За інформацією: Суспільне Харків.
Російський FPV-дрон на оптоволокні, який атакував АЗС у Харкові, 7 липня 2026 року. Харківська обласна прокуратура
Якщо говорити про удари FPV-дронами на оптоволокні, то це взагалі саморобний дрон, тобто навіть не серійного виробництва.
Оптоволокно — це керування безпосередньо по, так би мовити, «шнурку», тобто по оптоволоконному кабелю. Це будуть поодинокі випадки, тому що оптоволокно, в принципі, може простягатися і на 50, і на 70 кілометрів. Тут питання в котушці та її вазі — чи зможе дрон пронести її на своїх батареях на таку відстань.
Оптоволокно на великій відстані — це досить складна історія. Якщо говорити лише про FPV-дрони, то переважають саме дрони на радіокеруванні.
Які технічні вдосконалення дозволяють збільшити відстань польоту FPV-дрона
Перший і найпростіший — це батареї. Наприклад, кремнієві батареї дають приблизно 40–60% приросту часу польоту. Власне, вони не збільшують дальність безпосередньо, а збільшують час перебування дрона в повітрі. Відповідно, якщо ви можете ним керувати, то це дає змогу долати більшу відстань.
Друга історія — це вдосконалення ретрансляторів.
Якщо дрон просто підніметься в повітря і полетить від точки керування, то дуже швидко втратить радіозв’язок через особливості рельєфу. А ретранслятор, який перебуває в повітрі, значно збільшує можливості радіокерування.
Якщо говорити про Харків, то ці дрони переважно запускають із районів на південь від Бєлгорода. Інколи — з району Валуйок, але це вже трохи інша історія. Якщо умовно дивитися в бік Бєлгорода, то це райони праворуч, ліворуч і безпосередньо навпроти міста. І якщо говорити саме про атаки на Харків, то абсолютна більшість запусків здійснюється з території РФ.
Іноземні компоненти в FPV-дронах
Немає жодного дрона, який був би на 100% російським за компонентами. У будь-якому випадку там є деталі іноземного виробництва. Переважно це камери та блоки керування.
Китай — це те, що найбільш очевидно. Але, якщо говорити про звичайні FPV-дрони, то китайських компонентів, за великим рахунком, цілком достатньо.
Якщо ж брати більш технологічні безпілотники, які можуть летіти на великі відстані та нести значну бойову частину, то там можна знайти компоненти з різних країн. Це регулярно фіксують. Зокрема, знаходять деталі іноземного виробництва, у тому числі з країн ЄС та США. Цю інформацію відповідними дипломатичними каналами доводять до урядів цих країн.
«Якщо у вас уже летить великий ударний дрон, то чому б не розмістити на ньому ще кілька маленьких FPV-дронів?»
Певний час ми вважали, що дрони-«матки» — це перспективна технологія, яка дає змогу долати великі відстані. Проте зараз бачимо, що приблизно такі самі дистанції можна долати й без них. Тому дрони-«матки» залишаться як один із компонентів, але навряд чи стануть домінуючим засобом.
Тому що, якщо у вас уже летить великий ударний дрон, то чому б не розмістити на ньому ще кілька маленьких FPV-дронів? Гірше від цього точно не буде.
Найнебезпечніша історія — це все ж не FPV-дрони. FPV — це дуже неприємна загроза, але вона здебільшого стосується точкового ураження: одного автомобіля, однієї людини тощо. Натомість найбільшу проблему становлять дрони типу «Молнія».
За принципом керування це теж FPV-дрон, але значно більший. Це літакового типу безпілотник-«крило» з істотно більшою бойовою частиною. У мультироторних FPV-дронів — квадрокоптерів або гексакоптерів — бойова частина відносно невелика: приблизно кілограм, іноді 800 грамів, максимум до півтора кілограма. А ось «Молнія» — це проблема, яка ще довго залишатиметься актуальною.
Момент ураження українськими оператороми БпЛА російського дрона «Молнія» з ШІ на Запорізькому напрямку. Facebook / «Генерал Черешня»
Ми разом із нашими колегами з підрозділів РЕБ створили спільний підрозділ. Половина його складу — це пілоти ударних FPV-дронів, інша половина — фахівці з РЕБ. Спочатку вони відпрацьовують різні сценарії в лабораторних умовах, а потім виїжджають на полігони, де намагаються переграти один одного. Це дає змогу дуже швидко прогресувати обом сторонам. Одні шукають нестандартні частоти й способи обійти засоби радіоелектронної боротьби. Інші, своєю чергою, тренуються прогнозувати такі спроби та вдосконалюють засоби придушення.
«Стіна» із РЕБ
Це малореально. Скоріше фантастика. По-перше, будь-який потужний засіб РЕБу має свій радіус дії. По-друге, якщо він потужний, то має відповідні габарити. А отже, його дуже швидко виявлять і знищать — і з одного, і з іншого боку. Тому тут постійно доводиться шукати компроміс між потужністю, габаритами та точкою, на якій концентрується придушення сигналу.
