За інформацією: Суспільне Харків.
Клавдію Лисенко евакуюють волонтери з Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ольга Дрогало . Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Ми б і самі вивезли, але не можемо — вона ж не ходить. А тут же бомби. У нас же тут (вулицю — ред.) Мічуріна обстріляли касетними. Ну, страшно тут. Ми ж і так трималися до останнього, бо боялися, щоб не було, як у Куп’янську. Стріляють часто. Руйнують усе. Все літає: і дрони, і бомби, і ракети», — розповідає Ольга Дрогало.
Жителька Шевченкового Клавдія Лисенко у себе вдома перед евакуацією, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Нікого не видно на дворі. Оце до обіду ще хоч трохи люди ходять, а так люди сидять по домівках. І багато виїжджають, дуже багато — з дітьми в основному.
Клавдію Лисенко евакуюють волонтери з Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ольга працює на агрофірмі в Семенівці. Жінка каже, поки що евакуюватися не збирається.
«У нас зараз жнива, тому поки ні. Я у Семенівці ночую у куми. Це за 15 кілометрів. Ну, а що, збирати пшеницю треба. Шкода. Урожай хороший цього року. Дуже сміливі люди. У нас є «Графіт» (мобільна система моніторингу повітряного простору — ред.). Дивимося у «Графіт», якщо є інтернет. У нас встановлена Семенівка, і ми дивимося. Ну, а що робити? Хліб-то шкода. Вчора пішла, наплакалася — стоїть такий урожай», — говорить жінка.
Матір Ольги Дрогало Клавдію Лисенко евакуюють волонтери з Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Мені ще соняшник треба косити. А тоді ж, може, треба буде орати під ячмінь та соняшник. Поки ні, не планую, чесно. А там видно буде. Маму зараз везуть до онуки у Харків. Там орендована квартира у нас.
Соняшникове поле в Шевченківській громаді, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Стало дуже гучно — обстріли почалися майже щодня: і вдень, і вночі»
Жителька Шевченкового Валентина Куліш вирішила поїхати до родичів у Чернівецьку область через посилення ударів по громаді.
«Без кінця по три рази бомблять і КАБами, і щось таке світиться. Команда «Лягай!» на підлогу у хаті. Оце так коліна побила», — говорить Валентина.
Евакуйована з Шевченкового Валентина Куліш. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Разом з Валентиною евакуюються з Шевченкового її племінниця Анжеліка з семирічною донькою Богданою. Анжеліка каже, що теж прийняла таке рішення через посилення ударів.
Валентина Куліш з Племінницею Анжелікою та її донькою Богданою евакуюються з Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Стало дуже гучно — обстріли почалися майже щодня: і вдень, і вночі. Дуже тривожно. Почала дуже перейматися за своїх рідних, за свою доньку, тому ми вирішили виїхати, поки є така можливість, бо пізніше це може бути неможливо. Раніше думала, але трішечки ще залишалися. А коли почали і вдень, і вночі, і по цивільних — дуже страшно. Прилітає, де заманеться», — каже Анжеліка Сарапульцева.
Жителька Шевченкового Анжеліка Сарапульцева з донькою Богданою. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Шкода залишати — домівка є домівка. Сумую. А що робити? Треба їхати в безпечне місце заради дитини.
Жителька Шевченкового Анжеліка Сарапульцева обіймає свою доньку Богдану. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Людина, яка збирається їхати на евакуацію, повинна перебувати вдома»
Шевченківська громада — найближча до Купʼянська: її адміністративний центр розташований за 30 кілометрів від нього. У населених пунктах, найближчих до Купʼянська, оголосили примусову евакуацію родин з дітьми ще у квітні, але вже в липні через посилення обстрілів зону евакуації розширили на решту громади.
В Шевченківській громаді і в самому Шевченковому нині йде активна евакуація, бо не лише обстріли почастішали, а й FPV-дрони вже дістають до самого населеного пункту, говорить волонтер Координаційного гуманітарного центру Євген Севідов.
Волонтер Координаційного гуманітарного центру Євген Севідов, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Залишатися там небезпечно. Навіть сьогодні ми не змогли забрати людину, бо це місце, де двічі були удари КАБами і влучання «Шахеда» кілька днів тому. Нам сьогодні вдалося забрати п’ятьох людей: одна з них — маломобільна людина, та семирічна дитина», — розповідає волонтер.
