На будівлях та в метро ще лишилося чимало радянських гербів.
Через 31 рік від проголошення Незалежності України Харків все ще рясніє радянською символікою. Позбутися серпів та молотів не допоміг навіть закон про декомунізацію, але з початком повномасштабної російської війни міськрада під тиском активістів взялася за демонтаж комуністичної спадщини.
Радянські герби прикрашають станції метро, адміністративні будівлі та пам’ятки архітектури в Харкові. Останні місяці міська влада намагається позбутися комуністичної символіки з зображенням Леніна та п’ятикутних зірок, але це важко зробити, коли йдеться про пам’ятки архітектури.
Більше 50 радянських символів
Ще у 2016 році, коли в Україні почався процес декомунізації, у Харківській області було перейменовано чимало вулиць, що мали в назвах імена комуністичних лідерів, тоді ж з офіційних установ почали прибирати радянську символіку. Сім років по тому процес іще не завершено. Як підрахували активісти руху «Деколонізація. Україна», у Харкові лишається приблизно пів сотні зображень радянського герба або орденів з профілем Леніна, серпом чи молотом.
Особливо багато таких символів — у центральній частині міста. Вони прикрашають адміністративні споруди, будівлі заводів, університетів, огорожі мосту та пам’ятники на честь героїв Другої світової війни. Дуже багато радянських символів у метрополітені. Наприклад, на станції метро «Героїв Праці» на стінах висять чеканні вставки із зображеннями орденів та медалей. Напис «СССР» прикрашає вестибюль на станції метро «Проспект Гагаріна», серп і молот є на станції метро «Індустріальна». Найвідоміші серп і молот у метро знаходяться на станції «Історичний музей» і є частиною орнаментального мозаїчного панно, на якому зображений герб УРСР. Зараз його закрили рекламою.
Усі символи на сайті «Декомунізація» позначені на карті. Зелені — ті, що вже прибрали, червоні — ті, які досі є, жовті — об’єкти, які чітко не потрапляють під дію Закону про декомунізацію, але теж, на думку активістів, мають бути демонтовані.
Радянська символіка на карті міста. Фото: скриншот карти «Декомунізація»
До таких символів належать, наприклад, радянські зірки. Час від часу учасники руху звертаються до міської ради з вимогою провести демонтаж того чи іншого символу і відзначають, що останнім часом мерія активніше відповідає на ці запити.
«Нарешті з’явилася політична воля. Піаритись влада на цьому не буде, але щоб не викликати невдоволення патріотичної спільноти, символіку прибирають, вона потихеньку зникає. У Києві чи Дніпрі воно все помпезно знімається, а в Харкові знаки тихо зникають, і на це просто вже ніхто не звертає уваги», — каже Вадим Поздняков.
За його словами, за останній рік мерія значно активніше стала реагувати на звернення. Останнім на сьогодні демонтували радянський орден на вулиці Миру. Іще два роки тому, рівно за рік до початку повномасштабної війни, Вадиму Позднякову не дозволили зняти орден Леніна з холу будівлі міськради. Його відразу ж повісили назад.
Треба змінити процедуру
Окрема тема — радянська символіка, що прикрашає пам’ятки архітектури чи культурної спадщини. Змінювати зовнішній вигляд будівлі, що має такий статус, не мають права з власної волі ані місцеві чиновники, ані активісти. Є певна процедура. Спочатку рішення про демонтаж мають ухвалити депутати міської ради. Далі вони повинні звернутися за дозволом до Департаменту культури обласної адміністрації, який в свою чергу має скликати комісію, щоб вона затвердила це рішення. Але на цьому пригоди не закінчуються: департамент культури звертається до Міністерства культури, де теж мають скликати спеціальну комісію, яка б дала такий дозвіл. І вже після всіх засідань, якщо інстанції все узгодять, рішення подають на підпис міністру культури. Тільки маючи такий підпис, міська рада має право провести демонтаж. Процедура іще до війни була дуже тривалою, займала щонайменше рік, а то і всі два. Активісти руху «Деколонізація. Україна» планують звернутися до Міністерства культури з проханням спростити процедуру.
А поки що на фасаді Харківської міськради досі висять радянські герби. До війни на те, щоб пройти усі стадії демонтажу, не було політичної волі, а під час війни вистачає іншого клопоту, тож герби просто закрили.
«Ми не можемо уявити свастики на будинках, навіть якщо вони гарно вписані в архітектурний комплекс. Тому й символи радянської влади, яка вбила стількох людей, не повинні там бути. Це має бути в музеях, але теж дозовано. Бо ще до масштабного вторгнення траплялося бувати в деяких краєзнавчих музеях і бачити, що 80% експонатів — про Радянський Союз. До цього треба підходити обережно і грамотно», — вважає Вадим Поздняков.
Так само, як і радянські пам’ятники і символи, до музеїв мають передати різноманітні погруддя російських письменників. Минулого року в Харкові демонтували та передали на зберігання бюсти Пушкіна та Островського. Подальша їхня доля ще не визначена.
