За інформацією: Суспільне Харків.
Начальник управління Харківської облпрокуратури Спартак Борисенко, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
За його словами, нині ще з близько десятьма потерпілими немає звʼязку — їхнє місцезнаходження намагаються встановити через родичів.
«Якщо потерпілі не з’являться на підготовче судове засідання, ми не зможемо, на жаль, проводити без їхньої участі судовий розгляд, оскільки вони повинні повідомити про обізнаність у своїх правах, повідомити про наявність або відсутність цивільних позовів у провадженні. Це все вони безпосередньо повинні сказати суду. І надалі вже будуть визначені дати, на які потерпілі будуть викликатися для того, щоб їх допитували вже під час судового розгляду», — каже він.
Спартак Борисенко каже, що матеріальні збитки від удару по кафе в Грозі прокурори оцінюють у майже 11 мільйонів гривень, а позови про компенсацію моральної шкоди потерпілі подають на власний розсуд.
Під час засідання представниця частини потерпілих Таміла Беспала повідомила судді, що вже передала частину позовів про компенсації. За її словами, вона досі отримує від потерпілих заяви про те, щоб справу розглядали без їхньої присутності.
Потерпілі у справі про ракетний удар по Грозі у залі судових засідань, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
«Маму й невістку так ми й не впізнали»
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Сьогодні в суд прийшли з десяток потерпілих у справі. Серед них — Олександр Муховатий, який через російський удар втратив маму, брата та невістку. Приїхав на перше підготовче засідання сам, згадує: про удар по кафе того дня дізнався від дружини й одразу поїхав у село.
«Побачив я таке, що… Не бажаю, щоб це хтось бачив. Коли я приїхав, зайшов на територію, де було це кафе — там вже почали виносити трупи, лежали ряди. Сусіди, знайомі — я всіх знав, можна сказати. Почав ходити по цих рядах, дивитися, може, десь мої. Нікого не знайшов. Потім ДСНС-ники винесли мого брата. Ну, від брата там залишилася тільки нижня частина тулуба. А маму й невістку так ми й не впізнали. Все по ДНК. Останні слова мами, коли я її востаннє бачив… Вона мені сказала: «Удачі тобі, синку» — це були останні слова, які я чув від мами», — розповідає Олександр Муховатий.
Потрепілий у справі про ракетний удар по Грозі Олександр Муховатий, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
За його словами, російський удар повністю змінив Грозу — там практично не залишилося місцевих жителів. Муховатий каже, що ймовірний заочний суд не вважає покаранням для причетних до смерті рідних.
«Якби вони були тут — ну, й бажано, щоб їх віддали нам, родичам загиблих — це було би дійсно покарання. А заочно — ну, вони там, на тій стороні далі продовжують вбивати людей. Це не покарання. Сподіваюся на те, що наші хлопці якоюсь ракетою чи дроном влучать у них і вб’ють їх. Ось це сподівання. А те, що держава наша чи їхня покарає їх — на це сподівання немає», — каже Олександр.
Цивільного позову Муховатий ще не подавав, але каже, що обов’язково це зробить. Надалі приходити на засідання планує за потреби — це погоджуватиме з адвокатом перед кожним судом.
Потерпілі у справі про ракетний удар по Грозі у залі судових засідань, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Чому відклали засідання та чи буде розгляд заочним
За фактом удару в селищі Гроза слідство тривало майже три роки, каже Спартак Борисенко. За його словами, усі докази досліджуватимуть у судових засіданнях.
Під час досудового розслідування встановили п’ятьох командирів Російської Федерації — Олексія Петрушина, Дмитра Козловського, Олексія Кіма, Сергія Пінчука та Івана Петрова. Їм оголосили заочні підозри у воєнному злочині — організації, забезпеченні та відданні наказу завдати удару балістичною ракетою «Іскандер». Також слідство встановило двох громадян України — місцевих братів Володимира та Дмитра Мамонів, яким оголосили заочні підозри у сприянні злочину. Окрім пособництва у воєнному злочині, двох братів судитимуть за державну зраду.
«У нас відсутні відомості про їхню загибель», — сказав Спартак Борисенко.
Представниця потерпілих Таміла Беспалова та начальник управління Харківської облпрокуратури Спартак Борисенко, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Перше засідання мало бути організаційним, але його відклали за клопотанням захисника двох з обвинувачених через зайнятість в іншій судовій справі. Сторона обвинувачення підтримала відкладення. Загалом у справі працюють п’ятеро захисників, яких обвинуваченим призначила держава. Дату наступного засідання суд визначить пізніше.
Спартак Борисенко зазначає, що обвинувачених викликають на судові засідання через захисників та офіційні повістки. Надалі суд має вирішити, чи можна слухати справу без присутності обвинувачених — заочно.
«Це буде досліджуватися вже безпосередньо в судовому засіданні — чому обвинувачені не з’являються до суду, де вони перебувають наразі. І якщо вони будуть перебувати в Російській Федерації або на тимчасово окупованій території, то суд ухвалить рішення про проведення спеціального судового розгляду, і вже подальший спеціальний судовий розгляд буде відбуватися без їхньої участі. Однак вони можуть з’явитися в будь-який момент у судові засідання, і тоді вже суд буде вирішувати, як розглядати справу по кожному обвинуваченому», — пояснює він.
Потерпілі у справі про ракетний удар по Грозі, Харків, 6 листопада 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
За його словами, удар по Грозі був цілеспрямованою атакою проти цивільного населення.
«Він був доволі підступний — безпосередньо під час проведення поминальних заходів у кафе, коли туди зібралися виключно цивільні особи, які не представляли будь-якої загрози для військових РФ. На мою думку, вони завдали цей удар як помсту за те, що наші Збройні сили викинули їх безпосередньо з Грози, з Куп’янщини під час деокупації Харківської області. Прокуратура вживає заходів, щоб встановити і тих осіб, які організували удари, і тих, хто віддавав накази, і тих, хто безпосередньо натискав на гачок для запуску ракети. Війна може бути завершеною лише після того, як всі воєнні злочинці будуть притягнені до кримінальної відповідальності в судах України або в Міжнародному кримінальному суді», — зазначив Борисенко.
Якщо вину обвинувачених доведуть у суді, їм загрожує від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі за воєнний злочин, а за державну зраду — 15 років або довічне ув’язнення.
Матеріал створений за підтримки IWPR в рамках проєкту «Журналістика правосуддя».
