За інформацією: Суспільне Харків.
Іван Биков, заступник голови Асоціації фермерів Харківщини. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Попри те, що пшениця на Харківщині вродила на 40% краще, ніж торік, збирати її стало важче — через удари російських дронів, розповідають аграрії, які нині жнивують в області.
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов під час зустрічі з журналістами 4 серпня повідомив, що попри те, що лінія фронту не змінилася, близько 7,5% площ неможливо використовувати для засіву — росіяни дістають по полях FPV-дронами, дронами на оптоволокні, б’ють по сільгосптехніці та складах. Також, за його словами, через російські удари та пожежі були втрачені близько 80 гектарів на Куп’янському та Ізюмському напрямках.
З якими ще викликами стикнулися сільгоспвиробники Харківщини під час жнив у 2026 році, читайте в матеріалі Суспільне Харків.
Дощі й дрони
Аграрій Іван Биков збирає врожай під Чугуєвом. Каже, зараз російські дрони літають над його полями щодня.
«Оце з вами знімаюсь, а одним вухом слухаю: там летить, чи не летить. Якщо летить треба бігти туди, хапати автомат і захищати свій комбайн, дзвонити хлопцям: «Хлопці, тікайте з комбайну по кущах», — розповів Биков кореспонденту Суспільного.
У нас така зона, що вони (дрони — ред.) через нас і на Харків, і на Чугуїв, і на нас. Ми вже звикли.
Аграрій Іван Биков під час збору врожаю у Чугуївському районі, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Ще одним викликом цьогорічних жнив стало те, що коли пшениця достигла, почалися дощі, каже Биков, і це гальмує роботу.
«Почались жнива два тижні тому, але погодні умови нам заважають, вони з перервами. І ми чекаємо, що завтра з обіду вони знову припиняться. Добре це чи погано? Звісно погано, що пшениця втрачає класність. Внаслідок дощів пшениця, як не жива рослина вражається грибками, вона втрачає класність», — говорить Іван Биков.
Комбайн збирає пшеницю у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Комбайн збирає пшеницю у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Жнива на Харківщині стартували на початку липня, нині вони тривають по всій області, говорить керівниця облдепартаменту агропромислового розвитку Олена Козлітіна.
«У цьому році жнива розпочались трошки пізніше ніж торік, цьому сприяли погодні умови не сприятливі. Розпочались у південних районах — це Лозівський район, а вже пізніше долучились всі інші райони, зараз жнива тривають у всіх районах Харківської області», — говорить посадовиця.
Керівниця облдепартаменту агропромислового розвитку Олена Козлітіна, липень 2026 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Ціни на зерно
Олена Козлітіна каже, що у 2026 році ціни на зерно низькі.
«Коли буде вже більш масовий збір врожаю, тоді сподіваємось, що ціна виросте. Врожайність краща, тому що, якщо дощі, несприятливі умови для збирання врожаю були перепоною, але для показника якості зерна це добре», — говорить Козлітіна.
Збір врожаю пшениці у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Попри те, що врожайність цьогоріч вища, експортні ціни на зерно впали втричі через пошкоджену інфраструктуру українських портів та високу вартість логістики, каже фермер Биков. При цьому, говорить, тримати збіжжя в ангарах на Харківщині та чекати кращої ціни зараз небезпечно.
Збір врожаю пшениці у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«Що 2022 рік був, ми не могли продати (зерно — ред.), що виходить 2026 — ми не тільки не можемо продати, у нас ще зберігання ризикове, що підібʼють, і не зібрав — ризик, що спалять. Приходиться збіжжя збирати і вивозити подалі. Дехто продає і за безцінь, хто затягує пасок тугіше, і намагається не продавати, або щось продати, а щось притримати», — говорить Іван Биков.
Сільське господарство у нас розраховане на те, що день рік годує: оце зібрав, я рік повинен бізнес вести за цей один день, що я зібрав. Тобто, протриматись рік — це норма. Сподіваємось, що Росія рік не протримається, та й усе.
Росіяни розбивають порти
Гліб Гаврилов, директор «Ландекс Агро», зазначає, що ще одна проблема аграріїв у 2026 році — росіяни б’ють по шляхах, якими врожай везуть на експорт.
«Болюча тема останніх двох тижнів — агресор системно розбиває нам порти, і вже тиждень закупівля зерна у портах зупинилась, бо туди не приходять кораблі, бояться. Ті, які виходять з порту… Такий танкер суховантаж було затоплено», — говорить бізнесмен.
Збір врожаю пшениці у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
До цього був план, що ми оперативно маємо все зерно поставити на пункти погрузки, поставити на вагони і відправляти у порти, оперативно це робити, не зберігати. Був план, з огляду на те, що Харківська область розташована у глухому куті, і єдиний нормальний шлях експорту зерна, чи продажу зерна — залізниця. Залізниця збирається підіймати тарифи, і для Харківської області це особливо боляче.
Лелеки ходять по скошеному полю пшениці у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«Не хочеться наганяти паніку, але може бути 2022 рік, коли порти закрились і зерно поїхало на захід України. Це наша економіка, це наша робота, це у тому числі продовольча безпека. Ми звикли жити з тим, що у нас країна аграрного напрямку, у нас є профіцит певного виду продукції поки що і пшениці — це експортні позиції. Не хочеться лякати нікого і казати, що от не буде хліба, чи не буде борошна, усе це буде, напевно, поки що. Це збільшило удари по економіці, не по, не дай бог, голодуванні людей», — говорить Гліб Гаврилов.
Збір врожаю пшениці у Чугуївському районі Харківщини, липень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Загальна площа посівів в Харківській області не скоротилася
Безпекова ситуація на сході та півночі області погіршується: через рух лінії фронту і розширення зони досяжності FPV-дронів частина земель, які ще торік були в обробці, зараз недоступна, каже заступник начальника Харківської військової обладміністрації Євген Іванов. Проте, за його словами, загальна площа посівів в області не скоротилася.
Заступник начальника Харківської військової обладміністрації Євген Іванов, липень 2026 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
«Ситуація по деяких північних і східних громадах ускладнюються і погіршуються з огляду на збільшення кількості «Шахедів», FPV-дронів, які атакують сільськогосподарську техніку, атакують наших людей, атакують прицільно і навмисно. Ці приклади ми бачимо щодня, коли руйнується саме техніка, що працює в полях і атакуються наші люди, які працюють в полях», — говорить Іванов.
Є місця, є ділянки і поля, де сіяли в минулі роки, а зараз вже не сіють. А ще гірше, є ділянки і локації, їх багато, які були посіяні і немає змоги прибрати той врожай.
