«Вони відчувають небезпеку раніше за нас»: як коти реагують на вибухи у Харкові

За інформацією: Суспільне Харків.

Марія Куценко, речниця Центру поводження з тваринами в Харкові. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

«Була пошкоджена частина будиночку для котів, тому що він і взяв на себе основний удар, вибуховою хвилею були вибиті вікна по всій стороні будиночку для котів, яка прилягала ближче безпосередньо до місця влучання. І ось там ми вже можемо говорити про гострі оці наслідки, які було видно. Це не тільки моральний стан, це і фізичний стан, декілька тварин відмовлялися від їжі перші декілька годин, декілька тварин просто не йшли до рук фахівців», — розповідає Куценко.

У деяких котиків вибуховою хвилею повибивало… Були сколи на зубах, тобто це ікла, передні зуби. Я думаю, що ймовірно, це сталося якраз вибуховою хвилею, бо іншим чином ці травми отримати неможливо. Також внаслідок отриманого стресу деякі котики повиривали хутро в своїх сусідів по вольєрах. Тобто це такі наслідки, які не є дуже страшними, тому що, слава богу, всі живі, ні в кого не було якихось серйозних уламкових поранень

Приміщення для котів та собак у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Коти у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

За словами речниці центру, тварини більш чутливі до вибухів, ніж люди.

«Коли нам тільки пишуть вектор, умовно, якоїсь повітряної цілі, і ми розуміємо, що це буде десь поруч, тварини вже реагують за декілька секунд до якогось сильного вибуху, ми вже розуміємо, що це десь буде зараз поруч, тому що вони відчувають це набагато більше за нас, і їхні рецептори працюють набагато краще, ніж людські. Тому, якщо по котиках ти просто бачиш, що вони починають дуже сильно вжиматися, собачки вже тобі подають, дуже активні голосові сигнали, що от небезпека, вона десь поруч», — розповідає Марія Куценко.

Кошеня у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Якщо «Шахед» дуже близько пролітає, тварини дуже сильно реагують. Якщо це якийсь різновид ракет, то, звісно, тут дуже-дуже гучно. Навіть коли вони просто пролітають над нами кудись далі, на область, ось цей свист — навіть декілька секунд — є дуже стресовим для котів і собак. І, звісно, що навіть на от такі маленькі фактори вони дуже сильно реагують.

Кіт лежить на підлозі у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Притулок Центру за кілька останніх років став пунктом для тварин, яких евакуювали з небезпечних територій, розповідає речниця. За її словами, нині Центр обслуговує не лише Харків і Харківську область, а також допомагає тваринам з Сумської, Донецької та частково з Дніпропетровської областей.

«На території нашого підприємства десь орієнтовно наразі перебуває близько 100 котиків. Тобто це котики з евакуації, це котики з міста Харкова, які потребували або потребують досі невідкладної ветеринарної допомоги. Частина з них вже знаходиться на зоні притулку, будучи стерилізованими, вакцинованими, обробленими, які вже шукають свою родину. А інша частина з них ще перебуває досі на ветеринарному лікуванні або чекає на якусь із маніпуляцій — тобто вакцина або обробка», — говорить речниця центру.

Кіт намагається відкрити двері у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

«Це може навіть призвести до зупинки серця»

Гостра реакція на стрес, захворювання серця та ризик виникнення діабету — такими можуть бути наслідки вибухів для котів, що живуть поблизу зони бойових дій, говорить ветлікарка харківського Центру поводження з тваринами Інна Ступак.

Ветеринарка Центру поводження з тваринами Інна Ступак. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

«Тваринки стають неконтактні, вони ховаються в якийсь закуточок, вони починають погано їсти, навіть деякі відмовляються, у них припиняється діурез, вони можуть навіть проявляти агресію. Якщо це гостра реакція на стрес, то ми застосовуємо заспокійливі препарати. Якщо це ще не гостра реакція, то ми намагаємося якось контактувати з тваринкою, тобто погладжуємо, розмовляємо з ними, і вони тоді потроху заспокоюються», — розповідає Інна.

Працівниця Центру поводження з тваринами гладить кота, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Із симптомів, коли, наприклад, десь поблизу був вибух — це може навіть призвести до зупинки серця. Тобто, котики дуже чутливі до стресу, в них навіть на фоні стресу може початись і цукровий діабет, і хвороби серця. Найчастіше за все буває набряк легенів, який несе сильну загрозу для життя, бо якщо вчасно не надати ветеринарну допомогу, то тваринка може просто померти.

Кошеня біля миски для їжі у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Ті, хто місцеві й давно тут проживають — вони більш спокійно реагують на це. Ну, десь прилетіло — він подивився і лежить собі далі. Тобто більш уже адаптуються до цього. Був у нас котик, якого десь буквально тиждень тому привезли, там у нас було, збивали «Шахед», пролітав. І котик почав дуже сильно стресувати, він перестав одразу їсти, відмовився від туалету, і від контакту з людьми. Він просто забився собі в лежаночку і не хотів йти на контакт.

Кіт дивиться у вікно у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

За словами ветеринарки, лікувати подібні стани потрібно відразу, але не займатися самолікуванням.

«Якщо це саме гостра реакція на стрес, то в такому випадку краще все не запускати, а одразу реагувати, давати заспокійливі препарати. Або звертатись до ветеринарного лікаря, і він уже призначить препарати. Це можуть бути, наприклад, препарати, які саме для тварин розраховуються, а є вже, якщо це дуже сильна реакція на стрес, препарати, які не так діють, які розраховані на тварин. Тоді призначають препарати людські, які мають більш сильну дію», — говорить Інна Ступак.

Кіт дивиться у вікно у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

У тваринки починається дихання ротом дуже активне, може навіть посиніння язика бути. Вона важко дихає, часто, і в неї дуже розширені очі, і вона може навіть агресувати. Помилки — це те, що вони (власники — ред.) не звертають на це уваги, по типу, «воно само пройде» — ось це перша помилка була, потім може бути пізно. І помилка, коли вони самі починають давати препарати на вигадку. Можна так дуже нашкодити тварині.

Коти лежать на підлозі у Центрі поводження з тваринами, Харків, серпень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Валеріанку краще не давати. Вона не діє так заспокійливо, як спеціалізовані препарати. Взагалі бажано давати заспокійливі препарати, якщо навіть ви десь їдете в подорож або, звичайно, на прийом до ветлікаря. Там є препарати — найчастіше використовують ветеринарний габапентин, Zylkene, KalmVet — тобто такі ось спеціальні ветеринарні препарати. Їх застосовують за рекомендацією ветеринарного лікаря.

Новости Харькова