За інформацією: Суспільне Харків.
Сергій Мусієнко, координатор транзитного центру для евакуйованих. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Що про систему поселення «Поруч» кажуть переселенці
Одна з тих, хто скористався послугою системи поселення «Поруч», — Віра Мовчан.
«Мені довелося тікати з-під Вовчанська, з села Сосновий Бір. 6-8 кілометрів від мого села — фронт. З 1 березня і по цей час — то Харків, то до тітки за Зміїв. А тоді вже вирішила, що в мене житло вже майже розбите, даху нема. Жити ніде. Подзвонили на «гарячу лінію», а нам сказали, що ми вам вишлемо у Viber, є така послуга «Поруч», і ви там оберете місце проживання в Харкові чи за Харковом — що вам сподобається», — розповідає вимушена переселенка.
Переселенка Віра Мовчан. Суспільне Харків
Добре, що створили такий сайт. А так думав би, де його, яке воно на вигляд. А так на сайті дається гуртожиток і багато фотографій там може бути — і 12, і 20 — дивлячись, хто скільки назнімав. Роздивляєшся все в подробицях.
Також послугою системи «Поруч» скористалася Світлана Ковшар з Шевченкового.
«Житло ми шукали через сайт «Поруч». Подивилися на нього, тут написано, скільки місць та скільки вільних кімнат. Я дивилася не місця, а кімнати, бо нас четверо. Подивилася, наче і нам вистачило», — говорить Світлана.
Переселенка з Шевченкового Світлана Ковшар, липень 2026 року. Суспільне Харків
«Це краще, ніж, коли ти на словах пояснюєш»
Система «Поруч» стала першим в Україні цифровим сервісом для підбору тимчасового житла для переселенців, говорить голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда. Каже, нині її готують до запуску на Дніпропетровщині, а надалі планують масштабувати на всю Україну.
«Ми все це робили вручну. Тобто ми пояснювали на словах людям: «Та ви будете жити там, та ви не переживайте». Це важко. Людям, звичайно, важко будувати з ними довіру. Людям треба подивитися. Це візуал, перш за все, він оцифровує, перше. А друге — це зручність для гуманітарних операторів всередині транзитного центру в обміні інформацією між собою», — говорить Коляда.
Голова координаційного гуманітарного центру Євген Коляда. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Коли ти людині показуєш, де вони будуть жити, звичайно, вона, як мінімум, починає розуміти й уявляти собі ці умови. Це краще, ніж, коли ти на словах пояснюєш, кажеш людям, що не переживайте, все буде добре.
Подивитися на умови у гуртожитку людина може не лише у транзитному центрі.
«Людина може і з дому — там, де вона на зараз проживає, — вона може зайти на сайт, подивитися всі умови, що є. Вона може забронювати його. Вона заходить, їй пишуть унікальний номер гуртожитку, який їй підходить, вона дзвонить на гарячу лінію 203 і каже цей унікальний номер гуртожитку. Після цього бронюється цей гуртожиток на тиждень, і після цього зв’язується команда поселення з цією людиною, уточнюють всі дані людини, чи вона одна, чи з сім’єю, чи є маломобільні люди, чи є з інвалідністю, чи потрібен пандус», — пояснює Сергій Мусієнко.
Так само можна приїхати до транзитного центру, якщо людина сама евакуйовується або централізовано. У нас є такий планшет, вона може подивитися на умови, які в нас є взагалі, обрати собі, ми їй забронюємо, ці всі дані уточнюють і ми людину відвеземо до гуртожитку та поселимо.
