За інформацією: Суспільне Харків.
Доброволець з Харкова Ігор Ширченко загинув під час виконання бойового завдання під Борщовою 7 вересня 2022 року. Фото надала Мар’яна
27-річний житель Харкова Ігор Ширченко, не маючи армійського досвіду, пішов добровольцем на фронт у травні 2022 року. У цивільному житті він шукав себе та мріяв стати підприємцем. Коли почалося вторгнення, відправив дружину на Полтавщину, і тричі намагався стати до лав територіальної оборони.
Ігор Ширченко боронив Харківщину та поліг поблизу Борщової під час контрнаступу ЗСУ восени 2022 року. За захист Харкова бійця відзначили медаллю "За оборону міста-героя Харкова" та посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Історію полеглого захисника Суспільне Харків розповіли його мати Інна Люшукова та дружина Мар'яна.
"Не любив вчитися, але все знав": яким Ігор Ширченко був у довоєнні роки
Ігор Ширченко народився 22 липня 1995 року у Харкові. У шкільні роки він активно займався спортом, згадує його мати Інна Люшукова.
"Воркаутом займався в шкільні роки. Він дуже накачався, що навіть деякі не вірили, що він без анаболіків, без нічого зміг зробити таку форму. Він всіх у дворі організував, що ходили на турніки, тобто не вештались десь, а займалися спортом. Якщо він чимось запалювався, він зі шкіри пнувся, щоб досягти свого, особливо, якщо виходило", — каже Інна.
Ігор Ширченко разом з дружиною Мар’яною. Фото надала Мар’яна
Після закінчення школи Ігор вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту. Мати згадує, що син не відрізнявся любов’ю до навчання — йому більше подобалося заробляти гроші.
"Це я його змушувала навчатися, в інститут вступити. Йому більше подобалось щось робити, працювати, заробляти, а вчитися — ні. Він не відрізнявся любов'ю до навчання, але йому це давалось. Скажімо так, він не вчився, але все знав", — розповідає мати.
Найкращим відпочинком для сина, згадує Інна, завжди були поїздки на природу за місто.
Ігор Ширченко на природі з друзями. Фото надала Мар’яна
"Ми любили родиною їздити на риболовлю, не просто на один день, а могли й на тиждень поїхати, і його із собою брали", — згадує Інна Люшукова.
Дружина полеглого захисника Мар'яна каже, що він ніколи не сидів на одному місці та постійно шукав себе у різних сферах. Спочатку катав дітей на конях у парку, згодом працював журналістом у рекламному журналі "Шоколад" та допомагав створювати повітряні кульки для дітей.
Ігор Ширченко та його дружина Мар’яна. Фото надала Мар’яна
"Я почала захоплюватися кульками і він почав мені допомагати. Він навіть придумав дві своїх кульки. Я малювала, придумувала букети з кульок. Це до повномасштабної війни було. Мене хтось запрошував і я могла зробити. Він був скрізь — хотів свій бізнес відкрити з другом, шаурму, кафе. Він був ще молодий і був у пошуку", — розповідає Мар'яна.
Одна з кульок, які створювали Ігор та Мар’яна. Фото надала Мар’яна
"Вийду заміж тільки тоді, коли мого собаку полюблять"
Ігор Ширченко познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мар'яною у 2017 році. Жінка згадує, що вперше вони випадково зустрілись у саду Шевченка.
"Ми потрапили в одне кафе в парку Шевченка, і він почав мені якісь жарти розповідати з сусіднього столика. І потім ми знову випадково в цьому ж парку в цей же день зустрілись", — розповідає дружина Ігоря.
Ігор Ширченко разом з Мар’яною. Фото надала Мар’яна
Мар'яна каже, що Ігор підкорив її своєю любов'ю до чотирилапих, адже її батько працював у зоопарку і вона виросла поруч із тваринами.
"Мене зачепило те, що я підгодувала котів у дворах і він каже: "Блін, ти така класна, давай разом". І ми з ним ходили підгодовували котів, собак також ми годували. Тому та його любов до них мене дуже зачепила", — ділиться дружина захисника.
Ігор Ширченко разом з дружиною Мар’яною. Фото надала Мар’янаУ мене собака маленька, той-тер'єр — 13 років, і коли ми з чоловіком познайомились, собака був ще молодий у мене. Я собі колись сказала, що вийду заміж тільки тоді, коли мого собаку полюблять й він теж. Він — мій найближчий друг. Я обожнюю свого собаку.
Ігор Ширченко з собакою Мар’яни. Фото надала Мар’яна
Пропозицію Мар'яні Ігор зробив улітку, а восени пара побралася.
"Він мені зробив пропозицію на мій день народження на коні у парку "Зустріч". Я сказала: "Не знаю", але потім звісно "Так", і ми через два місяці одружились у вересні. Йому було 23 роки, коли ми одружились, а мені було 30. Я покохала його, тому що настільки добру людину рідко зустрінеш", — згадує Мар'яна.
