За інформацією: Суспільне Харків.
Аграрій Ярослав Беседовський, який проводить жнива на розмінованому полі у Гусарівці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
«Окупацію пережили… Ну, як пережили окупацію? Застало, як і всіх, зненацька. Коли була окупація, Потім було звільнення нашого села, і тоді до вересня у нас тут була «нульова лінія». Те, що було посіяно у 2021 році, ми не зібрали у 2022 році. Хоч нас звільнили у квітні, але у нас не було можливостей, бо тут реально була війна», — говорить агроном.
Уламок російського снаряду, який агрономи знайшли на полі у Гусарівці після деокупації. Фото надав Ярослав Беседовський
Зі слів Беседовського, після відходу лінії фронту аграрії знаходили на полях залишки російської зброї.
«Багато чого знаходили: в основному суббоєприпаси — «Урагани», «Гради». А далі починали ми самі — розмінувальники зробили трактор, і де вже відчували, що там небезпечно, там попереду йшов трактор, розмінував, а потім ми заїжджали і починали обробляти», — ділиться Беседовський.
Все, що зараз їздить, що зараз збирає, — це все було зруйноване. Воно відновлене. Тут нічого не залишилося з того, що було до [повномасштабної] війни.
Уламок снаряду РФ, який агрономи знайшли на полі у Гусарівці після деокупації. Фото надав Ярослав Беседовський
Самостійно розмінувати вдалося половину, каже Беседовський. Торік господарство подало заявку на державну програму компенсацій за розмінування — його проводив ліцензований оператор. Нині на першому полі, розмінованому за цією програмою, збирають врожай пшениці.
Комбайн працює на розмінованому полі у Гусарівці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
«Як нас звільнили, ми приїхали — ми не знали, що нам навіть робити, куди, до кого звертатися. Програма ця дуже потрібна. Вона виконує важливу роль. Звісно, ризик менший — набагато менший, — коли заходять туди люди, які цьому навчалися.Вони професіонали. Найголовніше — це збережені життя», — говорить агроном.
Агроном Ярослав Беседовський. Суспільне Харків/Валерія Ємець
За державною програмою розмінування у господарстві «Гусарівському» розмінували 600 гектарів землі, у серпні тут планують почати збирати врожай ще й кукурудзи та соняшника, говорить агроном Беседовський. Ще на двох тисячах гектарів розмінування за державною програмою компенсацій продовжується.
Як працює держпрограма з розмінування на Харківщині
На Харківщині, за даними військової обладміністрації, замінованими лишаються 500 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Системно розміновувати їх почали торік. Нині Харківська область лідирує за обсягами очищених полів за державною програмою, каже експерт Центру гуманітарного розмінування Анатолій Торяник.
Експерт Центру гуманітарного розмінування Анатолій Торяник. Суспільне Харків/Валерія Ємець
«У цьому році у нас уже подано заявок і працюють оператори з розмінування на загальну суму 700 мільйонів гривень. Вже було подано близько 250 заявок, які в роботі: які вже спрацювали, вже проведені тендери, вже проводяться розмінування, які зараз в обробці, в перевірці, тобто заявки поступають і працюють. Ефект від проведення тендерів — 10%. Тобто держава зекономила за рахунок проведення тендерів приблизно 10% від суми проведених тендерів», — говорить Торяник.
Комбайн працює на розмінованому полі у Гусарівці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Торік держава спрямувала на відшкодування операторам за розмінування 3 мільярди гривень.
«У цьому році було спрямовано 2 мільярди. На сьогодні ми бачимо, що цих коштів достатньо, тому що хотілося, щоб всі фермерські господарства і одноосібники, у яких поля заміновані і не обробляються, щоб вони всі знайшли можливість подати заявки, щоб взяли участь у розмінуванні своїх полів, щоб ця земля працювала», — додає експерт.
Хто може подати заявку на розмінування земель
Умови державної програми постійно адаптують, говорить Торяник, щоб більше власників землі могли очистити свої ділянки. Зокрема, уряд зняв обмеження для малих фермерів.
Збір пшениці на розмінованому полі у Гусарівці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
«Зараз програма ця розширюється, і плануємо внести зміни до постанови для того, щоб до програми відшкодування могли залучатися і лісокористувачі, тобто лісогосподарство. За рахунок відшкодування, можливо, вже в цьому році запрацює програма, яка буде працювати із користувачами лісогосподарств, і будуть розмінуватися ліси за програмою відшкодування», — говорить Торяник.
Проблема в тому, що заявки на сьогодні зменшилися, тому що велика кількість була закрита у минулих роках, а зараз є обмеження 20-кілометрової зони: ми не можемо розмінувати ті землі, які до лінії зіткнення ближче, ніж за 20 кілометрів.