Волонтери Координаційного гуманітарного центру приїхали евакуювати жителів Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Людина, яка збирається їхати на евакуацію, повинна перебувати вдома. Якщо є можливість, мати при собі заряджений телефон зі зв’язком — він повинен бути постійно з людиною. Зараз ситуація наступна: людини немає вдома, квартира зачинена, на телефон не відповідає. Тепер ми цю заявку переносимо: ми сповіщаємо координатора про це і виїжджаємо.
Жінок евакуюють з Шевченкового, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами Євгена Севідова, далі евакуйованих повезуть на транзитний центр у Харків, де їм будуть видавати гуманітарну та фінансову допомогу, а якщо є така потреба — їх заселять у гуртожиток
«Я сподіваюся, що Шевченкове вистоїть»
Нині у Шевченківській громаді залишається понад сім тисяч жителів — до початку повномасштабної війни їх тут жило втричі більше, розповідає начальник селищної військової адміністрації Сергій Старіков. За його словами, є села, де вже майже не залишилося жителів.
Очільник Шевченківської СВА Сергій Старіков. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«У нас таких населених пунктів (у яких вже майже немає людей — ред.) декілька: це Федорівка, Березівка, Старовірівка, де люди евакуювалися. Залишилася дуже незначна частина, і ті, що залишилися, просять евакуювати їх — ми працюємо над цим», — говорить очільник СВА.
Наразі громада налічує 60 населених пунктів. У всіх населених пунктах оголошена обов’язкова евакуація. У 19 вона оголошена як обов’язкова і примусова. І діти з цих населених пунктів вже евакуйовані — це населені пункти, які розміщені ближче до міста Куп’янська, до зони бойових дій.
Сергій Старіков біля руїн будинку, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Обстріли Шевченкового у липні посилились, росіяни все частіше застосовують реактивні «Шахеди» для ударів по соціальних об’єктах та житлових будинках, говорить Старіков. За його словами, знищений дитячий заклад «Калинка», повністю зруйнований ліцей №1.
«Людей на вулицях зараз дуже мало. По-перше, їх менше, тому що вони виїжджають, а, по-друге, тому що бояться виходити і пересуватися по вулицях. У нас ви зараз дуже мало побачите дітей — хоча на території фактично вони є, на вулицях їх дуже мало. У громаді лишається близько 700 дітей. Там, де оголошена примусова евакуація, родин з дітьми немає», — розповідає Сергій Старіков.
Жінка та хлопчик йдуть вулицею, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
По населених пунктах багато безхатніх тварин. Залишають, не вивозять собак, котів. Вони розмножуються, збиваються в табуни, нападають на домашніх тварин. Безхатні тварини завжди були, а зараз їхнє збільшення пов’язане з тим, що хтось не може взяти із собою. Не кожний волонтерський фонд вивозить людей із тваринами, не у кожного є транспорт, не у кожного є місце, щоб там поселитися з тваринами. А якщо це гуртожиток, то туди зазвичай з тваринами не селять.
Сергій Старіков гладить цуценят, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами Старікова, з Шевченкового евакуйовується і селищна рада — тепер вона надаватиме адмінпослуги у Харкові.
«Адміністрація буде переміщуватися до міста Харкова. Ми розпочали релокацію, враховуючи складну безпекову ситуацію. Будівля вже неодноразово пошкоджена: вона розташована на рівному місці, неодноразово позначена як потенційна ціль, тому це небезпечний мікрорайон», — говорить очільник громади.
Сходи в селищній раді, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
У мене є випадки загибелі співробітників. Тому не хотілося б, щоб люди, які сьогодні знаходять у собі мужність, сили йти і працювати, надавати послуги громаді і приносити якусь користь, піддавалися ризику загинути. Один із загиблих був старостою села Петропілля. У 2023 році був удар по Грозі — він був на цьому заході. Ще одна загибла — начальник відділу економіки, яка дістала тяжких травм через удар FPV-дроном, а потім померла.
Чоловік їде вулицею на велосипеді, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Я вдруге покидаю селище Шевченкове. Перший раз я евакуювався звідси 28 квітня 2022 року, коли тут була окупація. Покинув будинок, разом з родиною виїхав. А тепер я вдруге виїжджаю, покидаю знову будинок. У мене є донька, вона теж проживала в Шевченковому. Вчора був удар — вона зараз тут не проживає, але будинок зруйнований. Інколи у мене не вистачає словникового запасу нормативної лексики. Взагалі, дуже тяжко через те, що така ситуація складається. Я сподіваюся, що Шевченкове вистоїть, не доведеться покидати його, евакуювати звідси людей.
Сергій Старіков йде з цуценятами дорогою, Шевченкове, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
