Smoke rises from nearby Israeli strikes as seen from a tent camp sheltering displaced Palestinians, as the conflict between Israel and Palestinian Islamist group Hamas continues, in Khan Younis in the southern Gaza Strip, October 26, 2023. REUTERS/Ibraheem Abu Mustafa
Троє вже дорослих дітей Олени Єльміної – 20-річний Жамаль, 19-річний Ахмед і 16-річна Саміра – вдруге за життя стали заручниками ситуації. Вперше – коли рідний батько обманом вивіз їх до Сектора Гази понад 10 років тому – і не дозволив більше бути з матір’ю. І тепер – через війну, розпочату терористичною організацією ХАМАС проти Ізраїлю, вони не можуть покинути небезпечне місце.
Повіз онуків «попрощатися з бабою та дідом», і залишив у Палестині на 10 років
Якби я знала, що так все обернеться, каже з болем про свій перший шлюб Олена Єльміна. Молода медсестра закохалася у студента-палестинця, яких у Харкові завжди було чимало, і вийшла за нього заміж. Араб мріяв про гарну роботу та міцну родину, а ще – не заглядав у чарку та не вештався по кабаках. Один за одним народилися троє дітей – здавалося, ось воно, щастя.
На останньому сімейному фото, зробленому ще у 2013 році в саду Шевченка, Жамаль і Саміра щасливо посміхаються, Ахмед лагідно обіймає матір.
«А потім чоловік сказав, що його батьки дуже хворі і от-от мають померти. І він хоче звозити дітей, щоб попрощалися із дідусем і бабусею. Мене з роботи тоді не відпустив начальник, тож діти полетіли до Палестини разом із батьком» – пригадує Олена.
Назад чоловік вирішив не повертатися і, звісно не віддав дітей. Вочевидь, викрадення синів і доньки він спланував заздалегідь. Олена звернулася до юристів, виграла суд, який постановив, що колишній мав повернути їй дітей. Але на території Сектора Гази із міжнародного приймають лише гуманітарну допомогу та гроші, а от юридичні норми і закони цивілізованого світу там не діють.
Юристи тоді обережно запропонували жінці, яка божеволіла від розпачу, не втрачати зв’язок із дітьми і чекати.
«Я надсилала дітям подарунки на дні народження. Книжки, цукерки. За місцевими звичаями вони не святкують дні народження, тож це було нагадування про мене. Інколи телефонувала», – розповідає Олена.
Коли стало не вистачати їжі, чоловік заявив: «Можеш забрати дітей»
Так минуло 10 років. Хлопці закінчили школу – на фотографіях вже молоді вусані, неймовірно схожі на українських парубків, а юна Саміра, яка більшу частину життя провела у Газі, у традиційному арабському вбранні. До речі, батьки колишнього чоловіка, «попрощатися» з якими він вивозив дітей, досі живі.
Олена мріяла зустрітися з дітьми після того, як вони отримали б закордонні паспорти десь у Єгипті чи в Ізраїлі. Але атака ХАМАС 7 жовтня докорінно змінила плани – у відповідь на теракт Ізраїль розпочав військову операцію, а Єгипет, який межує з Сектором Гази, наглухо перекрив кордон.
Жамаль, Ахмед і Саміра разом із родичами опинилися у таборі біженців на березі моря. За словами Олени, у таборі немає ніяких санітарних умов, не вистачає води та їжі, через що люди хворіють. Інтернету і можливості зарядити телефон також немає. Тому, щоб зв’язатися із матір’ю, хлопці підходять до міста Рафах, біля якого зараз точаться бої, – тільки там телефон і «ловить» повідомлення. Останній раз жінка отримала звістку від синів 10 лютого.
Коли усі країни розпочали евакуацію своїх громадян, які перебували у Газі, колишній чоловік Олени не поспішав відправити дітей до рідної матері.
«Він думав, що все скоро скінчиться. А потім їжі перестало вистачати на всіх – є ще діти від другої дружини. І тоді він сказав: «Можеш забрати дітей», – пояснює Олена.
Перед евакуацією прискіпливо перевіряють кожного, особливо – чоловіків
Але на цей момент офіційна евакуація українських громадян із Сектора Гази закінчилася. На усі запити про допомогу Олена отримувала відмови.
Редакція МГ «Об’єктив» зв’язалася із посольством України в Державі Ізраїль. Завдяки сприянню надзвичайного та повноважного посла України Євгена Корнійчука Жамаль, Ахмед і Саміра Алабадла 10 січня потрапили до списку на евакуацію. Історія цих трьох дітей та їхньої матері хоч і жахлива, але типова і досить поширена, зазначив керівник відділення посольства України при Палестинській Національній Адміністрації Максим Тьокін.
Здавалося, можна було б зітхнути з полегшенням, але минув місяць, а ситуація не зрушила з місця.
Списки на евакуацію з Сектора Гази погоджують кілька сторін – Ізраїль та Єгипет. Військова розвідка Ізраїлю прискіпливо перевіряє кожного – і особливо уважно чоловіків. Оскільки в атаці на мирних ізраїльтян 7 жовтня брали участь підлітки та сивочолі дідугани, то на вік не зважають.
Єгипет без узгодження Ізраїлю тим більше не хоче бачити у себе палестинців – мабуть, східну гостинність нівелював сумний приклад Йорданії, де палестинські біженці намагалися повалити короля, і Лівану, де ті ж палестинці утворили ісламістське терористичне угруповання «Хезболла» та розпочали громадянську війну, наслідки якої не подолали й досі.
«У Держави Ізраїль є питання по чоловіках, які потрапили до списку на евакуацію», – підтвердив МГ «Об’єктив» Євген Корнійчук.
Раніше Корнійчук повідомив, що Ізраїль відмовив у евакуації з Гази 29 громадянам України через зв’язок із ХАМАС.
Понад місяць ситуація з узгодженням списків на евакуацію, де наразі близько 90 осіб, не рухалася, бо усі сторони чекали на завершення міжнародних переговорів, пояснив МГ «Об’єктив» військовий аташе України в Ізраїлі Дмитро Трегубов. Але оскільки переговори зайшли у глухий кут, Міноборони Ізраїлю погодилася найближчими днями розглянути список на евакуацію щодо кожної особи окремо.
МГ «Об’єктив» продовжує слідкувати за ситуацією.