Ігор Ширченко та Мар’яна в день весілля. Фото надала Мар’яна
Крім спільної допомоги тваринам, у життя пари увійшли постійні поїздки на природу та відпочинок у колі родини, де Ігор одразу став своїм.
"Ми їздили до моєї мами на дачу — саджали картоплю. Він, до речі, дуже любив мою родину і мої батьки його шалено любили. У моїх батьків із ним дуже теплі стосунки, як і у мене з його, можу навіть сказати, що вони — мої рідні", — говорить дружина Ігоря Ширченка.
"Він дуже добрий був і, як виявилось, патріот"
Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла в Харкові. Ігор наполіг на тому, щоб дружина разом із його батьками виїхала на Полтавщину, в село Максимівку під Кременчуком. Сам чоловік у цей момент намагався піти добровольцем на фронт, каже Мар'яна.
Ігор Ширченко з автоматом. Фото надала Інна Люшукова
"Він боявся мене залишити, тому сказав: "Коли я тебе вивезу, я піду добровольцем служити". Я не хотіла його відпускати, тому що у нього дуже великі амбіції. Коли на початку війни у перші два тижні були влучання, дитина рідних почала сліпнути на нервовому ґрунті. Ігоря настільки це зачепило, що він рвався і кричав: "Я вб'ю їх всіх, вижену", — розповідає Мар'яна.
Він ходив три рази, і на третій його взяли. Перший пішов — не взяли, другий — теж. Казали: "У тебе немає досвіду, сиди, коли-небудь знадобишся". Потім він пішов і потрапив у ТрО.
Ігор Ширченко на бойовій позиції. Фото надала Мар’яна
Ігор пройшов два місяці навчання у Харкові, а потім заступив на позиції. За словами дружини, спочатку підрозділ тримав оборону під Чугуєвом, а згодом надійшов наказ висуватися на передову через загрозу російського прориву.
"Чесно можу сказати, що ціною життя мого чоловіка наш Харків цілий, я так вважаю. Тому що тоді їх ще рано було на "нуль" відправляти, але була така ситуація, що розуміли: якщо зараз не піднімуть там побільше хлопців, війська, то буде прорив. І вони їх відправили на "нуль" у село Борщову. 10 чи 11 вересня мені сказали, що вигнали їх (росіян — ред.), але Ігоря тоді вже не було…"— розповідає Мар'яна.
"Вони були в оточенні і не змогли евакуювати Ігоря"
Мати Ігоря Ширченка розповідає, що він загинув під час мінометного обстрілу під Борщовою 7 вересня 2022 року.
Ігор Ширченко на фронті. Фото надала Інна Люшукова
"Коли ми були всі разом під Кременчуком у Максимівці, з військової частини подзвонили дружині й сказали, що він загинув", — згадує Інна Люшукова.
Зі слів Мар'яни, Ігор пробув на позиції півтори доби. Про останній бій захисника родині розповіли побратими.
Ігор Ширченко з хаскі. Фото надала Мар’яна
"Я розмовляла з побратимами і вони сказали, що, коли вони туди приїхали, вони не очікували, що їх там буде чекати армія агресора. В Ігоря було дуже серйозне поранення руки. Його не змогли вивезти, тому що вони були в оточенні, і багато б загинуло, якби вивезли. І він сказав: "Нічого, я буду сидіти там, ховатися", де вони там сиділи. І йому там руку замотали, і він пішов далі. І в той момент щось таке серйозне летіло — у нього були дуже сильні поранення", — розказує дружина.
Ігор Ширченко на виконанні бойового завдання. Фото надала Мар’янаХлопці мені казали, що він ще жив п'ять хвилин після таких серйозних поранень, що він ще розмовляв, усміхався і сказав, що йому дуже пити хочеться. Вони запитали: "Чого тобі хочеться?" Він каже: "Я хочу пити". У нього було найтяжче поранення в голову та пробиті легені.
Ігор Ширченко у військовій формі. Фото надала Інна Люшукова
Ігоря Ширченка поховали 14 вересня 2022 року у селі Кам'яна Яруга, а його портрет розмістили на Алеї Слави у Чугуєві. Через тиждень після звістки про смерть сина у його матері стався інсульт, через що вона не змогла бути на похованні.
Він дуже добрий був і, як виявилось, патріот.
Портрет Ігоря Ширченка на Алеї Слави у Чугуєві. Фото надала Інна Люшукова
"Ви знаєте, що найстрашніше? Він мені завжди казав: "Ой, давай це, давай те". Я йому кажу: "Чому ти поспішаєш жити? Чому? Не поспішай жити, ти ще молодий". Я його бачу і бачила, завжди буду бачити тільки світлою людиною. Він любив багато говорити, він любив розповідати всілякі жарти. Його можна назвати людина-свято", — ділиться дружина полеглого захисника Мар'яна.
Нагороди Ігоря Ширченка. Фото надала Мар’яна
У серпні 2022 року Ігор Ширченко отримав медаль "За оборону міста-героя Харкова", а у жовтні воїна посмертно відзначили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
