За інформацією: Суспільне Харків.
Квартира Ігоря Баранова у пошкодженому будинку Остапа Вишні. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Я був у тій половині будинку, почув вибух, побіг: дружина лежить повністю під завалом. Я її починаю відкопувати, і син мій приходить на допомогу. У цей момент другий вибух, і оця стіна з кухні накрила мене повністю. Я ледве-ледве — син допоміг — виліз з-під стіни, з-під завалів. Починаємо відкопувати дружину — дружина взагалі непритомна. Я її взяв на руки, хоча сам був поранений — он увесь порізаний — я її виніс. Величезна подяка ДСНС. Хлопець із ДСНС взяв у мене її на руки уже в під’їзді — і до швидкої", — згадує Баранов.
Нині родина винаймає квартиру. За словами Ігоря, через розбитий дах будівля продовжує руйнуватися від опадів.
Стеля та стіни однієї з квартир у пошкодженому будинку Остапа Вишні у Харкові. Суспільне Харків/Микита Кузнєцов
"Тут немає даху. І от вода, яка йде, дощ, все — і от зима ж була, це січень був — вода повністю пройшла, з'явився грибок на стінах. У нас немає ні житла, нічого. Нам ніяких виплат. Ми з лікарні вийшли, і от дружина моя досі в гіпсі на візку, прикута до візка… Тому ми не знаємо подальшу долю, що нас чекає. Хоча б сказали: ми там через місяць зробимо те, через місяць — те, допоможемо вам. Немає інформації. Ніхто з нами не зустрічається, ніхто з нами не розмовляє", — говорить Ігор.
"Серйозного ризику немає": архітектор про стан та унікальність пам'ятки
Будинок, який зазнав пошкоджень через російський удар, був зведений у 1913 році. За словами архітектора-реставратора Віктора Дворнікова, будівля є нетиповою для Харкова.
Будинок, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Микита Кузнєцов
Меморіальна дошка на фасаді будинку у Харкові, де жив Остап Вишня та Василь Чечнявський. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Будинок саме цікавий тим, що в нього в оздобленні застосовані дуже нетипові декоративні елементи. Зокрема, ці гайки, які можна побачити з вулиці Гончара. І загалом, якщо роздивлятися ті деталі, які збереглися на основному ризоліті, там є навіть стрілочки. Тобто це така технологічна мова, яка в той момент і з'являлася. Тобто це дуже нетипова архітектурна будівля не лише для Харкова, а й загалом вона була дуже сучасною, напевно, і в європейському контексті", – пояснює Дворніков.
Аріхтектор-реставратор Віктор Дворніков. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Попри значні руйнування даху та перекриттів, критичної загрози для існування будинку немає, зазначає реставратор.
Гайка на фасаді будинку, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Загалом будівля зберегла свою загальну форму, конструктивну структуру. Щодо декоративних елементів – вони майже не постраждали, тому що тут декор масивний, він є частиною стін. Тобто тут немає окремої вигадливої ліпнини чи чогось іще, що могло б обвалитися. Ми бачимо, що збережено ще автентичні решітки на балконах. Істотно пошкоджено дах, а також скління, конструкція сходів. У цілому якогось серйозного ризику для подальшого існування будівлі не існує. Тобто так, є тріщини, але вони легко долаються. Тобто це типова конструктивна робота з підсилення має бути", — говорить Дворніков.
Елемент оздоблення фасаду будинку, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Моя квартира постраждала більше за всіх"
Квартира Тетяни Неудачиної, яка є сусідкою Ігоря Баранова, внаслідок січневого вибуху зазнала найбільших пошкоджень, каже жінка.
Місцева жителька Тетяна Неудачина. Суспільне Харків/Микита Кузнєцов
"Епіцентр вибуху був у мене під вікнами. Я взагалі без нічого залишилася. Тут стіна повністю впала. Її хлопці прибрали — вона просто лежала отак, розсипана була. Вода залила коридор, кімнату з тієї сторони. Досі ще мокре", — розповідає жінка.
Грибок на стінах квартири Тетяни Неудачиної. Суспільне Харків/Микита КузнєцовХай люди, мешканці непотрібні. Але хоча б за те, що будинок — пам’ятка архітектури, історична пам’ятка… І в той самий час нічого не робиться, нічого не відновлюється.
"Стіни валяться, стеля валиться"
Мешканка квартири на четвертому поверсі Ірина Ловецька нині потроху перевозить вцілілі речі до матері, де тимчасово живе. Після початку дощів мешканці зверталися до міськради з проханням закрити дах.
Місцева жителька Ірина Ловецька. Суспільне Харків/Микита Кузнєцов
"Дах натягнули якимось брезентом. Але не дуже допомагає, бо дощ був, і все затікає, стіни валяться, стеля валиться. Ми розуміємо ступінь руйнувань, ми розуміємо, що це не швидко, але ми хочемо дізнатися коли, бо не надто є де жити, і якісь плани треба будувати", — каже Ловецька.
