жителька Яремівки.
Я б згодна, але не можу в тій шпаківні жити. Я звикла до землі, і я б рада вже назад повернутися. Пересиджу, вони не поб'ють усіх нас.
У той день в Яремівці староста з поліцейськими зустріли близько 10 місцевих, але жоден не погодився виїхати з ними.

Поліцейський дивиться на дим від влучання, Яремівка, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Чоловік з велосипедом йде вулицею, Яремівка, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
"Жили мирним життям, а тепер доводиться скитатися, хто де". Частина жителів Оскільської громади евакуювалася у Капитолівку
Через посилення ударів в Осколі, Яремівці та Студенку оголосили обов’язкову евакуацію. Частина людей перебралася у найменш побите село громади — Капитолівку, що у передмісті Ізюма.
Ірина Немилостива, яка має під опікою чотирьох дітей, виїхала з Оскола наприкінці лютого. Говорить, що час від часу вона з чоловіком повертається до рідного селища.
"Жили мирним життям, а тепер доводиться скитатися, хто де. Корені-то оскільські. Село дуже гарне — у нас річка і водосховище було. Ми виросли там, діти мої. Але зараз такий час, що порозкидало усіх. Постійно ці обстріли: КАБи, потім «Шахеди», а зараз уже почали FPV — і кожен день, з ранку до вечора. Раніше хоч перерва якась була в обід, а зараз уже немає", — розповіла Ірина.
Раніше ми могли їхати зранку, а ввечері — назад. Зараз вже ні, зараз вигадуємо час, щоб поїхати на пів години, може, на півтори години — і назад. Тому що там небезпечно бути.

Переселенка з Осколу Ірина Немилостива, Капитолівка, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Зруйнований будинок у Капитолівці, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Разом з родиною з Оскола до Капитолівки виїхала і Анастасія Морозова. Жінка каже, що якби не п'ятеро дітей, залишалася б і надалі у рідному селищі.
"Діти дали нам стимул виїхати звідти. Якби не діти, ми б не виїжджали, ми б були там, ми б залишилися, мені здається, і допоки там. Але коли ти бачиш в очах дітей, що вони бояться цього шуму, вибухів, як щось летить, свистить… Звичайно ж, ми все-таки наважилися під тиском вже евакуації — всі ж переживають за дітей", — сказала Морозова.
Ми виїхали, а через декілька днів якраз попало по нашій вулиці, повилітали всі вікна. Тобто нас дивом звідти відвело. Або мені навіть здається, що, поки ми сиділи там, все було добре: таке відчуття було, наче ми — оберіг для нашого дому, і поки ми тут, з ним все буде добре. Але було страшно за дітей.

Переселенка з Оскола Анастасія Морозова з дітьми, Капитолівка, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Діти катаються на гойдалці, Капитолівка, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Скільки людей залишається в Осколі та інших населених пунктах громади
Евакуація з лівого берега Оскола розпочалася наприкінці 2025 року, з правого — у 2026 році, розповів голова громади Геннадій Загоруйко.
"До початку евакуації там було 1200 людей, на даний час — 157. Хоча місяць тому було 120 — 30 людей повернулися з Харкова: там побули, домівка тягне. Був період, коли інтенсивність обстрілів десь на тиждень припинилася. Коли люди зрозуміли, що вже безпечно, почали повертатися, але обстріли йдуть як КАБами, так і БпЛА, і РСЗВ", — сказав голова громади.
Якщо говорити про Студенок, то там до евакуації було 240 людей, зараз — 40. У Яремівці було 150 людей, зараз — 39.

Поліцейський офіцер Оскільської громади Станіслав Білоножко, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко

Розбитий шкільний автобус, Оскільська громада, червень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Поліцейський офіцер Оскільської громади Станіслав Білоножко каже, що продовжує приїжджати в населені пункти громади та намагається вмовити жителів на евакуацію.
"Всіх, кого можливо було, евакуювали. Хто не бажає, ми надалі приїжджаємо, надаємо допомогу, розмовляємо з ними, кажемо, що ситуація погіршується, і пропонуємо поїхати, поки ми маємо змогу приїхати та допомогти їм. Пропонуємо їм виїхати кожного разу, але вони відмовляються категорично", — каже поліцейський.
