Фото: Олена Нагорна
Тимко ІІІ – головний сурок-синоптик Харківщини – дав прогноз на весну. Пухнастий метеоролог навіщував, що весна настане за шість тижнів. І це буде українська весна.
За традицією бабак дає ще один прогноз – відповідає на соціально важливі та найчастіше жартівливі питання. Цього разу Тимка III запитали про те, яка суперсила допоможе українцям виграти війну. Відповідь Тимки III виявилася дуже мудрою – терпіння. Ці два прогнози бабак, як завжди, “нашепотів” своїй берегині Надії Токарській. А вона – переклала з “тимкового” українською.
https://www.objectiv.tv/wp-content/uploads/2024/02/video_2024-02-02_11-52-36.mp4https://www.objectiv.tv/wp-content/uploads/2024/02/video_2024-02-02_11-58-04.mp4
На біостанції Каразінського університету в селі Гайдари Чугуївського району День бабака відзначають уже вдвадцяте – гризуни прогнозують погоду із 2004 року. У ролі віщунів за весь час виступали троє бабаків: Тимко, Тимко II, а з 2018 року – Тимко III. 2 лютого тварину дістають із будиночка-“нори” і запитують, коли чекати на весну. Якщо день похмурий – бабак не бачить свою тінь, і це означає, що весна буде ранньою. Якщо світить сонце й гризун бачить свою тінь, зима триватиме ще щонайменше шість тижнів, тобто до середини березня.
Як повідомлялося, Тимко III разом з іншими родичами понад пів року провів в окупації в селі Нестерівка Куп’янського району. У вересні 2022-го населений пункт звільнили, і 2 лютого 2023-го він передбачив пізню весну. Дружина Тимка померла ще до початку повномасштабної війни, і рік тому він був без пари.
Як наголошують у пресслужбі Каразінського університету, святкування Дня бабака – це не лише розвага. Ще одна мета – привернути увагу до проблеми біологічної різноманітності в Україні, зокрема скорочення чисельності степових бабаків. Ці гризуни занесені до Червоної книги як вид, що зникає.
“Війна знищує унікальні екосистеми обстрілами, забруднює токсичними речовинами, калічить мінуванням. Але цілком зрозуміла спроба підтримувати сільськогосподарське виробництво у 2023 році призвела до знищення великої кількості ділянок. Вони мали б увійти до Національного природного парку “Східний степ”, який намагається створити Каразінський університет”, – зазначають у виші.