Ми дуже уважно аналізуємо маршрути й траєкторії польоту, щоб максимально зосереджувати зусилля саме на тих напрямках, які противник використовує для зальоту до міста Харкова або інших важливих об’єктів.
За великим рахунком, стовідсоткову гарантію могла б дати лише одна технологія. Якщо її колись вдасться реалізувати у більш-менш компактному вигляді, то це буде потужний електромагнітний імпульс, який просто виведе з ладу всю електроніку в певному радіусі — умовно, до 10 кілометрів. Від радіоприймача до будь-якого дрона.
Ударно-кінетичне перехоплення дронів
Це максимально дешевий спосіб перехоплення. Є два основні способи. Перший — коли дрон-перехоплювач за допомогою своєї бойової частини, як правило уламкової дії, вогневим ураженням знищує ворожий дрон.
Другий — коли дрон-перехоплювач просто врізається у російський дрон і силою кінетичного удару або розбиває його на уламки, або пошкоджує ключові елементи — систему керування, гвинти тощо. Тобто робить неможливим подальше виконання ним бойового завдання.
Поради для цивільних
Що робити, якщо бачите оптоволокно
Якщо ви бачите, що через подвір’я чи город тягнеться оптоволоконна нитка, її можна розірвати або перерізати. Гірше від цього точно не буде. Це абсолютно безпечно. Після того як ви переріжете нитку, краще ножем, нічого небезпечного не станеться. Електричний струм по ній не передається, жодної загрози в цьому сенсі немає.
Перерізали — і далі дбайте про власну безпеку. Цілком імовірно, що таким чином ви десь зірвете противнику виконання завдання.
Оптоволокно на місці удару FPV-дрона у Салтівському районі Харкова, 3 липня 2026 року. Харківська обласна прокуратура
Що робити, якщо ви в авто
Якщо, не дай Боже, у вашу автівку влучить FPV-дрон, то ймовірність того, що він влучить безпосередньо у вас, усе ж значно менша, ніж імовірність того, що буде пошкоджено сам автомобіль.
АЗС, яку атакувала російська армія у Немишлянському районі Харкова, 22 липня 2026 року. Суспільне Харків
Відповідно, якщо буде пошкоджена автівка, дуже велика ймовірність, що ви потрапите в ДТП. І найбільші проблеми можуть виникнути саме через це. Тому порада дуже проста: обов’язково користуйтеся паском безпеки. І якщо ви рухаєтеся містом, не потрібно намагатися ставити рекорди «Формули-1», адже чим вища швидкість, тим більша ймовірність тяжких наслідків, якщо дрон влучить в автомобіль.
Що робити, якщо ви на вулиці
Якщо ви на вулиці, то один із дієвих варіантів — навіть просто стати під дерево з густою кроною. Це варто робити тоді, коли ви чуєте характерний звук. Його, в принципі, легко впізнати: це писклявий звук пропелерів невеликого дрона. В армії навіть жартують, що так звучить «дешева смерть».
До речі, останнім часом я сам чув біля магазину, як містяни вже починають розбиратися і кажуть: «Та нічого страшного, це перехоплювач полетів». Насправді я б не радив змагатися в обізнаності й намагатися відрізняти дрон-перехоплювач від будь-якого іншого дрона.
Уламки дрона на АЗС, яку атакувала російська армія у Немишлянському районі Харкова, 22 липня 2026 року. Суспільне Харків
Якщо ви чуєте його своїми вухами, це означає, що він уже десь неподалік. У таких дронів малопотужні двигуни, тому їх чути лише на невеликій відстані. Тож одразу шукайте укриття: дерево, будь-яку будівлю чи іншу перешкоду. Бойова частина FPV-дрона відносно невелика, тому навіть такий захист може суттєво зменшити ризик ураження.
У жодному разі не підходьте до будь-яких дронів. Не те що не беріть їх у руки — навіть не наближайтеся. Не потрібно намагатися зрозуміти, який це дрон — наш чи ворожий. Це не має жодного значення. Кожен дрон — це смертельна небезпека. Чому? Тому що останніми днями ми бачимо, як противник застосовує дрони, які після приземлення або падіння залишаються небезпечними: їхня бойова частина може спрацьовувати від датчика руху.
Що робити, якщо ви у громадському транспорті
Якщо керуватися здоровим глуздом, то мені здається, що під час повітряної тривоги людина повинна мати вибір. Якщо автобус не зупиняється, то пасажир має мати можливість або продовжити рух у ньому, або вийти й діяти на власний розсуд. Крім того, тут варто використовувати певні протоколи.
Пам’ятаєте, під час коронавірусу в багатьох містах збільшували кількість громадського транспорту, щоб кожен окремий автобус не був переповнений людьми. Тому що очевидно: коли транспорт переповнений, це дуже ускладнює евакуацію.
