У сучасній Росії ці ФАБи, перероблені у КАБи, тепер називають “цар-бомбами”, хоча по суті це чавун, до якого намагаються приєднати комплект крил для планування і GPS. Але літаки Су-34 і Ту-22 з важкими авіабомбами втрачають у маневровністі, що робить їх вразливими для ППО, пише ВВС.
Навіщо ФАБ-3000 та де використовуються такі бомби
Днями пропагандистський канал Міноборони РФ “Звезда” відрапортував, що Шойгу відвідав 53-й арсенал у Нижньогородський області, де росіяни переробляють старі боєприпаси та виробляють нові бомби, снаряди, ВОГи.
У сюжеті йдеться про нарощування виробництва ФАБ-1500 удвічі, але найбільшого резонансу він досяг через новину про відновлення проєкту ФАБ-3000.
Ці авіаційні бомби мають 1400 кг вибухівки – серйозний вантаж і засіб ураження.
Навіщо розконсервують ФАБ-3000? Для ударів по щільній забудові.
Краматорсько-Слов’янська агломерація чи Харків – росіяни не дуже приховують свої цілі. Коли буде можливість ізолювати міську забудову, вибити там ППО та почати рівняти квартали із землею – вони це почнуть.
Росіяни зараз найчастіше застосовують КАБи на найгарячіших ділянках фронту – в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок, Куп’янського напрямку.
Тобто скрізь, де росіяни намагаються тиснути і мають можливість застосовувати прифронтову бомбардувальну авіацію.
Також РФ регулярно застосовує керовані авіабомби на північному сході України – у прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Насамперед багато останнім часом – на Сумщині.
Для Харкова та інших регіонів небезпека КАБів постане у випадку пригнічення або відсутності ППО ближнього чи середнього радіуса дії. Це дасть змогу російській авіації наблизитися на достатню відстань для скидання авіабомб.
Чавун з крилами
ФАБ-300 радянська армія застосовувала під час вторгнення до Афганістану у 1980-х. Вона била ними по лазуритних шахтах Куран-о-Мунджан, по військах моджахедів, які брали в облогу Кабул.
У сучасній Росії ці ФАБи, перероблені у КАБи, тепер називають “цар-бомбами”, хоча по суті це чавун, до якого намагаються приєднати комплект крил для планування і GPS.
Поки що тривають експерименти з передсерійними партіями. Йдеться не просто про те, щоб приєднати до бомби великі крила, і тоді важкий боєприпас полетить, куди треба. Натомість потрібно врахувати багато інженерних моментів.
Суцільна зона враження у бомби ФАБ-3000 – 35 метрів. Зона важких контузій та руйнувань – 150 метрів. Якщо є обладнані позиції з перекриттями, інженерними обкладаннями та бруствером, то зона ураження менша.
Єдиним носієм цього засобу в РФ є бомбардувальник Ту-22М3 – через розміри бомболюків і нюанси кріплення.
Багато носіїв “тритонних” бомб у Москви немає
Але крім Ту-22МЗ теоретично ФАБ-3000 може нести ще й Су-34 – по дві бомби з кріпленням під крилами. Утім і Су-34, і Ту-22 з важкими авіабомбами втрачають у маневреності, що робить їх вразливими для ППО.
Є ще старі стратегічні бомбардувальники Ту-16. Але ці літаки давно списані. Ту-16 розробили у 1950-х, їх вивели з експлуатації у 1990-х.
Переробка інших літаків позначиться на вартості бомбометання ФАБ-3000 і згодом виведе частину машин з експлуатації.
Тобто у стратегічному плані росіянам вигідніше скидати півтонні ФАБ-500, чим вони зараз і займаються.
Поодинока ФАБ-3000, що впала за 20 метрів від моста, завдасть йому такі ж пошкодження, як і ФАБ-500.
Розконсервування і застосування
Поки що про виробництво повністю нових ФАБ-3000 не йдеться. Старі радянські авіабомби розконсервовують, перевіряють вибухову речовину. Лита частина – з чавуну, з товстими стінками. З нуля потрібно робити хіба що детонатори.
Кидати їх можуть одразу по дві з одного борту. Але після скидання з літака бомба перетворюється на ракету без двигуна – її може перехопити ППО.
Востаннє ФАБ-3000 росіяни діставали під час облоги Маріуполя – вони скидали бомби по району “Азовсталі”, користуючись тим, що змогли зайняти небо над містом.
Тепер ситуація інша. Навіть якщо росіянам вдасться вставити у бомболюки ТУ-22М3 збільшений габарит ФАБ-3000 з комплексом коригування польоту УМПК, ці літаки до лінії фронту не підходять.
Цей стратегічний бомбардувальник надто помітний в радіолокаційному діапазоні.
Після втрати двох А-50 росіяни навряд чи захочуть ризикувати ще й ТУ-22М3.
Чи можна з ними боротися?
З початку 2024 року російські літаки скинули на позиції Сил оборони понад 3500 авіабомб. Це у 16 разів більше у порівнянні з 2023 роком.
За три поточні місяці – 40 бомб на добу. Були дні затишшя, а були й такі, коли скидали 150 бомб, як-от на піку наступу на Авдіївку, у вузькій смузі.
Звісно, бомби ФАБ-3000 завдаватимуть втрат ЗСУ. Росія хоче компенсувати низьку точність потужністю.
Але потенціал бомб ФАБ-3000 обмежений можливостями носія і тим, що РФ не може придушити українську ППО, не має спеціальних літаків РЕБ.
А з постачанням F-16 та достатньої кількості плануючих бомб JDAM для України ситуація вирівняється. Бомби великої потужності Москва масово застосовувати не зможе.