Зібрані речі у квартирі Ірини Ловецької. Суспільне Харків/Микита Кузнєцов
Чому досі не розпочали відновлення будинку Остапа Вишні у Харкові
Будинок потребує капітального ремонту, але розпочати його без спеціальної науково-проєктної документації неможливо через особливий статус будівлі, розповідає директор міського департаменту відбудови Костянтин Лиска.
Директор міського департаменту відбудови Костянтин Лиска. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"На даний час ми на стадії того, щоб укласти договір на виконання науково-проєктних робіт. Це будинок пам'ятки архітектури місцевого значення. Тобто нам потрібно виконати більше документальної роботи, аніж по звичайному будинку. Це піднімаються всі архіви: коли саме був побудований будинок, чому він відійшов до пам'ятки архітектури будь-якого значення, тобто місцевого або державного. Збирається все це докупи й складається така наукова робота", – говорить Лиска.
"Ми не розуміємо, скільки це буде коштувати"
Директор міського департаменту відбудови каже, що такий проєкт може зайняти від трьох місяців до року, адже його необхідно погоджувати з ОВА та отримувати спеціальні дозволи.
Екскаватор працює біля пошкодженого будинку, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"На жаль, розуміємо, звичайно, кожного харків'янина, хто потрапив в таку ситуацію, але без проєктно-кошторисних документацій, а саме без науково-проєктної кошторисної документації, на жаль, розпочати будь-які роботи неможливо. Тому що ми не розуміємо, скільки це буде коштувати. Якщо будуть дуже великі кошти, то треба розуміти, де брати гроші на відновлення цього будинку. Нам потрібно, щоб спеціалісти сказали – те, що я ще раз хочу наголосити – де саме автентичні елементи, які потрібно охороняти, які потрібно відновлювати, реставрувати", – зазначає Лиска.
Які складнощі виникли з консервацією пам'ятки
У січні комісія з обстеження об’єктів культурної спадщини рекомендувала департаменту відбудови провести в будинку невідкладні протиаварійні та консерваційні роботи.
Стіна однієї з квартир у пошкодженому будинку, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Голова комісії Костянтин Коротич, який також є заступником директора міського департаменту житлово-комунального господарства, пояснює, що якби будинок мав незначні пошкодження, його департамент закрив би їх самостійно.
Заступник директора міського департаменту житлово-комунального господарства Костянтин Коротич, Харків. Суспільне Харків
"Якщо це будинок дуже пошкоджений і він має статус пам’ятки архітектури – по-перше, питання безпекове. По-друге, нам треба розуміти, що ми робимо – і не наробити більшої шкоди елементам автентичності. Тобто, перш за все, ми повинні зробити звіт, зробити аналіз і потім разово зробити консерваційні роботи такі, які можуть простояти і один, і другий рік. Ці роботи першочергові, вони якнайшвидше мають бути проведені, бо процес розроблення науково-проєктної документації з реставрації дуже довгий", – каже Коротич.
Чи відомо, коли законсервують будинок Остапа Вишні у Харкові
Остаточного рішення щодо механізму консервації пам’ятки ще немає, розповіла Суспільному представниця пресслужби Харківської міськради Мар’ям Сатуєва. З її слів, фахівці оперативно виконали першочергові аварійні роботи для закриття контурів, проте подальші кроки ускладнюються законодавством.
Мешканці будинку, де жив Остап Вишня у Харкові. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Оскільки це пам’ятка архітектури, законодавство України висуває вкрай суворі вимоги до будь-яких будівельних робіт на ній. Навіть процес консервації такого будинку є юридично та технічно складним і потребує розробки, експертизи та погодження такого ж об'ємного пакету документів, як і для повноцінної реставрації. Наразі триває визначення оптимального механізму реалізації консерваційних, а потім і відновлювальних робіт відповідно до законодовства", – зазначила Сатуєва.
Що відомо про вибухи у центрі Харкова 2 січня
Вдень 2 січня росіяни атакували Київський район Харкова ракетами типу "Іскандер". У лікарні, яка розташована у центрі міста вилетіло 100 вікон внаслідок ударів. Пошкоджень зазнали житлові будинки, торговельний центр, що не працював, житлова інфраструктура.
Будинок на вулиці Сумській, пошкоджений внаслідок вибухів 2 січня у Харкові, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
16 людей дістали поранень через удар, стан однієї з шпиталізованих медики оцінювали як вкрай тяжкий — жінку прооперували.
Наслідки російського удару по багатоповерхівці в Київському районі Харкова, 2 січня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ввечері 2 січня під завалами зруйнованої внаслідок вибухів багатоповерхівки у Харкові знайшли тіло трирічного хлопчика Максима, за даними начальника ХОВА Олега Синєгубова дитина під завалами була разом з матір'ю.
Заглом внаслідок вибуху 2 січня у Харкові загинули семеро людей, ще 38 людей, серед яких двоє дітей, постраждали.
Аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів тривали понад вісім діб, повідомляв Синєгубов.
Під час проведення пошуково-рятувальних робіт було демонтовано понад 11 500 тонн бетонних та металевих конструкцій, повідомляли у пресслужбі ДСНС Харківщини. До робіт залучалися рятувальники, верхолази, кінологи, сапери, а також комунальні служби міста.
