Чому топоніми зі словом «гвардія» треба перейменувати і скільки таких на Харківщині: відповідь представниці УІНП

За інформацією: Суспільне Харків.

Пам'ятник гвардійцям-широнінцям у Зміївській громаді. Зміївська міська рада/Telegram

Топоніми, в яких є згадки про «гвардію», в Україні підлягають перейменуванню в межах законодавства про деколонізацію та декомунізацію. У Харкові під перейменування підпадають вулиці Гвардійців Широнінців, 7-ї Гвардійської Армії, Гвардійців-залізничників, а також вулиця, провулок і в’їзд Гвардійські. Загалом в області таких вулиць менше десятка.

Про це Українському Радіо Харкова розповіла керівниця другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.

«Ми дійшли до висновку, що такі назви містять символіку російської імперської політики. Гвардійці — це елітні частини в Московському царстві та в Російській імперії з 1687 по 1917 роки. Потім ця практика ще була подовжена і в Радянському Союзі: в Червоній армії після Другої світової війни було 17 армій, які були удостоєні звання «гвардійська»», — пояснює Тахтаулова.

Висновок базується на тому, що цей прикметник — гвардійський — це російські гвардійці. Він є уособленням глорифікації мілітарних традицій у тому числі сучасної Росії, тому що в російських сучасних військових з’єднаннях так само є оця компонента. Це певне визнання заслуг того чи іншого військового з’єднання.

Начальниця другого міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова. Суспільне Харків/Роман Кривко

Інститут просить залишити на мапі міста згадку про «широнінців», які брали участь у вигнанні нацистів з Харкова, зазначає Марія Тахтаулова.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Гвардійці Широнінці — це абсолютно реальні військовослужбовці Червоної армії, які боролися з нацистами і, зокрема, вони стали на захист нашого міста. Поруч з Таранівкою був бій, що призвів до вигнання нацистів, в якому широнінці на чолі з Петром Широніним відіграли ключову роль. Тобто ми просимо міську або обласну адміністрацію прибрати з назви «гвардійців», але зберегти «широнінців». Або піти іншим шляхом і вшанувати пам’ять трьох харків’ян, які були у складі цього з’єднання: Павло Гертман, Микола Субботін та Степан Фаждеєв», — розповідає представниця УІНП.

Вулиця Гвардійців-Широнінців у Харкові має протяжність майже сім кілометрів . Google Maps

Зміна назв вулиць має відбутися після громадських обговорень та голосування депутатів міської ради або розпорядження мера.

«Законодавством так прописано, що відлік часу щодо перейменування того чи іншого топоніму починається з моменту отримання висновку Українського інституту Національної пам’яті. З моменту, коли міська рада отримує такий висновок, має пройти три місяці для ухвалення такого рішення. Якщо вона цього не робить, тоді повноваження переходить до обласної військової адміністрації», — каже Тахтаулова.

Меморіал Слави у Харкові. Суспільне Харків/Валерія Ємець

Окрім вулиць зі словом «гвардія» у Харкові ще потрібно перейменувати вулицю Валентина Катаєва.

«Катаєв — це письменник, який пов’язаний передусім з одеським міфом. Після запиту Одеської міської ради фахової експертна комісія, яка діє при Інституті, дійшла до висновку, що його особа містить символіку російсько-імперської політики», — роз’яснила представниця УІНП.

Окрім цього, за висновками експертів Інституту, у Харкові необхідно ще демонтувати пам’ятник Ісаку Дунаєвському, змінити російськомовні написи на меморіалі Слави, у Молодіжному парку.

Братська могила радянських воїнів у Каравані на Харківщині. Олена Тихонова/Вікіпедія

«Окремо ще маю сказати про поховання поза межами кладовищ. У нас є і братські могили, і місця окремого поховання. Законом передбачено, що мають бути проведені ексгумаційні роботи і такі поховання перенесені на кладовища, де вони вже будуть зберігатися відповідно до Закону про охорону культурної спадщини і Закону про поховальну справу», — говорить Марія Тахтаулова.

Це наш ментальний кордон і фронт, який ми маємо витримувати для того, щоб позбутися російського впливу на наші мізки. Це частина когнітивної війни. Коли замість імперських символів з’являються українські герої, українські символи — це той шлях, яким ми маємо йти і створити простір, який би маркував нас як українців.

Новости Харькова