Зв’язок в окупації
Бути зі зв’язком на окупованих територіях – часто питання не просто безпеки, а й виживання. Розповідаємо, як подбати, щоб у вас був мобільний зв’язок, інтернет та телебачення.
Мобільний зв’язок і телефони
Ще один варіант – скинути систему телефона до заводських налаштувань. У такому разі з пристрою будуть видалені абсолютно всі дані та файли без можливості відновлення. Для цього:
Якщо у вас Android: зайдіть у Налаштування > оберіть Загальне керування > натисніть Скидання > натисніть Скинути до заводських налаштувань (назви меню можуть дещо відрізнятися залежно від моделі телефону).
Якщо у вас iOS: оберіть Параметри > Загальні > Перенести чи скинути iPhone > Стерти весь вміст і налаштування.
Та майте на увазі, що повністю порожній телефон також може викликати підозри в окупантів.
Інтернет
Радіо та телебачення
Від початку війни українське телебачення розкодоване на супутнику й безкоштовне. Сигнал можна зловити супутниковим чи вбудованим у телевізор приймачем.
Шукайте українські канали за такими параметрами:
Супутник Astra 4A (4.8°E). Частоти та поляризація 11766 H, 12130 V, 12437 V.
Супутник Amos 3 (4.0°W). Частоти та поляризація 11140 H, 11175 H.
Важливо! Деякі поради, залежно від умов та ситуації в окупованих населених пунктах, можуть не працювати. Враховуйте оперативну обстановку та піклуйтеся перш за все про власну безпеку.
Як захиститись від дезінформації
Дотримуйтесь наступних порад:
- Поширюйте інформацію лише з перевірених джерел. Достовірна інформація від державних органів — на їхніх офіційних сторінках у соцмережах чи каналах Суспільного мовлення (UA:Перший, колишній УТ-1).
- Не вірте повідомленням про припинення боротьби з боку української армії. Така інформація — типовий прийом для деморалізації населення. Ви маєте пам’ятати, що в разі ворожої агресії українські силовики неухильно чинитимуть опір.
- Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів недоступні, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення: телеканал UA:Перший та UA:Українське радіо. Налаштуйте радіоприймач на частоту свого міста заздалегідь, дізнатись частоту мовлення можна на сайті nrcu.gov.ua/maps. Якщо маєте стаціонарну радіоточку, користуйтеся нею.
- Не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас.
- Не вірте повідомленням про умисні обстріли мирного населення, нібито вчинені українськими військовими. Таким чином агресор намагається підірвати вашу довіру до захисників.
- Не діліться неперевіреною інформацією про перебіг бойових дій. Такі дані мають лише органи безпеки та оборони України. Інформація з будь-яких інших джерел чи приватних сторінок у соцмережах може не відповідати дійсності.
- Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні за змістом повідомлення та заклики. Агресор може прикриватись гаслами й українською символікою.
Яким джерелам інформації можна довіряти
Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від ДСНС, армії та уряду на сторінках їх сайтів чи соцмереж, а також у повідомленнях Суспільного мовлення.
Нижче ви знайдете перелік перевірених джерел. Зверніть увагу, що в соцмережах верифіковані (офіційно підтверджені) акаунти біля назви мають спеціальну позначку — синю галочку. Таким чином соцмережа підтверджує, що цю сторінку справді веде ця особа чи установа. В Україні ще не всі офіційні установи її отримали, тож беріть до уваги акаунти зі списку.
В липні Служба Безпеки України опублікувала список Telegram-каналів, які позиціонують себе як незалежні інформаційні канали, але роботу яких насправді координує Кремль. Серед них – «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші. Повний список тут.
Суспільне мовлення:
Телеканал UA:Перший
UA: Радіо Промінь
UA: Українське радіо
Сайти державних служб:
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Збройні Сили України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога
Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.
Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.
Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.
Як виявити фейк?
Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:
- Чому я бачу цю інформацію?
- Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
- Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?
Зверніть увагу на:
- Наявність посилань на джерела інформації.
- Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
- Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
- Коментаторів, залучених експертів.
Ознаки маніпулятивної інформації:
- Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.
- Відсутнє першоджерело.
- Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.
Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?
- Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
- Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.
Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.
На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?
- Дати публікацій: однакові чи різні?
- Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
- Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
- Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
- В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?
Джерела інформації
Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.
Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.
Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.
Ознаки сайту-сміттярки:
- Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).
- Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).
- Контент підозріло однотипний.
Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:
- Свідомо формуйте свій інформаційний простір.
- Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.
- Опануйте думки та емоції.
- Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.
- Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.
Не ловить мобільний? Як автоматично підключитись до іншого оператора. Національний роумінг
Vodafone, Київстар, lifecell запускають тестування національного роумінгу в Україні. Якщо мережа вашого оператора недоступна, тепер можна переключатися на мережу інших.
