За інформацією: Суспільне Харків.

У Змієві на Харківщині 65-річна Валентина Аліпіна втратила прохід до дороги через паркан навколо геріатричного пансіонату. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Валентина Аліпіна втратила єдиний прохід від свого будинку до дороги, коли сусідній геріатричний пансіонат встановив паркан навколо своєї території і відрізав подвір’я жінки від шляхів — до неї не могли під’їхати екстрені служби. Це сталося у місті Змієві на Харківщині.
Раніше, розповідає Валентина, вона ходила через територію закладу. Тепер доводиться обходити ґрунтовою дорогою, яку розчистили спеціально для жінки.
«Замовила дрова, пообіцяли. Приїхали хлопці, кажуть: «Ні, бабусю. Ми проїхати не можемо». А вже листопад закінчується, бабуся без дров. Я ж не можу з зупинки візком возити дрова. «Швидка» стояла за парканом. Я не могла йти, у мене відмовили ноги на нервовому ґрунті. Викликали рятувальників. Приїхали хлопці, дай боже їм здоров’я. Вони винесли мене через ці завали до «швидкої»», — розповідає пенсіонерка.

Валентина Аліпіна втратила єдиний прохід від свого будинку до дороги, коли сусідній геріатричний пансіонат встановив паркан навколо своєї території. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Валентина каже, що неодноразово зверталася до адміністрації пансіонату, міської та обласної влади. Просила зробити хвіртку і прохід до дороги.
«Куди я тільки не писала. І в Київ, в Харків, військову адміністрацію до Синєгубова. Була комісія військової адміністрації. Чоловік вісім приїжджали. Є висновок. Виявилося, що немає проходу для швидкого проїзду екстрених служб, ДСНС, у разі пожежі. Це вони мені надіслали. Як альтернативу пропонують, можливо, зробити хвіртку для проходу до зупинки», — говорить Валентина Аліпіна.

Валентина Аліпіна втратила єдиний прохід від свого будинку до дороги, коли сусідній геріатричний пансіонат встановив паркан навколо своєї території. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Позиція Зміївського геріатричного пансіонату
Директорка Зміївського геріатричного пансіонату Людмила Григоренко пояснює: це неможливо, бо на території закладу нині діє пропускний режим.

Директорка Зміївського геріатричного пансіонату Людмила Григоренко. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Раніше пансіонат був для людей похилого віку та людей з інвалідністю. У 2025 році у звʼязку з війною до цього будинку-інтернату, пансіонату почали привозити людей психохроніків. З територій, які сьогодні перебувають на межі бойових дій. Дві третини — це люди, які мають психічне захворювання. Тому це нагальна потреба виникла зробити огорожу», — пояснює Людмила Григоренко.

Директорка Зміївського геріатричного пансіонату Людмила Григоренко показує план пансіонату на карті. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Огорожа — це не просто паркан, а й прохідна, контроль. Для підопічних встановлений режим: коли вони можуть виходити та коли повинні повертатися. Це обов’язково фіксується на прохідній, а також медиками. Якщо людина виходить за межі інтернату, медики виписують дозвіл на самостійне пересування та повернення.

Валентина Аліпіна втратила єдиний прохід від свого будинку до дороги, коли сусідній геріатричний пансіонат встановив паркан навколо своєї території і відрізав подвір’я жінки від шляхів . Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Позиція міської ради
Щоб екстрені служби могли доїхати до будинку Валентини, міські комунальники розчистили чагарники вздовж огорожі та вирівняли ґрунт, каже міський голова Павло Голодніков.
«Неодноразово до нас зверталася пані Валентина з проханням забезпечити її альтернативним під’їздом, оскільки раніше до її будинку можна було дістатися через територію Зміївського геріатричного пансіонату, який розташований у межах міста. Керівництво закладу було вимушено поставити паркан і зробити закриту територію», — говорить Голодніков.

Зміївський міський голова Павло Голодніков. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Він каже, будівельне сміття, яким планували підсипати проїзд до будинку Валентини, довелося пустити в інше місце — дощі розмили дорогу у сусідньому селі, якою користуються кілька сот людей.
«Коли ми порушували питання підсипки, після останнього дощу в нас розмило 120 метрів дороги до кладовища в селі Соколове. Ми розуміли, що мешканці всього Соколового їздять цією дорогою на кладовище, тому необхідно було її відновити. Тобто наявний у комунальних служб матеріал ми використали для ремонту дороги, а саме під’їзду до кладовища в селі Соколове. Якщо в нас з’явиться вільний матеріал, звісно, ми спрямуємо його на облаштування під’їзду до цього домоволодіння», — сказав міський голова.
За словами міського голови, дорогу для Валентини планують укріпити й засипати наступного року.
