За інформацією: Суспільне Харків.
Житель Слов’янська Олександр, який продає кераміку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Житель Слов’янська Олександр везе до Харкова керамічні каструлі, чашки та тарілки, які виготовляв удома до повномасштабної війни. Чоловік готується до евакуації й намагається розпродати залишки майна, щоб воно не згоріло через російські удари. Дорогу до Харкова обирає в об’їзд, бо їхати напряму — небезпечно.
Прямий автошлях зі Слов’янська зараз під загрозою російських атак, розповів Суспільному Олександр. Щоб довезти кераміку цілою, чоловік обирає довший маршрут через Барвінкове.
«Їздити страшно і взагалі жити страшно»
«Виводжу свою продукцію, яка там все одно буде знищена. Ще раз, може, приїду і все, вивезу останнє. Другий раз приїжджаю. Продукції залишилося ще на один раз, мабуть. Може, приїду, а, можливо, і ні. Це якщо дорога буде, логістика. Там же дорога яка!», — розповідає чоловік.
Житель Слов’янська Олександр, який продає кераміку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Слов’янськ, відомий як осередок гончарства, нині опинився у зоні активних бойових дій, каже чоловік. Харків став найближчим містом, де Олександр може продати кераміку.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Кераміка, яку продає у Харкові житель Слов’янська Олександр, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«До нас же ніхто не приїде: у Слов’янську дуже тяжко, постійно бомблять, постійно стріляють. Це вже вважається зоною бойових дій. Б’ють регулярно, без перестанку: бомби, ракети, все поспіль… Уже, мабуть, і артилерією б’ють. Хата поки ціла. Декілька вікон повилітали, а так поки ще ціла. Але дах підіймається», — розказує житель Слов’янська.
Дорога до певного моменту нормальна, а далі — дуже небезпечно, дуже. Сітки від самого Харкова. Їздити страшно і взагалі жити страшно. У мене сусід віруючий, каже: «Я з Богом поговорив, все буде нормально. Не переживай».
Кераміка, яку продає у Харкові житель Слов’янська Олександр, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Кераміка, яку продає у Харкові житель Слов’янська Олександр, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Чоловік розповідає, що виготовленням кераміки вдома вже не займається, а в місті залишився товар із запасів.
«У нас же Слов’янськ — місто кераміки. Колись до повномасштабного вторгнення потихеньку займався вдома, але вже давно не займаюся. У нас просто залишилася продукція: чашки, вази, різні фігурки, турки, тарілки, каструлі, бокали. У Слов’янську не продати — там вже нічого не працює. Магазини скоро позакриваються. Один банк працює, пошту побили — одне відділення залишилося, мабуть», — говорить Олександр.
«Я спеціально дешеві тарілочки привозив»
Олександр планує виїхати зі Слов’янська, коли вивезе останню партію посуду. У Харкові продає кераміку за мінімальними цінами — каже, що орієнтується на пенсіонерів та переселенців.
Житель Слов’янська Олександр продає кераміку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Жінка роздивляється кераміку, яку продає у Харкові житель Слов’янська Олександр, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«Я оцей раз хотів виїхати, але ще раз посуд привезу — у мене залишилося трошки. Є каструлі по 340 гривень, жаровні, сковорідки по 280. Тарілок багато. Навіщо я буду ціни лупити? У мене ж покупці — пенсіонери. Мені аби для підтримки штанів. В магазині воно коштує дорожче, але чого б людям не продати, якщо є можливість? Мене влаштовує. Коли мої фото в інтернеті опублікували, стали більше приходити, більше купувати, але зазвичай дрібниці: по каструльці, по тарілочці, по чашечці», — ділиться Олександр.
Дівчина розглядає кераміку, яку продає у Харкові житель Слов’янська Олександр, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Переселенці приходять — тут їх повно з Краматорська, Слов’янська, Покровська. У кожного свої проблеми, але одна біда, одне лихо. Я спеціально дешеві тарілочки для них привозив.
