14 вересня 2014 року волонтери встановили намет на майдані Свободи.
12 років тому на майдані Свободи з’явився намет «Все для перемоги». За цей час він був волонтерським штабом, офісом громадських організацій, концертним майданчиком, пресцентром для іноземних журналістів та навіть громадською приймальнею.
Намет кілька разів підпалювали, попередній мер Геннадій Кернес намагався позбутися його через суд, а 1 березня 2014 року росіяни ледь не знесли «Калібром». Попри це, патріотичний тент стоїть досі.
«Ми займаємо простір»: як з’явився намет
Весна і літо 2014 року в Харкові були неспокійні — у місті мало не проголосили «Харківську народну республіку» за зразком «ДНР» та «ЛНР», на площі Свободи під Леніним навіть після звільнення обласної адміністрації від проросійських активістів їхні прихильники все ще збиралися.
14 серпня на площі пройшов «Ярмарок громадських ініціатив». Тоді ще розрізнені волонтерські рухи, організації та окремі активісти вперше по-справжньому зібралися разом, аби обговорити співпрацю. Тоді багато хто з них ішов на вибори до парламенту, тож вирішили спитати в потенційних виборців, чого їм треба. Для цього поставили намет і почали збирати відгуки.
«Був журнал пропозицій, харків’яни приходили, записували, щоб вони хотіли змінити в місті. Це була реально альтернативна мерія, тоді було дуже велике бажання змінити це все», — згадує в розмові з KharkovNEWS.info один з координаторів Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.
Борис Редін та Володимир Чистилін біля намету. Фото: Борис Редін/Facebook
Пізніше волонтери почали вказувати саме намет як точку для збору допомоги тоді ще добровольчим підрозділам, які воювали на Донбасі. Так з’явився напис «Все для перемоги». Але головне завдання жовто-блакитного шатра на площі полягало в іншому.
«Ми відчували тоді, що в Харкові Євромайдан ще не переміг. Кернес повернувся і тут керував, проросійські сили збиралися біля Леніна. Коли ми поставили намет, до нас підійшла жіночка з ОБСЄ та запитала, що ми тут робимо. І я відповів: «Ми займаємо простір». Так воно і було — ми ніби намагалися зайняти місце сцени Антимайдану, яка була тут 1 березня, перекрили їм рух сюди», — розповів KharkovNEWS.info керівник громадської організації «Євро Харків» Борис Редін.
Весілля, поминки й кіно: що відбувалось біля намету?
Намет «Все для перемоги» дуже швидко став осередком патріотичних рухів Харкова. Точка збору євромайданівців вже восени 2014 року перемістилася від пам’ятника Шевченку в саду на майдан Свободи. Тут не лише збирали допомогу для фронту, а й давали концерти, проводили панахиди за загиблими, гуляли волонтерські весілля, проводили зустрічі з письменниками і виставки художників.
Біля намету діяв волонтерський кіноклуб «Нова Україна». На великому проекторі просто неба показували зазвичай документальні стрічки — наприклад, про Василя Стуса, Андрія Шептицького та інших видатних діячів. Кіноперегляди проходили в п’ятницю або суботу, глядачі сиділи на стільцях просто посеред вулиці біля намету, а після перегляду обговорювали побачене.
Біля намету проходили концерти і виставки. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
«Пам’ятаєте, Путін збирався напасти ще в 2021-му році? І тоді до Харкова був великий наплив іноземних журналістів. І вони всі приходили тоді до намету, бо більше нічого в центрі міста не вказувало на готовність України до спротиву», — каже Борис Редін.
У перші дні повномасштабної війни до намету йшли вже добровольці, які не знали, як приєднатися до війська — у наметі вони отримували координати підрозділів.
Палили і судились: хто і як намагався знищити намет?
Волонтери в наметі за 12 років стикалися з чисельними провокаціями. Спершу туди йшли ідеологічні противники та й просто звичайні перехожі, які хотіли довести свою точку зору щодо ситуації в країні.
«Коли ходив автобус «Харків-Москва», звідти вилізали якісь незрозумілі люди і ледь не билися, коли бачили там якісь написи проти Путіна. Зараз такого вже немає, але все одно, буває, підходять люди і питають, що це, чому ми тут стоїмо», — каже Борис Редін.
У 2019 році намет спробував прибрати мер Геннадій Кернес. На його думку, той псував вигляд міста та заважав транспорту. Тоді ж намет підпалив місцевий чоловік — на суді сказав, що підтримував рішення мера знести волонтерський осередок і отримав три роки ув’язнення. Кернеса це не зупинило — він видав припис прибрати намет упродовж кількох днів. У разі відмови мерія погрожувала зносити його силою.
Депутатські приймальні в наметі. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
Тоді за намет вступилися відомі політики та діячі культури. Народні депутати Ірина Геращенко від «Євросолідарності» та Ярослав Маркевич від «Самопомочі» навіть відкрили там депутатські приймальні, аби завадити Кернесу тишком знести конструкцію. Це спрацювало — волонтерів запросили до Верховної Ради. Врешті-решт право стояти на площі волонтери відстояли в суді.
1 березня 2022 року росіяни вдарили «Калібром» по обласній раді. Тоді постраждав і намет, що стояв навпроти.
1 березня 2022 року. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
«Я поїхав на велосипеді туди, а вже з Шевченка тяг його, бо було якесь розбите скло скрізь. І я бачу — цей намет вщент розбитий, а через якийсь час почали виносити тіла з адміністрації. Намет був розбитий, але там ніхто не постраждав», — згадує Чистилін.
Після атаки намет вчергове відновили.
«Це — як прапор»: що буде з наметом далі?
За 12 років існування намет «Все для перемоги» з просто місця для збору митців виріс у мистецьке явище. Йому присвятила книгу письменниця Людмила Охріменко — вона називається «Харківський намет. Серце спротиву».
Волонтерка Ярина Чаговець зняла про намет документальний фільм, у якому про волонтерський пункт розповідають зокрема відомі харківські митці — Сергій Жадан, Гамлет та інші.
Зараз намет виконує скорше символічну функцію. Борис Редін порівнює його з прапором.
«Функція намету зараз — більш інформаційна. Це — наша присутність у місті, знаєте, як прапор висить на будівлі — це знак. І намет — це знак. Біля нього стоять різноманітні інформаційні стенди різних підрозділів, можна підійти, почитати. Кількість цих банерів буде збільшуватися, багато підрозділів вже заявили про своє бажання стати теж поруч», — каже волонтер.
Від початку засновники намету вважали, що він стоятиме доти, доки Крим та Донбас не повернуться під контроль України. Зараз вже лунають заклики зберегти цей осередок на далеке майбутнє як символ харківського спротиву Росії — адже такого намету ніде в країні більше немає.
Автор: Олена Павленко
