Яким буде Харків після перемоги? Над довгостроковими проєктами трансформації міста нині працюють фахівці, яких умовно можна розділити на три групи. Одна з них – це представники бюро відомого британського архітектора Нормана Фостера, якого називають одним із творців стилю хай-тек. Також свої проєкти, на реалізацію яких в майбутньому планують залучити інвестиції, розробляють фахівці, що співпрацюють з мерією. Є й третя група – незалежні архітектори з власними концепціями. При цьому проєкти міста майбутнього слід відокремлювати від поточної відбудови пошкоджених об’єктів. Не розгубитися й орієнтуватися в усіх цих задумах містянам допомагає окрема організація, що налагоджує комунікацію між громадою та владою та пояснює людям реформи.
П’ять проєктів бюро лорда Нормана Фостера
У розробці змін до генплану міста з квітня 2022 року задіяне бюро британського архітектора Нормана Фостера, а фінансує цю роботу уряд Німеччини. Харків та Миколаїв обрали пілотними містами для відновлення в межах міжнародного проєкту під егідою Європейської економічної комісії ООН. Основою генплану групи Фостера визначені п’ять пілотних проєктів: промисловість, річки, спадщина, житло та науковий квартал.
Як розповів під час онлайн-зустрічі з представниками мерії Харкова 10 лютого співголова відділу архітектури та технологій фонду Фостера Альберто Сендоя, у 2024 році передбачене фінансування на три проєкти з п’яти: спадщина, житло та наукове містечко. Останнє планують побудувати після війни в районі ринку “Барабашово”, що був частково зруйнований обстрілами.
“Ми хочемо, щоб цей інноваційний район був пов’язаний з іншими районами. Хочемо допомогти підприємцям, щоб вони могли легко зареєструвати свою справу. Ми також хочемо, щоб Харків був зеленим містом”, – також наголошував 10 лютого професор економіки Гарвардського університету Едвард Глейзер.
За словами ж самого Фостера, який 3 лютого 2023 року представляв серед інших проєкт наукового кварталу, концепція передбачає об’єднання зусиль університетів, створення нових робочих місць та дослідницьких лабораторій. На території містечка також може бути парк та обов’язково укриття.
Мер Ігор Терехов пояснив: ці три проєкти – наукове містечко, житло та спадщина – цьогоріч доводитимуть до повної готовності, аби надалі пропонувати інвесторам.
“Кошти сьогодні йдуть на розробку проєктно-кошторисної документації й адаптацію до наявних земельних ділянок. Інвестори дуже зацікавлені цими проєктами. І перш за все – глобальним проєктом наукового парку”, – зазначив Терехов.
3 лютого 2023 року, коли презентували всі п’ять пілотних проєктів та стільки ж стратегій, на захід були запрошені члени харківської ініціативної групи – архітектори, що в межах співпраці з командою Фостера створили стартові положення стратегії розвитку міста.
“Це історія про банк ідей. Вона може бути відкритим майданчиком для залучення простих харків’ян – не обов’язково архітекторів, економістів, освітян – будь-кого. І вона може бути гарним підґрунтям для включення до стратегії генерального плану міста”, – говорив тоді історик архітектури Максим Розенфельд.
У день презентації, тобто понад рік тому, констатує нині Розенфельд, із передачею цих матеріалів діяльність харківської ініціативної групи фактично була завершена. Архітектори взялися за власні проєкти, які також спрямовані на трансформацію міста. Водночас Терехов стверджує, що харківські фахівці все ще залучені до процесу.
“Ця група працює на постійній основі, але змінюється її склад. Це було очевидно з самого початку, бо є різні програми: економічна, креативних технологій, розвитку. Тому постійно змінюється склад групи, але кістяк залишається”, – говорить Терехов.
Концепція однієї з груп громадської платформи “Відкритий інститут Харкова”
Ігор Лялюк також був у початковій ініціативній групі, яку очолював керівник архітектурного бюро ARTE development Дмитро Фоменко. Каже, що в ній займався здебільшого збором інформації, тому за три місяці створив громадську платформу “Відкритий інститут Харкова”, аби із залученням представників різних професій, зокрема й з інших країн, розробляти концепцію Харкова майбутнього. Цьогоріч у січні одна з груп платформи презентувала просторовий аудит міста, який ґрунтується на принципі створення субцентрів та підцентрів, що формує транспортна інфраструктура – станції метро.
“Підцентри – це райони біля станцій метро, – пояснює Лялюк, – бо це найбільш швидкісний й ефективний вид транспорту. Субцентри відрізняються від підцентрів тільки тим, що вони зв’язують місто з населеними пунктами, які оточують Харків. Це агломерація”.
Аби поєднати субцентри та підцентри, група платформи “Відкритий інститут Харкова” пропонує створити два наземні транспортні кільця і пустити по них трамваї – як найекологічніший вид транспорту. Лялюк аргументує: нині, аби дістатися зі станції метро “Перемога”, наприклад, до “Героїв Праці”, пасажири підземки вимушені доїжджати до центру і там робити пересадку. Кільцевий рух наземного електротранспорту може спростити маршрути.
Оновлюючи генплан, група Фостера розраховує, що в місті після війни житимуть 2-2,5 мільйони мешканців, з урахуванням студентів з інших міст, зазначав Терехов. Прогнози Лялюка песимістичніші – до мільйона осіб. За його словами, все частіше університетськими містами називають Чернівці та Львів, натомість Харків може стати містом вільних підприємців. Аби бути більш екологічним та економічним, на думку представників групи, воно має “схуднути” щонайменше вдвічі.
