За інформацією: Суспільне Харків.
Наталія Чанцева. Суспільне Тернопіль
Торік Богдана Муху офіційно визнали загиблим. Але мати досі не припинила пошуків.
«Поки ще немає збігів ДНК є ще маленька віра і надія на те, що десь моя дитина є. По тату його ми всюди шукаємо. Так як в нього і прізвище Муха і позивний теж «Муха», ну і зробив він собі татуювання «Муха».
Богдан Муха. Наталія Чанцева
У речах, які передали побратими після зникнення Богдана, Наталія знайшла фото молодшого Віталія, який загинув на два місяці раніше за брата.
«Вона вже потемніла, але я її дуже сильно бережу. Це фотографія, коли Віталя фотографувався в ТЦК. Він її приніс її додому і каже, на мам, на пам’ятник мені приклеїш, а я так вдарила його, кажу, ти що дурак? І я її просто положила в себе, де у нас фотографії були. Потім, коли він загинув, ми тоді в другому будинку жили, отак стояла фотографія біля оцієї грамоти. Тоді приїхав Богдан на поховання він її забрав. І вже коли передали в 23 році, десь по моєму 20 лютого речі Богдана, я їх рішила перепрати і фотографія була скручена в кармані військових штанів. Десь він воював чи хотів відімстити разом з Віталієвою фотографією. І тепер вона стоїть тут».
Наталія показує фото сина. Суспільне Тернопіль
Втративши на війні обох синів, жінка вирішила зайнятися волонтерством і допомагати людям, які потребують підтримки.
«Мені прийшла перша виплата за мого сина Віталія, так було важко ці кошти знімати. Це була така дуже погана емоція, що є кошти, а нема дитини. І я звернулася в групу таку «Жінка для жінки». Запитала, чим я можу допомогти і мені Олени з Донецької області, описали долю жінки. Вона багатодітна і в неї онкозахворювання по жіночому. Дуже великі гроші потрібні були. Я оплатила їй операцію. На одній з програм взнала, що аж три я їх оплатила. Я просто кидала і після того я допомагаю де кому потрібно».
Нещодавно жінка передала автомобіль для потреб військових.
Авто для ЗСУ. Наталія Чанцева
Вона розповідає, що вже три роки вчиться жити заново без синів. У них із чоловіком підростають син Іван, донька Зоряна та чотирирічний онук Денис.
Чотирирічний онук Денис, донька Зоряна та син Іван. Суспільне Тернопіль
Діти в усьому намагаються допомагати батькам. Семирічний Іван уже навчився самостійно кермувати трактором.
Роман з Іваном. Суспільне Тернопіль
«Мене тато навчив орати город, збирати бараболю, вивозити сміття», — говорить син Іван Чанцев.
Син Іван. Суспільне Тернопіль
«Дивився як тато їздить і рішив спробувати. Помаленьку почав їздити на тракторі. Братики загинули на війні, тепер залишився допомагати», — говорить батько Роман Чанцев.
Роман з Іваном. Суспільне Тернопіль
«Цього песика звати Лютік, він з Покровська. Нам його привезли, бо там була війна і там нічим було його годувати», — розповіла донька Зоряна Чанцева.
Зоряна Чанцева. Суспільне Тернопіль
«Взагалі в нас живе Азар, Рокі, Лінда, Лютік. Це чотири собачки. Шотландський кіт і маленьке кошенятко. А ще в нас є попуга какаду, попуга карела, мишка-летяга і рибки», — говорить Наталія Чанцева.
Наталія Чанцева. Суспільне Тернопіль
Папуга. Суспільне Тернопіль
Папуга. Суспільне Тернопіль
Наталія говорить, що в майбутньому хотіла б створити притулок для бездомних тварин.
«Вони так інколи буває дивляться в очі і від них ти отримуєш більше, чим від людей».
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Наталія Чанцева тримає мишку-летягу. Суспільне Тернопіль
