Свиня Пепа та голубі яйця: блогер з Харківщини відновив ферму після окупації й збирає мільйони переглядів

За інформацією: Суспільне Харків.

Фермер Андрій Новіков веде блог про свійських тварин на Youtube, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Андрій має освіту ветеринара, сільським господарством цікавився з дитинства, у дорослому віці почав переглядати тематичні відео на Youtube.

"Я бачив, що багато хто знімає відео і недоказує те, що можна розповісти людям і допомогти займатися господарством. Щось стукнуло всередині, думаю, займуся і я. Блогерство — це не так просто. Просто зняти відео і викласти — його ніхто не побачить. Там же є алгоритми різні. Я передивився купу відео на тему блогерства і почав займатися", — говорить Андрій.

У своєму блозі фермер дає поради щодо утримання і догляду за свійськими тваринами.

"Блогерство — це вже моє життя. Не бачу себе без цього. Відео виходять щодня. Я розповідаю, чим годувати, які вакцини робити, чим поїти, які препарати давати орально, а які — внутрішньовенно. Думаю, що я для людей корисний", — каже житель Морозівки.

За його словами, до повномасштабного вторгнення його господарство не вміщалося у двох дворах, також мав підприємство з вирощування сільськогосподарських культур.

"Зараз у мене близько 15 свиней здорових. Було шість опоросів, є близько пів сотні поросят. А до повномасштабної війни бувало таке, що до 200 доходило — це, якщо рахувати й малечу. Є різні види господарства: відгодівля на м’ясо, а є на розведення, щоб продавати. Мені більше подобається продаж поросят. Народження малечі — це завжди приємно", — говорить Андрій.

Вціліла свиня Пепа та вкрадена срібна Youtube-кнопка: як господарство Андрія Новікова на Харківщині пережило окупацію

Півтора року тому фермер почав відновлювати господарство після окупації. Російські війська зайшли у село Морозівку у лютому 2022 року. У перші тижні окупації Андрій виїхав разом з сином та дружиною, яка була на п'ятому місяці вагітності. Господарство довелося залишити.

Порося фермера Андрій Новікова, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

"Було так тяжко морально. Не знав, що відбувається, що робити. У мене були повні сараї свиней. Близько 20 свиноматок, яким ось-ось народжувати. Поки ми сиділи в окупації, три чи чотири опороси було, але ніяких препаратів, яких треба колоти поросятам, просто не було. Ми ночували у підвалі, страшно. Дружина була вагітна, і ми вирішили рятувати своє життя", — розповідає Андрій.

Поросята фермера Андрія Новікова, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

У сараях на той момент фермер мав 500 свійських птахів. Качок, курей та свиней роздавав сусідам.

"Ходив, казав: "Беріть безплатно". Повний двір качок — приблизно 200 штук. Це зараз відновлюю господарство, а до повномасштабної війни було стільки птиці, що можна було причепами вивозити. Страшно було, що вони пропадуть усі в загонах з голоду", — каже фермер.

Свійські птахи фермера Андрій Новікова, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Свою знайому, говорить Андрій, попросив зберегти улюбленицю його підписників — свиню на прізвисько Пепа. Вона вижила в окупації.

"У мене є "зірка" мого каналу — Пепа. ЇЇ всі люблять. Коли ми виїжджали, я попросив людину управлятися тут, поки нас не було сім місяців. Я сказав: "Що хочете, робіть. Вийде продати — продайте, щоб гроші були жити в окупації. Але збережіть мені мою свинку Пепу". Це зараз з усмішкою згадуємо, а тоді сльози на очах були", — ділиться Андрій.

Свиню Пепу фермер Андрій називає «зіркою» свого Youtube-каналу, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Разом із Пепою в окупації вижили ще дві свині — це дозволило відновити поголів’я. Зараз має пів сотні поросят та 15 дорослих свиней.

Нині фермер має пів сотні поросят та 15 дорослих свиней, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Табличку, яку блогеру подарував Youtube за 100 тисяч підписників, росіяни вкрали, розповідає Андрій. Але він знайшов її після звільнення села.

"Вона лежала в сейфі. Коли село було в окупації, то окупанти її забрали, не знаю для чого. Я так розумію, у них висіло десь на блокпосту, тому що після деокупації її там же й знайшли. Вона трішки пом’ята. Видно, що уламок у неї прилетів — прогоріло чи пробило. Але навіть після того, де побувала, повернулася до мене", — говорить блогер.

Срібна кнопка від Youtube, яку Андрій Новіков отримав за 100 тисяч підписників, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Як житель села Морозівка заробляє на життя блогом про сільське господарство

Блог Андрія допомагає йому заробляти гроші в інтернеті та продавати поросят, птицю та яйця.

"Реклама — двигун прогресу. Блог великий, один із найбільших в Україні. Тих тварин, яких не можна відправити поштою, з цим невеличка проблема. Яйце, м’ясо, кролів, курей, качок — це відправляю поштою по всій Україні, тому з продажами у мене зовсім проблем не було. У мене завжди черга", — говорить блогер.

Фермер нараховує у своєму господарстві кілька сотень поголів'я птиці.

"Курей можу рахувати щотижня. Мені здається, щотижня нараховую різні цифри. Перепілок стареньких 120, малечі — 200. Якщо рахувати й курей дорослих, і курчат малих, то курей десь 150. З гусей можна добре заробити. У мене було четверо гусей батьківського стада — від них продав більш як 30 голів гусей. Кожна гуска — майже 1000 гривень", — каже Андрій.

В асортименті фермера також — яйця різного розміру та кольору.

"Основні види перепілок несуть рябеньке яйце. Методом селекції вивели перепілок, які несуть блакитного кольору яйце. Це яйце можна їсти тим, кому заборонено їсти звичайне яйце — алергікам. Зовсім інший склад яйця. Ще є пасхальні кури, які несуть кольорові яйця. Є декілька курей у мене, які несуть оливкового кольору яйця", — розповідає Андрій.

В асортименті фермера — яйця різного розміру та кольору, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Навесні підписники почали цікавитися роботами у саду та на городі: Андрій вирощує інжир, хурму, лохину, персики та абрикоси різних видів.

"Підписники дуже люблять про город. Обрізаємо сад, і ми знімаємо щодня. Пиляємо дерева, білимо. Буде обробка проти хвороб та шкідників. Кажуть: "Усе знімай". Торік був рекордний врожай картоплі — з двох відер зібрали 25. Люди були в захваті", — говорить фермер.

Андрій вирощує інжир, хурму, лохину, персики та абрикоси, березень 2024 року, Морозівка, Харківщина. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Нині блогер вивчає алгоритми в соцмережах та консультує фермерів, які теж хочуть завести блог.

Читати ще

Читати ще «Ризикували життям людей». Як аграрії Харківщини засівають озиминою нерозміновані поля

Читати ще «Будемо годувати свою армію»: родина фермерів з Харківщини вирощує овочі для військових та збирає гроші на дрони