Цього літа на Сумській засох клен, на ньому ще є зеленкувате листя.
Зміна клімату вплине на те, які дерева будуть рости у Харкові. Звичних нам лип та кленів ставатиме все менше: молоді деревця не приживаються через посухи. Їм на зміну мають прийти витриваліші рослини.
У центрі міста масово гинуть липи та клени. Вже цього літа із вулиці Сумської прибирають 60 посохлих дерев.
Не встигають вкорінитися
Така ситуація склалася не лише в центральній частині міста — працівники «Харківзеленбуду» зізнаються, що посохлих дерев багато і в інших районах. Причин може бути кілька, одна з них — пошкодження кореневої системи під час ремонтних робіт на підземних комунікаціях різних комунальних підприємств, наприклад, водоканалу чи теплових мереж. Але ремонтні роботи велися далеко не на всіх ділянках із посохлими деревами. Тож цілком імовірно, що саджанці рослин просто не встигли як слід вкорінитися через зміни клімату. Наприклад, минуле літо на Харківщині було рекордно посушливим. Це вплинуло навіть на посіви зернових — рівень врожайності впав удвічі. Страждають і міські рослини, зокрема, дерева.
«Зараз треба ставити на більш посухостійкі дерева, тому що Харків змінює клімат. Навколо міста клімат вологіший, а в середмісті є асфальт, бетон, рослинності стає менше, до того ж її викошують. З кожним роком повітря стає сухішим, а в сухому повітрі не всі дерева можуть рости. Якщо пощастить із вологим роком, може, клен чи липа вкоріняться, але надії на це небагато», — розповів KharkovNEWS.info Юрій Бенгус, експерт з ботаніки та викладач біології у ХНПУ імені Сковороди.
Посохлі липи на Сумській. Фото: «Харківзеленбуд»
За його словами, старим липам та кленам, які посадили у Харкові багато років тому, посуха не загрожує, адже вони мають розвинену кореневу систему. Особливо добре такі дерева почуваються тоді, коли ростуть серед парку, а не поодиноко. Але в майбутньому треба звертати увагу на інші породи, більш стійкі до сухого повітря. Це — степовий клен і горобина, які можна саджати серед асфальту, де мало місця. А от у парках Юрій Бенгус радить обирати довгожителів.
«Якщо ми хочемо грати вдовгу, то треба робити ставку на дуби. Вони витривалі навіть до посушливого клімату: є величезні дуби в Херсонській та Миколаївський областях», — стверджує біолог.
Для швидкого результату найкраще підходять тополі, бо вже за два роки із невеликого саджанця можна отримати доросле дерево з пишною кроною. Свого часу вони були дуже популярні у Харкові. У 1970-80хх роках у місті стрімко зростали нові житлові масиви, озеленювачі засаджували пустирі поблизу нових кварталів саме тополями, аби швидко отримати зелені зони. Але це дерево має свої недоліки: слабкі стовбури, що ламаються через сильні пориви вітру і пух, який викликає алергію. Юрій Бенгус радить комунальникам звернути увагу на пірамідальні та берлінські тополі. Вони міцніші та не дають пуху.
Ін’єкція від молі та торби для поливу
Ще одне дуже поширене в Харкові дерево — каштан — теж має чимало проблем в останні роки. І навіть не через посуху, а через шкідника, який харчується каштановим листям.
«Ви, напевно, помічали, як листя наших улюблених каштанів вже в середині літа стає бурим і опадає – це справа мінуючої молі, яка сильно ослаблює дерева, уповільнює їх ріст і може призвести до загибелі. Аби боротися з нею, ми застосовуємо новітній метод», — розповіли в КП «Харківзеленбуд».
Комунальники почали лікувати рослини наприкінці травня. Є метод, який дозволяє врятувати рослину: у стовбурі дерева свердлять 10-міліметрові отвори, потім за допомогою спеціального апарату з контейнера вводять готовий препарат, а далі отвір пломбують.
У Харкові чимало каштанових алей. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
Поки що комунальники провели експериментальне лікування на одній алеї у Шевченківському районі. Якщо все пройде добре і дерева не захворіють, то цю методику застосовуватимуть по всьому місту.
Тим часом у Києві намагаються захистити рослини від висихання. Місцеві комунальники уже два роки застосовують торби для поливу дерев. Це такі 85-літрові поліетиленові мішки, які кріпляться навколо стовбура та наповнюються водою.
«Особливість такої торби-сумки в тому, що спустошення її від води проходить до 5 годин, завдяки чому рослини повільно вбирають вологу і вода досягає глибших шарів ґрунту та насичує його. Таке зрошення мінімізує розвиток грибкових захворювань у дерев, а також знижує споживання води більш ніж 65% в порівнянні з традиційним методом поливу», — розповідають у КП по утриманню зелених насаджень Дніпровського району столиці.
Цей метод давно використовують в багатьох парках ЄС, зокрема, в Німеччині, але до Харкова нововведення поки що не дісталося.
Автор: Олена Павленко