“Якщо зробити місто більш щільним, то таким чином зменшаться витрати на його утримання. Бо кожен метр міської землі – це кошти. Це довжина інженерних та дорожніх мереж. Тема скорочення міст і збільшення їхньої щільності міст стала набувати актуальності ще з 2000 року, перш за все в Європі, в Америці й так далі”, – пояснює лідер громадської платформи “Відкритий інститут Харкова”.
Згідно з цією концепцією, чим ближче до метро – тим більше поверхів мають будівлі, а приватний сектор має бути найбільш віддаленим від станцій. Тож представники групи не бачать сенсу у відновленні зруйнованих кварталів Північної Салтівки.
“Краще ці кошти витратити на те, щоб знайти незабудовані місця біля станцій метро і там зробити нову забудову, – вважає Лялюк, – бо є два фактори. Ті квартали на Північній Салтівці дуже віддалені від станцій метро, це перший момент. І другий момент – ця забудова радянська”.
Архітектор впевнений, що цю ініціативу реально втілити в життя, залучаючи міжнародні кошти й мотивуючи жителів тим, що вони зможуть безпосередньо впливати на створення й облаштування свого нового району.
“Група Фостера розробляє декілька пріоритетних проєктів для міста. Ми ж пропонуємо загальну схему перетворення міста. Фостерівські проєкти можуть доєднатися до нашої роботи. Може десь щось і ми підкажемо, або вони нам. Дуже погано, що не відбувається комунікація з групою Фостера. На жаль, немає жодної комунікації з міською радою. Зараз ми подали матеріали на грант у Швецію, щоб взяти два-три підцентри й спробувати проробити їх на проєктному рівні”, – говорить Лялюк.
Інвестиційні проєкти, що були презентовані на форумі Kharkiv: Restart
Низку інвестпроєктів торік презентували в Києві на форумі Kharkiv: Restart. Їх розробили вітчизняні архітектори, які фактично працюють в одному векторі з пропозиціями команди Фостера. Це будівництво нових мікрорайонів на Олексіївці та Немишлі, реконструкція Лопанської набережної, приміського вокзалу “Левада” і майдану перед вокзалом Харків-пасажирський.
Автором транспортної концепції оновленого Привокзального майдану є заступник директора департаменту інфраструктури Харківської міськради Володимир Матяс.
“Ми не хотіли змінювати те, що Привокзальний майдан є пішохідним, бо це дуже гарний показник. Також ми зробили висновки – якщо робити трамвайне кільце в теперішньому місці, то ми не зможемо забезпечити інклюзивність. На місці трамвайного кільця пропонується спорудити торговельний центр. Парковку ж ми хочемо прибрати на підземний рівень торговельного центру, щоб люди, які приїхали на автомобілі до вокзалу, могли через підземний поверх потрапити безпосередньо на вокзал. Хочемо, щоб громадський транспорт був поруч з вокзалом, щоб були велодоріжки”, – презентував свій проєкт Матяс, додаючи, що наразі він є лише концепцією, до обговорення якої запрошують громадськість.
Більшість людей не розуміє, як буде відбудовуватися Харків – комунікаційна менеджерка Марина Ніколаєва
Тобто нині над ідеями працюють три групи: представники бюро Фостера, харківські архітектори, які представляли проєкти на інвестфорумі, а також незалежні вчені, серед яких зокрема Лялюк, пояснює керівниця проєкту “Смарт медіа” Марина Ніколаєва. Вона наголошує: не йдеться по те, що наразі в місто зайдуть великі інвестори, які вкладатимуть гроші в ці ідеї, адже поки що не діють гарантії відсутності ризиків для бізнесу.
“Нині будують комплексно не просто ідею відновлення того, що було зруйновано, а як змінити Харків, враховуючи, що він фактично є фронтиром Європи. Наше завдання – щоб всі ці проєкти не замовчувалися, а коли закінчиться війна – ми б були вже готові давати пропозиції інвесторам”, – зазначає комунікаційна менеджерка.
При цьому, наголошує Ніколаєва, харків’яни мають відрізняти довготривалі плани від поточної відбудови міста.
“Більшість людей не розуміє, як буде відбудовуватися Харків, – констатує Ніколаєва, – бо хтось говорить про Нормана Фостера, і люди думають, що він приїде особисто, буде тут будувати якісь нові будинки і їм дадуть нові квартири. Хтось бачить, що відновлюють будинки на Північній Салтівці Хтось бачить, що його будинок не відновлюється. Тому Ми зібрали архітекторів, спілкувалися з владою, з людьми, зокрема з постраждалих будинків, об’єднали їх в одну робочу групу, яка відпрацьовує загально зрозумілий план відбудови Харкова”.
Плани на 2024 рік з відновлення будинків: загалом 157, з них близько п’ятдесяти – капітально
Як зазначав мер Ігор Терехов, у поточному році в Харкові хочуть відбудувати 157 житлових будинків, і на це в бюджеті міста закладають понад мільярд гривень. Пів сотні будинків планують відремонтувати капітально, і частину коштів на такі роботи – 230 мільйонів гривень – з міської скарбниці вже виділили, розповідає заступник директора департаменту ЖКГ Харківської міськради Євген Пасенов. Також будуть поточні ремонти. За словами Пасенова, міський бюджет повністю покриває витрати на відновлення будинку, якщо вони не перевищують 20 мільйонів гривень. Якщо сума більша – шукають інші джерела.
“Є пул об’єктів, на які створена проєктно-кошторисна документація. Вони можуть коштувати 2,5 мільйони, а можуть 217. Ті, вартість яких Харків ніяк не може витягнути, по них шукаються кошти. У держави й міжнародних партнерів”, – пояснює Пасенов.
Загальні ж збитки, яких завдав Харкову російський агресор – як житлу, так і іншим об’єктам та інфраструктурі – станом на лютий мерія оцінює вже в 10 мільярдів доларів.
Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»
Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.
