За інформацією: Суспільне Харків.
Сергій Мусієнко, координатор транзитного центру для евакуйованих. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
За словами Мусієнка, щодня транзитний центр готовий приймати і більшу кількість людей, але існують проблеми з поселенням.
"Дуже мало місць для поселення людей. Нам обіцяють, що місця будуть, але станом зараз евакуація оголошена, людей дуже багато, але місць зараз прямо критично не вистачає. Геріатричний заклад зараз переповнений, шелтери для мобільних також переповнені й місця в гуртожитках досить обмежені — це підселення такого типу", — пояснює координатор.
Гуманітарні організації, які тут працюють, надають всю необхідну допомогу людям. І стосовно продуктових наборів, гігієни, грошової допомоги, логістики. Якщо людині потрібно поїхати по Україні, наприклад, ми купуємо і квитки, і відправляємо. Тобто весь супровід із моменту [прибуття до] транзитного центру ми проводимо.
Транзитний центр для переселенців у Харкові, 6 липня 2026 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Поки що транзитному центру вдається розселити людей.
"Ми кожного, хто цього потребує, поселяємо. Шукаємо місця, пропонуємо всю Україну. Але Харківська область хоче залишатися саме в Харкові. Хоча б у Харківській області, бо хочуть бути поруч з домівкою, скажімо так", — каже Сергій Мусієнко.
Близько 30% переселенців потребують допомоги з поселенням. Лишатися у транзитному центрі вони можуть до трьох днів, поки їм шукатимуть домівку, говорить Мусієнко.
Що про брак місць для переселенців кажуть в ОВА
Суспільне Харків звернулося за коментарем про ситуацію з браком місць для розселення переселенців до обласної військової адміністрації. Керівник ОВА Олег Синєгубов 7 липня сказав, що місць достатньо.
"Місця у нас є. У нас наразі на поготові є 800 місць. У випадку необхідності протягом однієї доби ми збільшуємо ці місця до трьох тисяч. У випадку необхідності протягом п'яти діб ми збільшуємо місця до 10 тисяч. Тобто, у нас є повністю місця для того, щоб забезпечити потребу щодо евакуації, яка оголошена наразі для повної кількості населення і по Богодухівському, і по Куп'янському, і по Ізюмському районах так само", — сказав Синєгубов.
Транзитний центр для переселенців у Харкові, 6 липня 2026 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Він говорить, що 90% місць з 800, про які йде мова, розташовані у Харкові.
Місця, про які ми зазначили, — 800 місць — вже є, вони вже готові приймати наших людей. Звичайно, паралельно ми передбачаємо створення резерву, і подекуди йдуть ремонти — це постійний процес. Навіть там, де люди проживають вже понад чотири роки, які були евакуйовані ще у 2022 році, ми маємо постійно проводити певні ремонти щодо місць загального харчування, щодо електроенергії тощо.
"Можливо, люди зверталися з певними особливостями. ноді люди звертаються, кажуть: «Нам потрібен окремий приватний будинок». Звичайно, це забезпечити досить важко, тому що, перш за все, це умови війни, і ми маємо перекрити першочергові потреби для тимчасового проживання людей", — сказав Синєгубов.
Очільник ОВА Олег Синєгубов, 22 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Погоріло 90% хат": розповідь евакуйованих
Катерина Бурлакова — жителька Шевченкового, з якого оголосили обов'язкову евакуацію 3 липня. Свою доньку Катерина відправила до батька в Харків на тиждень раніше, а зараз виїхала сама.
"Дитина в мене боїться… КАБи як почали прилітати, ми вже почали задумуватися, що нам треба вже збиратися виїжджати, бо вже страшно було там сидіти. Особливо з дітьми. Як ми з дочкою виїжджали, прийшли на автовокзал — почали летіти не «Шахеди», а FPV. Почали збивати, навіть нікуди було заховатися. Cтали біля автобуса. І в автобус страшно залізти, бо скло, і поряд навіть нікуди було заховатися", — говорить жінка.
Кожен день все більше і більше. То раз там на тиждень прилетить, потім уже почало кожну ніч прилітати. Уже почало і вдень прилітати. Уже страшно було на базар навіть сходити. Тільки що — і сирена, і щось летить, починає збивати, і тебе все воно над головою. 05:09 скл 05:19 У нас як КАБи почалися — це найстрашніше.
Катерина Бурлакова евакуювалася з Шевченкового, 6 липня 2026 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Олена Дмух разом з чоловіком та свекрухою виїхала з Прудянки Дергачівськї громади. Цей населений пункт не підлягає обов'язковій евакуації, але жителі селища, за її словами, відчувають погіршення безпекової ситуації, зокрема, через Козачу Лопань, яка розташована за шість кілометрів та де нині тривають активні бої.
"Страшно зараз. Страшно, бо будинки там поряд горіли, ми гасили самотужки. Нас ось хлопці, дякуємо, поліцейські вивезли. Сьогодні я телефонувала і нас забрали. Сьогодні (6 липня — ред.) два влучання в нас було. Пожежі, постійно будинки горять, світла в нас немає вже три місяці, ніякого транспорту немає. Ну, у нас там є місцеві, які ще пішки ходять, виїжджають, як хто може. Автівки побиті — дуже багато, а хат погоріло 90%", — розказує переселенка.
Олена Дмух разом з чоловіком та свекрухою виїхала з Прудянки Дергачівськї громади, 6 липня 2026 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Ми виїздили у 2022 році, а потім повернулися. Мами наші повернулися у 2023 році — там не було ні світла, ні газу, по півтора року не було. Потім там нас під'єднали, почалося відновлення, люди поверталися, а зараз ситуація набагато погіршилась. Моя [мама] там ще залишилася, вона не виїхала, не захотіла. Там є місцеві, які будуть приглядати трошки. Але вона не захотіла поки що виїжджати. Поки що будемо в Харкові. Свекруха поїде до дочки, у неї є куди. А ми зняли [квартиру].
