За інформацією: Суспільне Харків.
Транзитний центр для евакуйованих у Лозовій, 6 лютого 2026 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
У трьох тилових громадах Харківщини кількість переселенців сягає 70% від загальної кількості населення, а ще у двох — становить половину жителів. Попри статус "безпечних", деякі райони регіону опинилися на межі виснаження через дефіцит води, вимкнення світла та брак коштів.
Ситуацію у 21 громаді області протягом пів року досліджував благодійний фонд "Схід SOS". Про результати моніторингу Українському Радіо Харкова розповіла фахівчиня фонду Анжеліка Гламазденко.
"Першочергове завдання — звернути увагу на виклики, з якими стикаємося. Харківщина зараз здебільшого зосереджена на прифронті. Тому хотілося б мати інструменти, які допоможуть комплексно вирішувати ці питання й проблеми", — говорить Гламазденко.
Команда благодійного фонду «Схід SOS». Офіційний сайт благодійного фонду «Схід SOS»
Вона каже, що з вересня 2025 року по березень 2026 року фахівці працювали у:
- Безлюдівській громаді;
- Берестинській громаді;
- Біляївській громаді;
- Близнюківській громаді;
- Богодухівській громаді;
- Валківській громаді;
- Височанській громаді;
- Вільхівській громаді;
- Зачепилівській громаді;
- Златопільській громаді;
- Коломацькій громаді;
- Краснокутській громаді;
- Наталинській громаді;
- Нововодолазькій громаді;
- Новопокровській громаді;
- Олексіївській громаді;
- Південноміській громаді;
- Роганській громаді;
- Сахновщинській громаді;
- Солоницівській громаді;
- Старовірівській громаді.
Приїзд переселенців та старіння населення
Тилові громади не мають "суцільної стабільності", каже Гламазденко. Поки одні території зберігають економічну самостійність завдяки аграрним чи промисловим підприємствам, інші стикаються з навантаженням або заходять у стан соціального виснаження через демографічне старіння, безробіття та транспортну ізоляцію, розповідає фахівчиня.
Фахівчиня «Схід SOS» у Роганській селищній раді. «Cхід SOS»
З її слів, значна частина цього навантаження виникає через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Згідно з результатами моніторингу, частка переселенців у громадах становить:
- у Краснокутській, Височанській та Богодухівській громадах — 70%;
- у Старовірівській, Коломацькій, Валківській, Нововодолазькій та Солоницівській громадах — понад 50%;
- у Безлюдівській та Південноміській громадах — майже 30%;
- у Роганській громаді — понад 29%;
- у Берестинській громаді — майже 28%;
- у Близнюківській громаді — близько 27%;
- у Златопільській громаді — орієнтовно 25%;
- у Сахновщинській громаді — майже 24%.
Фахівчиня «Схід SOS» проводить моніторинг у Краснокутській громаді. «Cхід SOS»Окремим викликом є малі населені пункти і старостати, де зростає частка людей старшого віку. Наприклад, у Вільхівці з 1089 мешканців 770 — це люди віком від 60 років. В Олексіївській громаді з майже 6400 жителів понад 2700 — старшого віку.
"Питання щодо осіб похилого віку, осіб з інвалідністю та маломобільних людей дуже гостро виникають взагалі на Харківщині. Адже у зв'язку з тим, що багато населення перемістилося у відносно безпечні громади, на ці громади покладається обов'язок щодо забезпечення цього населення. Це догляд, надання соціальних послуг та медичної допомоги", — розповідає фахівчиня.
Брак місць у закладах догляду та фінансування
Під час моніторингу фахівці дізнались, що у Біляївській громаді бракує місць для догляду за літніми людьми, розповідає Гламазденко. Тамтешній пансіонат розрахований лише на 16 місць.
"Вони зараз проводять проєктно-кошторисну документацію на відкриття і побудову нового приміщення, щоб відкрити повноцінне відділення стаціонарного догляду, яке у майбутньому буде забезпечувати більшу кількість місць", — каже фахівчиня.
Руйнування інфраструктури та освіта
Частина територій області зазнала руйнувань житлового фонду та інфраструктури, а окремі громади залишаються під ризиком атак безпілотниками й ракетних ударів РФ, йдеться у звіті з моніторингу.
