За інформацією: Суспільне Харків.
Власник знищеного росіянами підприємства у Харкові, 15 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Цивільне підприємство у Харкові, яке знищили росіяни, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Три місяці тому для роботи підприємства закупили нові станки й обладнання, каже Рудий.
"У що воно перетворилося… Це те, що планувалося на днях запустити, найближчим часом. На жаль, тепер я не думаю, що ми найближчим часом зможемо їх реанімувати. На 100% втрачені дві виробничі екструзійні лінії повного циклу. Системи охолодження й підготовки води, дробарки, змішувачі. Якщо брати за потужністю, то відсотків 70-80 зруйновано. За фінансами — це повністю склад, склад сировини, готова продукція. Для мене це відчутно", — розказав власник підприємства.
Анатолій Рудий каже, що внаслідок російських ударів, попередньо, збитки становлять 18 мільйонів гривень.
Готової продукції — на близько вісім мільйонів, і виробничої техніки — на близько 10 мільйонів. Може бути менше, може більше. Це ще не рахували до кінця. Дай боже, щоб було менше. Зараз ми просто хочемо частково знайти уцілілі інструменти, деталі і забезпечити закриття підприємства — я маю на увазі фізичне, щоб ніхто не потрапив, нікого не прибило.
Знищена внаслідок російського удару тара для косметики, Харківв, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Облднання на підприємстві Анатолія Рудого, яке було знищене внаслідок російських атак, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Анатолій Рудий йде по приміщенню підприємства, яке було знищене внаслідок російських ударів, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"У мене немає ані хати, ані роботи"
Пакувальниця Ірина Дяченко пропрацювала на підприємстві два роки. Після того, як пожежу загасили, робітниця сортувала вцілілі товари.
"Баночки, кришечки упаковували, проглядали, фасували в мішечки. Зараз перетираємо баночки, які у нас залишилися. Будемо їх, мабуть, подрібнювати — на дробарку не можна, щоб воно було мокре, в піску. От сиджу, перетираю. Але я сподіваюся, що наші все зроблять, що ми будемо далі працювати", — сказала Ірина.
Ми з Вовчанська. Було вже два роки, як я тут працюю. У мене була хата, у мене була робота — у мене немає ані хати, ані роботи. Щоб вони там всі погоріли.
Пакувальниця Ірина Дяченко, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Пакувальниця Ірина Дяченко перетирає кришечки та баночки, які вціліли після російських ударів по цивільному підприємству у Харкові, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Я б не хотів, щоб наші виробники якось відчули мої проблеми на своєму виробництві"
Анатолій Рудий каже, нині не береться прогнозувати, коли зможе відновити виробництво, але зараз домовляється з іншими підприємствами, щоб частково виробляти свою продукцію у них.
"Продовжувати? Частково так. Повністю залежить від того, чи вистачить сил, щоб це все знову побудувати. Тому що не все зараз можна купити за гроші: немає ані людей, ані спеціалістів. Звісно, ми зараз плануємо частково перенести виробництво на контрактну основу. Тобто у партнерів спробувати лити, тому що я б не хотів, щоб наші виробники якось відчули мої проблеми на своєму виробництві", — сказав власник.
Знищене росіянами підприємство у Харкові, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Облднання на підприємстві Анатолія Рудого, яке було знищене внаслідок російських атак, 23 червня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Рудий додав, що знає про існування грантів для бізнесу, але працевлаштувати зараз п'ятьох людей, як того вимагають умови програми, не може.
"Сказати, що держава не бере участі, не можна. Намагається, але за три роки повернути грант податками — не кожне підприємство може мати такі доходи. Це нереально. Оформити зараз п'ятьох людей на роботу для великого підприємства — це нічого, це трохи. А для підприємства, де на момент війни і так працювали лише п’ятеро людей, тому що немає спеціалістів…" — сказав власник.
Зараз працевлаштувати п’ятеро людей — це рівно на 100% збільшити кількість людей. Це нереально. У нас немає навіть місця, де б своїх людей зараз міг забезпечити роботою. А як я можу взяти ще п’ять людей?
