Так склалося, що у Харківській області під вогнем росіян опинилися найбільш мальовничі території та найкращі заповідники. Про стан заповідників і заказників біологи можуть довідатися лише за допомогою супутникових знімків – більшість територій або заміновані, або й досі є театром військових дій.
«Крейдянська лісова дача постраждала через мінування території, там були невеличкі займання. Ще вражена Савинська лісова дача – так само часткове мінування території, невеликі осередки пожеж на степових ділянках. Потім проектований Національний природний парк «Ізюмська Лука» і регіональний ландшафтний парк «Ізюмська Лука». У першому випадку в борах були невеличкі осередки займання, найбільш значущі – в штучних плантаціях сосни. Заказник Студенецький дуже сильно постраждав через рух техніки й обстріли», – перелічує Станіслав Вітер, експерт із дослідження та охорони біологічного різноманіття Української природоохоронної групи.
Має сильні мінування заказник на півночі області, у Вовчанському районі – природоохоронний парк на річці Вовча. А ще – заказники на ріках Мокрий і Сухий Ізюмець.
Але найбільших втрат зазнали регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ» і Національний природний парк «Дворічанський», які знаходяться саме на лінії зіткнення – від бойових дій, руху техніки, розривів снарядів.
«У Дворічанському парку на деяких крейдяних ділянках може бути неможливим відновлення рослинного світу, там буде заміна степових ділянок на якісь розсипи крейди», – зазначає Вітер.
