За інформацією: Суспільне Харків.
Стадіон «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вболівальник харківського «Металіста» Олександр Гончаренко прийшов на стадіон свого клубу вперше за п’ять років. Каже, вболіває за харківську команду понад 40 років.
«Це була гра влітку 1982 року, коли мені було 11 років. Пішли я, мій товариш, сусід, такого ж віку, як і я, і його дядько. Це була гра «Металіста» в союзній лізі СРСР з бакинським «Нефтчі». Я сидів, пам’ятаю, східна була трибуна. Ми виграли, «Металіст» виграв цей матч з рахунком 2:1. Відчуття були неймовірні. У той час «Металіст» тільки перейшов у Вищу лігу з Першої союзної, і в першому колі він займав третє місце. Після цієї перемоги вийшов на друге місце», — говорить Гончаренко.
Я був на багатьох стадіонах, був у Дніпрі на Метеорі, був у Запоріжжі на Славутич-арені, в Полтаві на Бутовського. Там теж віддані вболівальники, але такої атмосфери в душі, як у нас в Харкові, на Металісті, немає і не було.
Відчуття неймовірні. Я бачу, стадіон… За ним доглядають добре, і трава, і поле не гірші, ніж на інших стадіонах, на які ми дивимося по телебаченню. Зі стадіоном усе в порядку.
Від стадіону для заводської команди до матчів Євро-2012
Стадіон звели у 1926 році для футбольного клубу, створеного на базі машинобудівного заводу імені Малишева, розповідає гендиректор В’ячеслав Шевченко.
Стадіон «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Спочатку в 1925 році був заснований футбольний клуб «Металіст», і, я так розумію, що потім вже було організоване й будівництво стадіону «Металіст». Воно дуже довго будувалося, рішення (приймав — ред.) дехто Мікоян. Був такий. Це все належало заводу Малишева. Завод імені Малишева спонсорував, давав гроші, допомагав будувати», — розповідає Шевченко.
Каже, нинішнього вигляду арена набула в ході реконструкції до чемпіонату Європи з футболу 2012 року — тоді місткість стадіону зросла з 23 до 40 тисяч глядачів.
Стадіон «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Найважливіший, я вважаю, — це період з 2007 по 2012, це підготовка до проведення Євро-2012. Всього, по-моєму, 700 мільйонів витрачено на стадіон. Був побудований дах новий — ну, називається покриття, фасад, поле було побудовано за новими стандартами — залучалася англійська фірма, озвучка, освітлення», — говорить директор арени.
Газон на стадіоні «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Ми спочатку були взагалі резервним стадіоном, тобто про всяк випадок. Потім, коли Олександр Ярославський почав дуже сильно допомагати, закликати сюди інвесторів. Коли ми вже отримали основний паспорт на те, що ми вже основне місто для проведення Євро-2012, тоді вже і держава, і міськрада, і облрада почали сюди вкладати кошти і робити те, щоб наш стадіон міг прийняти такий рівень, як Євро-2012», — говорить Віталій Лепшеєв.
«То, мабуть, і все моє життя»
Під час реконструкції стадіону роботи тривали подекуди навіть під час матчів, розказує футболіст Олександр Горяінов.
Футболіст Олександр Горяінов. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«То, мабуть, і все моє життя. Бо я на цьому стадіоні, можна сказати, і виріс. Ще коли був малий, ще футболом не займався. Але тут було раніше запасне поле, на якому взимку заливали каток. Я все пам’ятаю. Ми тут дивилися за футболістами. Це моє, рідне», — говорить футболіст.
Відчуваю якусь надію, що незабаром повернеться на цей прекрасний стадіон спортивне життя. Ззовні наче все добре, але, звичайно, всі хочуть вже зайти всередину чаші й відчути цю атмосферу футбольного свята.
Стадіон «Металіст» під час повномасштабної війни
З початку повномасштабного вторгнення більшість працівників стадіону виїхала з Харкова, розповідає заступник генерального директора Віталій Лепшеєв. Каже, з пів року доглядав за стадіоном сам.
«Останній футбольний матч у нас закінчився в листопаді 2021 року. І ми готувалися, у нас футбольний матч мав бути — і ми продали майже всі квитки — 25 лютого, але… Сталося те, що сталося: 24 лютого на нас напав ворог, матчі всі були скасовані», — каже Лепшеєв.
Стадіон «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Багато людей, звісно, пішли, багато людей роз’їхалися в різні міста й різні країни. І, не повірите, один залишився я. Так, із 300 людей залишився один я. Було страшно мені? Так, було страшно. Але мені треба було ходити, все зачиняти, вимикати світло.
«Я не міг підприємство кинути, тому що я тут давно працюю. Це моя душа, моє дітище, і я не міг це кинути. І потихеньку-потихеньку, вже у вересні, коли народ почав назад повертатися у вересні 2022 року, я потихеньку почав підготовку до осінньо-зимового періоду. Звісно, потрібен був догляд за газоном. Тут футбольний клуб «Металіст» нам дуже допоміг. Та і зараз він допомагає у міру своїх можливостей», — розповідає заступник генерального директора.
Діти біля стадіону «Металіст» у Харкові, вересень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За його словами, за час вторгнення росіяни били по стадіону щонайменше чотири рази.
«Востаннє прилітало до нас на східну трибуну, тоді добре влучило. Не в саму трибуну, а в стійку, яка підтримує покриття. Вона міцна, але в неї влучило, розірвало цю трубу. Пощастило те, що вибухо хвиля та уламки полетіли понад дахом», — каже Віталій Лепшеєв.
Готові приймати матчі
Віталій Лепшеєв говорить, що станом на вересень 2026 року на стадіоні лишилося 30 працівників, які підтримують стан арени.
«Я сюди змолоду прийшов сюди, і досі працюю. Так, просто сумую за тим, як було раніше. І мені одному свято це незручно справляти. А якби не було війни, мабуть, і були б усі співробітники, з якими ми проводили Євро, проводили якісь великі заходи спортивні. То може було б свято. А на сьогодні — слава богу, не бомблять, і те добре», — говорить Лепшеєв.
Трибуни на стадіоні «Металіст» у Харкові . Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ми, мабуть, якщо завтра приймуть рішення, що ми можемо проводити тут футбол, то через три доби стадіон буде готовий приймати усі футбольні матчі, які тільки можливі. Сам стадіон, сам газон, футбольне поле, самі роздягальні, VIP-трибуна та для прийому гостей — у нас все готове
«Сумно. Особливо взимку: ось ходжу, вечір, вже ж темніє раніше. Душа рветься. Рветься, ридає, тому що я ж згадую, як все було, як сміх, крики, сум, возня якась була, біготня. А зараз виходиш, дивишся — і душу, звісно, рве. Звісно, рве», — ділиться Віталій Лепшеєв.
За словами генерального директора Шевченка, після закінчення війни стадіон очікує повернення клубів, для яких був домашньою ареною, — це футбольні клуби «Харків» та «Металіст».
Скульптура «Дискобол» перед входом до стадіону «Металіст» у Харкові. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Я переконаний на всі 100%, що якщо завершиться війна і буде перший матч на стадіоні в Харкові на «Металісті», то тут буде важко за нашої підтримки. Буде важко будь-якому супернику, будь-яким грандам нашого футболу тут буде дуже важко при наших уболівальниках, — говорить вболівальник Олександр Гончаренко.