Наслідки влучань у Богодухові, 23 квітня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Який відсоток руйнувань житлових будинків у тилових громадах Харківщини, в яких проводили моніторинг:
- у Вільхівській внаслідок бойових дій пошкоджено майже 70% житлових будинків, ще 30% — повністю зруйновані;
- у Роганській зруйновано понад 1100 об’єктів, із них майже 900 — приватні будинки;
- у Богодухівській рівень руйнувань становить майже 30%.
Чому деякі громади Харківщини не можуть відновити очне навчання
Згідно з моніторинговим звітом, нині діти вчаться очно у 18 громадах області, у трьох — дистанційно.
"У сфері освіти громади потребують облаштування й модернізації укриттів, генераторів, меблів, техніки, мультимедійного обладнання, транспортної логістики для дітей і безбар’єрного доступу. Частина громад досі змушена зберігати дистанційний формат навчання через безпекові ризики, нестачу сховищ або пошкодження закладів освіти", — пишуть у моніторинговому звіті.
Школярі у новоствореній підземній школі в Савинцях під Харковом, травень 2026 року. Олег Синєгубов
За словами Анжеліки Гламазденко, саме відсутність безпечних сховищ заважає повноцінному відновленню навчального процесу.
"Наразі більшість громад не можуть повноцінно вийти на навчання. Крім того, щоб все населення мало в певних районах укриття, яке було б безпечним, яке відповідало нормам. Це, я вважаю, першочерговий виклик для всіх громад", — каже фахівчиня.
Юридичні послуги та психологічна підтримка
Гламазденко розповідає, що моніторинг показав, що поруч із базовою гуманітарною допомогою для жителів дедалі важливішими стають юридичні консультації та психосоціальна підтримка.
"Більшість громад забезпечує юридичну підтримку свого населення, але все одно у зв'язку з тим, що йде велике навантаження — люди внутрішньо переміщуються, у них все одно залишається питання відновлення документів, питання оформлення пенсій, переведення пенсій на картку, якщо вони з якихось віддалених сіл були, залишається питання оформлення статусів", — каже фахівчиня.
Перші відвідувачі ЦНАПу для переселенців у Харкові, 15 липня 2025 року. Суспільне Харків/Єлизавета ПшеничнаНаселення живе в стані тривоги: постійні обстріли, часткові обстріли. Те, що люди живуть і бояться, живуть в такому стані незрозумілості, що буде далі, — воно дуже сильно впливає саме на психосоціальний аспект, тому психосоціальна і юридична підтримка залишаються актуальними.
Дефіцит води та альтернативні джерела живлення
Забезпечення стабільного водопостачання та розвиток місцевої інфраструктури також залишаються критичними потребами для тилових районів, каже Анжеліка Гламазденко.
Техніка працює на місці буріння свердловини в Хролах Роганської громади, березень 2026 року. Благодійний фонд «Схід SOS»
"Зважаючи на те, що Харківщина взагалі маловодний регіон, а повномасштабне вторгнення ще зменшило кількість водойм, зокрема й штучних. Тому пріоритет — це буріння свердловин, оновлення систем доочищення, певні резервні джерела води, а також ремонт водонапірних башт або, наприклад, підтримка певних комунальних підприємств", — зазначає Гламазденко.
Команда «Схід SOS» на місці буріння свердловини в Хролах Роганської громади, березень 2026 року. Благодійний фонд «Схід SOS»Дуже часто під час спілкування мені говорили, що хотіли б допомоги саме з альтернативними джерелами, саме встановити це на лікарні. Бо наразі ми маємо періодичні вимкнення світла, а це дуже важливий аспект у забезпеченні базових потреб людей.
Як громади адаптуються до викликів
Попри навантаження на інфраструктуру, громади намагаються адаптуватися до умов, розповідає Анжеліка Гламазденко. За її словами, представники місцевої влади налагоджують співпрацю між собою та шукають додаткові джерела фінансування.
"Більшість громад, які я досліджувала, намагаються підтримувати тісний контакт один з одним. Вони працюють над написанням грантових заявок, плануванням та пошуком донорських програм. Також вони намагаються залучати нові навчання для представників місцевого самоврядування, зокрема виїжджають за кордон", — каже вона.