Як це зробити (всі пункти обов’язкові):
- Відключити автовибір мережі (на Android: Налаштування – Мобільна мережа (чи Підключення) – Оператор, на iOS: Параметри – Стільникові дані – Вибір мережі)
- Знайти й вибрати доступну мережу: Vodafone UA, UA-KYIVSTAR чи LIFECELL
- Якщо зареєструватися не вдалось, спробувати ще раз або вибрати іншу мережу
- Перевірити можливість вихідного дзвінка, SMS
Важливо: раз на день намагайтеся повернутись до мережі свого оператора. Бо підключення національного роумінгу навантажує мережі і може впливати на якість роботи деяких послуг.
Як економити заряд телефона
Щоб економити заряд телефона в умовах відсутності електроенергії, дотримуйтесь цих порад від Держспецзв’язку. Вони допоможуть залишатись на звʼязку максимально довго.
- Заряджайте телефон за кожної можливості й постійно тримайте зарядженими павербанки.
- Увімкніть режим енергозбереження. Ярлик із цією функцією розташований на панелі швидких налаштувань, а також у налаштуваннях (“Батарея – Живлення” тощо).
- Якомога рідше вмикайте екран та встановіть енергоефективні налаштування екрану. Для цього:
- увімкніть стандартну плавність дисплею замість високої, якщо в смартфоні є відповідне налаштування
- вимкніть автообертання екрану
- поставте яскравість екрану на мінімум
- встановіть енергоефективні «шпалери»: чорний фон для OLED/AMOLED-дисплея, світлий – для IPS (тип екрана вашої моделі телефону можна знайти на сайті виробника).
- Видаліть не критичні для вас додатки, які активно використовують батарею, або додаткові акаунти в цих застосунках. Дізнатися рівень енергоспоживання додатків можна, перейшовши в Налаштування → Батарея (або Акумулятор) → Використання батареї (або використання Акумулятора).
- Вимкніть автозавантаження, автооновлення та синхронізацію застосунків, особливо якщо у вас підключено кілька акаунтів (в режимі енергозбереження ця функція має працювати автоматично): Android → налаштування → акаунти та синхронізація, iOS → налаштування → App Store → Оновлення програм.
- Обмежте кількість додатків у «несплячому» (фоновому) режимі, залиште тільки ті, від яких залежить ваше життя: месенджер, дзвінки, застосунок «Повітряна тривога»Android → ліва сенсорна клавіша → змахніть непотрібні додатки,iOS → проведіть пальцем угору від нижнього краю екрану, доки не з’явиться Перемикач програм, або двічі натиснувши на кнопку «Початок» → змахніть угору екран попереднього перегляду програми, щоб закрити її.
- Вимкніть розпізнавання голосових командAndroid → Google Now → налаштування → Голосовий пошук → Розпізнавання «О’кей, Google»,iOS → налаштування → Siri та пошук або Siri та диктування.
- Зменшіть режим очікування екрану до мінімуму
Android → Панель швидких налаштувань або Налаштування → ЕкранiOS → Налаштування – Загальні або Налаштування -> Екран та яскравість - Вимкніть вібрацію
- Вимкніть зайві комунікації: GPS, Bluetooth.
- Відмовтесь від перегляду відео та ігор на смартфоні.
Якщо ситуація з живленням критична (немає світла й невідомо, коли буде)
- Увімкніть режим “екстрена економія енергії”, якщо такий є у вашому смартфоні.
- Переведіть смартфон у режим польоту, якщо є альтернативний звʼязок.
- Користуйтесь одним смартфоном на родину по черзі.
- Домовтесь із близькими про час виходу на зв’язок або про час і місце зустрічей, якщо не вийде відновити зв’язок. Порадьте людям поруч зробити те саме.
- Випишіть на папір усі важливі номери телефонів на випадок, якщо батарея сяде.
Важлива інформація для ЗМІ, блогерів та всіх громадян, які фотографують або пишуть про війну та армію
Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час:
- найменування частин та підрозділів, а також їх розташування
- кількість військових у частинах та підрозділах
- кількість озброєння та техніки, їх стан і місце зберігання
- умовні позначки обʼєктів
Будь-яку інформацію про:
- операції, які проводять або планують
- систему охорони та оборони військових частин
- наявний захист військового такий як: озброєння та техніка (крім видимих або очевидно виражених)
- порядок залучення сил (військових) та засобів (озброєння)
- збір розвідувальних даних
- переміщення та розгортання військ (найменування, кількість, маршрути)
- військові частини та їх тактику, методи дій
- унікальні операції та спосіб їх виконання
- ефективність радіоелектронної боротьби противника
- відкладені або скасовані операції
- зниклий або збитий літак, корабель та операції з пошуку і порятунку
- плани щодо безпеки наших військ (дезінформація, маскування, протидія)
- інформаційно-психологічні операції, які проводять або планують
- пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії росії проти України.
Не публікуйте у соцмережах:
- наслідки влучань ворожих ракет чи снарядів або моменти їх прольотів у небі. Так ви допоможете ворогу коригувати вогонь.
- час та місце «прильотів» ( ні в публікаціях, ні в коментарях).
- дані про роботу українського ППО.
- фото, де видно номери, особливі позначки й відмітки на знищеній або збитій ворожій техніці.
- неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.
