За інформацією: Суспільне Харків.
Ілюстративне фото. Військові 127 ОВМБр. 127 ОВМБр/Facebook
Після завершення бойових дій Україна зіткнеться зі значною кількістю людей, які потребуватимуть професійної психологічної допомоги. Йдеться як про військових, так і про цивільних, які пережили окупацію, втрату близьких, насильство чи тривалий стрес.
Про це Українському Радіо Харкова розповіли психотерапевтка Ганна Мирошниченко та клінічний психолог Тарас Бойчук.
"Наш організм намагається нас захистити"
Психотерапевтка Ганна Мирошниченко працює з людьми, які пережили посттравматичний стресовий розлад, окупацію, полон, тортури та насильство. За її словами, багатьох українців від психологічного виснаження нині утримує спільна мета — перемога та допомога країні.
Водночас після завершення війни наслідки стресу можуть проявитися значно сильніше, каже Мирошниченко.
"У нас є випадки комплексного ПТСР, де йде багаторічне травмування. І людям потім дуже складно. Давайте з вами уявимо на секунду, що війна закінчується і все. І триматися більше не потрібно. Скільки людей просто "складуться в кораблик" тільки через те, що зараз їх поки тримає ідея, а потім ось це травмування вийде на перший фронт", — сказала психотерапевтка.
Психотерапевтка Ганна Мирошниченко. Суспільне Харків/Роман Кривко
За її словами, посттравматичний стресовий розлад є не лише медичним діагнозом, а й захисною реакцією організму. Після пережитої травми мозок постійно нагадує про небезпеку через флешбеки, підвищену настороженість або спалахи злості.
"Якщо ми будемо до цього ставитися як до хвороби, до діагнозу, то це одна путь, і вона дуже стигматизуюча.Навішування негативних ярликів Ось чому багато людей не йдуть до лікарів, психіатрів, психологів. Але якщо ми перефокусуємо, що це захист, то люди будуть намагатися прийти, щоб отримати інший формат захисту, і таким чином виживати", — зазначила фахівчиня.
ПТСР — це діагноз. Але це — захисна реакція організму. Наш організм намагається нас захистити, щоб ми не були розгублені, щоб постійно були готові.
Ілюстративне фото. Військовий Борис після поранення отримує медичну допомогу у харківському шпиталі. Шпиталь Харків/Facebook
Які синдроми у ПТСР
Кошмари, зміна настрою, дезорієнтація — це все симптоми ПТСР, каже Мирошниченко.
"Якщо ви пережили травму чи якісь події, і у вас постійно перед очима не та картинка, де ви перебуваєте зараз, а травмуюча подія. Якщо ви починаєте чути все те, що відбувалося там, а не те, що тут. Якщо постійно кошмари, якщо сильно змінюється настрій — від злості до розгубленості. Якщо ви дезорієнтуєтеся — прийшли кудись і не розумієте, як ви сюди потрапили, не пам'ятаєте, як і що, то це вже перші ознаки", — сказала психотерапевтка.
Остаточний діагноз, за її словами, фахівці встановлюють тоді, коли симптоми не минають протягом трьох-чотирьох тижнів після травми.
Ілюстративне фото. Психіатр Олег Єфименко під час консультації з військовослужбовцем у Хмельницькому обласному психоневрологічному диспансері. Суспільне Хмельницький
"У нас зараз в країні епідемія тривожних розладів"
Клінічний психолог та викладач психологічних дисциплін Харківського політехнічного університету Тарас Бойчук каже, що після завершення війни близько двох мільйонів військових повернуться у соціум. Інституції та організації мають бути готовими допомогти їм адаптуватися, вилікуватися, пройти терапію та повернутися до звичайного життя.
"За моїми спостереженнями, десь 70% військових отримали розлади внаслідок травм. Може трохи більше, може 80. ПТСР — це один із розладів, який буває після травми. Але після травми буває не тільки ПТСР, а, наприклад, розлад адаптації. І військових з розладом адаптації буде більше, ніж з ПТСР, але це нічим не легше", — сказав Бойчук.
У нас зараз в країні епідемія тривожних розладів. Їх теж треба лікувати, бо це тривожність через стресове навантаження, через пережиті важкі моменти. Треба з цим працювати, треба лікувати.
Психотерапевт та викладач психологічних дисциплін у Харківському політехнічному університеті Богдан Бойчук. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Вони йдуть у залежність для того, щоб піти з реальності"
Тривале життя в умовах війни вже призводить до збільшення випадків зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, переїдання, азартних ігор та пошуку екстремальних відчуттів, розповіла Ганна Мирошниченко.
У нас зараз велика кількість військових, велика кількість людей, які намагаються пережити наслідки війни. Вони йдуть в залежність для того, щоб піти з реальності, для того, щоб трошки себе підтримати — хтось переїдає, хтось перепиває, хтось ще щось.
За її словами, американський психолог Роберт Міллер розробив новий протокол роботи із залежностями — боротьба не з самою звичкою, робота з емоційним станом, який людина хоче отримати через залежність.
"Це протокол, який змінює взагалі погляд на роботу з залежностями. Зараз у нас це має такий вигляд: ми беремо людину, ведемо до нарколога чи кладемо її в рехаб. І ти маєш сказати під примусом, що тобі соромно, що ти так погано вчинив чи ще щось. Цей протокол не просить тебе фокусуватися саме на цьому. Він просить тебе фокусуватися на тому почутті, яке тобі дає ця залежність", — пояснила Мирошниченко.
І на цьому ось такому гарному стані ми фокусуємося, обробляємо його, і тоді ми прибираємо почуття залежності. Ми прибираємо корінь цього почуття, за яким людина йде. Якщо ми спитаємо залежну людину, наприклад, ігромана, він не скаже, що йде вигравати гроші, він скаже, що йде за почуттям переможця.
Ілюстративне фото. Пацієнт у наркологічному відділенні в лікарні у Києві, 21 листопада 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
"Якщо ми кажемо про військових, то там вони у полі серед своїх — це ніби згря, а тут вони не дотичні, тобто серед цивільних вони не знаходять собі місця. Тому багато військових повертаються до лав ЗСУ або на фронт — тому що вони тут не пристосувалися і тому, що там є залежне відчуття, яке їх тягне", — додала Мирошниченко.
Вони хочуть відчувати себе живими. Коли вони рятують когось, коли вони тримають фронт, коли вони стикаються з певними викликами кожного дня, вони відчувають себе живими.
