За інформацією: Суспільне Харків.
Студентки Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Перший дзвоник пролунав для студентів-пенсіонерів у територіальному центрі надання соціальних послуг Київського району Харкова. Тут стартував новий навчальний рік в Університеті третього віку. Цьогоріч до різних факультетів закладу записалася 171 людина.
Історії студентів-переселенців, враження від занять та які дисципліни викладають в Університеті третього віку — читайте у матеріалі Суспільне Харків.
«Знайшов тут другу сімʼю»
Серед студентів Університету — переселенець з Донеччини Яків Зіньков. Чоловік розповідає, що завжди любив музику, тому обрав для себе факультет співу.
Студент Університету третього віку у Харкові Яків Зіньков, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
«Взагалі музика — це по життю моє і я знайшов тут другу свою сімʼю, ту що я втратив. Я з Донецької області, я маю на увазі творчу сімʼю, колектив. У мене був там колектив, ми співали, концерти робили. Я думав, що все це в минулому, але дякуючи терцентру, куди я прийшов — де чудові люди всі, колектив хороший, керівники всі дуже уважні до нас — ставляться з увагою та повагою. Тому я знайшов тут те, що я хотів», — розказує Яків Зіньков.
Студенти Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Я в Харкові другий рік тільки живу, це таке гарне місто. Я не бачив такого міста, хоча я в Донецьку був, але тут у воєнний час прифронтове місто — і так все чисто, прибрано, усі святкові інсталяції, свято Незалежності так святкується з розмахом. Це сила народу.
«Були вчителями, а стали студентами»
68-річна Галина Заєць евакуювалася до Харкова з Купʼянщини, де 45 років пропрацювала вчителькою. Жінка розповіла Суспільному, що 1 вересня для неї завжди було особливим днем, а навчання в терцентрі допомогло адаптуватися після виїзду з дому.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Студентка Університету третього віку Галина Заєць . Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Були вчителями, а стали студентами. Ми навчаємося тут всьому, що нам заманеться. Можна танцювати, співати, вишивати, дизайном займатися, англійську мову вивчати, поглиблювати свої знання з інформатики. Але я вибрала гімнастику. Тут постійно нові знайомі, і старі, і нові. І в нас такий колектив дружній зараз, що ми інколи забуваємо, нам тільки тривоги нагадують про війну. А так ми інколи забуваємо про те, що зараз війна, що важко — ми просто живемо, працюємо, радіємо по можливості», — ділиться переселенка.
Студенти Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Разом із Галиною відвідує терцентр і Лідія Мартовицька — переселенка з Куп’янського району з понад 40-річним педагогічним стажем.
Студентка Університету третього віку Лідія Мартовицька . Суспільне Харків/Анастасія Хушану
«Дуже шкодую, що так все склалося, бо до останнього дня ми працювали на педагогічній ниві. Проводять з нами різні психологічні тренінги, це знижує ось цю напружену обстановку, нам легше від цього стає. Ми весь час сюди йдемо з великою душею. Це саме тепло, саме любов тут ми зустріли», — розповідає Мартовицька.
Проводять з нами різні психологічні тренінги, це знижує ось цю напружену обстановку, нам легше від цього стає. До кого б ми не звернулися — нам весь час не відмовляють, а навпаки допомагають. І це нас завжди підтримує. Ми весь час сюди йдемо з великою душею. Це саме тепло, саме любов тут ми зустріли.
«Гренні-балеринки»
Викладачка хореографії Олена Лазаренко називає своїх підопічних «гренні-балеринками». Вона розповіла, що не лише проводить заняття з балету та танців, а й сама навчається в Університеті третього віку — опановує англійську мову та психологію.
Викладачка та студентка Університету третього віку Олена Лазаренко. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
«Вони всі різні, приходять по-різному, але всі стають витонченими — з поглядом, з лагідною усмішкою. Біля балетних станків ми вивчаємо, хореографічні вправи, а потім будуємо танці. Це просто дежавю, я себе відчула дитиною в дитсадку, я себе побачила школяркою і я згадала моє навчання в інституті», — ділиться Олена Лазаренко.
Скільки факультетів в Університеті третього віку у Харкові
Найбільший попит серед слухачів має факультет компʼютерної грамотності, зазначає соціальна працівниця Київського терцентру Марина Корницька.
«Наш Університет існує з жовтня 2011 року, має шість факультетів, і вже багато людей там навчилося. Наприклад, за минулий навчальний рік навчилося понад 200 студентів. Люди згадують те, як це було раніше, як вони були молоді, як вони вчилися. У нас багато знайомств, друзів, спілкування. Усі великі заходи ми намагаємося зробити з чаюванням — бесіди за столом, спілкування за столом, спогади», — каже Корницька.
Соціальна працівниця Київського терцентру Марина Корницька. Суспільне Харків/Анастасія Хушану
Також в університеті є факультети літературного мистецтва, співу сольного та хорового, здорового образу життя, психології, іноземних мов.
Окрім основної програми, терцентр щороку додатково випускає близько 60–70 слухачів курсів мобільної грамотності.
