Серед причин майбутнього звільнення президентом України Володимиром Зеленським главкома Валерія Залужного те, що генерал не дослухався до порад президента стосовно того, як треба проводити військові операції, повідомляє УП.
Наприкінці січня в Офісі президента відбулася закрита зустріч. Одна з соціологічних служб презентувала для Володимира Зеленського і людей з його найближчого оточення велике дослідження суспільних настроїв.
Подібні опитування Офіс замовляє регулярно, але цього разу результати були для присутніх досить несподівані. Як переконують одразу три співрозмовники УП, знайомі з ходом презентації, особливий інтерес у команди Зеленського викликало кілька показників.
По-перше, збільшилася кількість людей, які хочуть закінчення війни навіть ціною якихось компромісів із агресором.
По-друге, політична динаміка демонструвала падіння підтримки влади і президента й одночасне зростання рейтингів головкома ЗСУ Валерія Залужного і його ще навіть не існуючої партії.
В ОП засумнівалися в достовірності даних опитування, суворо попросили ніде їх не публікувати й людям із команди і тим, поза вузьким колом найближчих, опитування не показали.
Презентація відбулася 24 січня. А вже 29-го Зеленський запросив на Банкову Залужного і запропонував йому знайти для себе якусь нову посаду в команді.
Відставка Залужного: причини
Загалом звільнення головкома виглядає як питання вирішене. Але це не робить його більш зрозумілим для широкого загалу.
Комунікативний максимум, на який спромоглась медійна команда влади за час з 29 січня, зводиться до туманної заяви Зеленського про “перезавантаження” (кого? чому? коли?) і не менш загальних фраз Михайла Подоляка про “стагнацію ситуації”. В ефірі “єдиного марафону” 5 лютого радник ОП заявив про потребу “аудиту війни за два роки” і прийняття кадрових рішень за його наслідками. І це той самий Подоляк, який ще в грудні запевняв, що будь-які розмови про кадрові зміни в керівництві ЗСУ і Генштабу – це ледь не російська ІПСО.
Засадничі ж причини самого конфлікту лежать на перетині політики і війни. Зеленський в інтерв’ю виданню “The Sun” так описав природу напруги між ним і Залужним:
“Якщо ви керуєте війною, маючи на увазі, що завтра ви будете займатися політикою або виборами, то на словах і на передовій ви поводитеся як політик, а не як військовий”.
Президент як політична фігура дивився і дивиться на війну не лише як на проблему безпекову, але й як на чисто політичну. Війна – визначальний фактор політики, саме від її результату залежатиме політичне обличчя України.
Зеленський дивиться на всіх у своїй команді, чи то мова про звичайних чиновників, чи то йдеться про силовиків, міністрів та депутатів – усі вони мають працювати на його результат.
“Із Залужним очевидна річ уже досить довгий час: Зеленський не може ним керувати. Залужний просто слухає, вдає, що почув, а потім робить те, що сам вважає правильним. Коли готували контрнаступ, то таких історій було маса і з розподілом зброї, і з плануванням, і з чим завгодно”, – пояснює один із членів команди Зеленського.
Кажучи простіше, управлінська воєнна криза в стосунках Зеленського – Залужного посилилась накладанням на чисто політичну площину. Особливо після того, як велика наступальна операція на півдні не дала запланованих результатів.
Згідно з непублічним консенсусом в українському суспільстві, військових не критикують за якісь нереалізовані задуми. Тому, коли кричуще “оптимістичні” плани контрнаступу дали набагато скромніші результати, рівень підтримки ЗСУ фактично не зазнав змін.
А от політична верхівка сповна відчула наслідки невідповідності між накрученими в “марафоні” очікуваннями від контрнаступу і його реальними здобутками.
Згадані у вступі соціологічні тренди – стабільна підтримка у військового Залужного і таке ж стабільне падіння в політика Зеленського – якнайточніше ілюструють цю тезу.
В ОП свято переконані, що Залужний здобуває політичну вагу на ресурсах президента, а весь негатив перетікає до Зеленського. Ситуація для останнього, м’яко кажучи, загрозлива. Й іншого виходу, як шукати Залужному заміну, на Банковій не бачать.
Залужний, за даними УП, оголосив своєму найближчому оточенню, що в разі відставки збирається зайнятися своїм здоров’ям. І, можливо, розпочати викладацьку діяльність.
Якими б врешті не були причини потенційної відставки головкома Залужного, головне – які наслідки вона матиме.
По-перше, вже зараз, через розтягування процесу звільнення на невизначені тижні, спостерігаються проблеми з прийняттям важливих рішень і на рівні Генштабу, й на рівні нижчого командування.
Армія не знає, чи виконувати команди людей, чий статус зараз підвішений, чи варто слухати тих, хто поки що головним не став. У ситуації, коли противник чинить постійний тиск на всіх фронтах, цей стан справ може стати фатальним для керованості військом узагалі.
“Ситуація дуже складна, видається дуже мала кількість боєприпасу. Генштаб нічого зараз не хоче вирішувати. А для військ ця пауза – це катастрофа”, – скаржаться УП співрозмовники однієї з бригад на Авдіївському напрямку.
По-друге, політичний процес може зазнати кардинальних змін. Тільки, на відміну від 2019-го, Володимир Олександрович опиниться не в ролі того, хто бореться проти системи, а того, проти кого борються.
Звільнення без пояснення найпопулярнішого військового командувача в країні завдасть удару по довірі всій владі. І в перспективі може перетворити Залужного на потужну політичну фігуру.
В разі якщо головнокомандувач піде в політику і зможе залишитися публічним, ця зміна буде настільки відчутною, що зможе одразу змінити статус-кво, створивши новий великий полюс політичного тяжіння.
Раніше стало відомо, що Зеленський не вірив у напад РФ і відкинув пораду мобілізувати всі доступні резерви для зміцнення кордону. У результаті командувач армією генерал Валерій Залужний змушений був приховувати підготовку оборони як від РФ, так і від Зеленського.
