За інформацією: Суспільне Суми.
Фото: Анастасія Власова для WP
Командувач Сухопутних військ України генерал Олександр Сирський розповів Washington Post про те, як планували осінній контрнаступ на Харківщині та що його самого здивувало під час реалізації цього плану.
Олександр Сирський командував блискавичним контрнаступом Сил оборони в Харківській області у вересні 2022 року. Він став одним із 35 осіб, які розповіли деталі тих подій, американському виданню для об’ємного матеріалу “Всередині українського контрнаступу, який потряс Путіна і змінив хід війни”.
За інформацією видання, Сирський розглядав Харківську область як перспективну для контрнаступу ще з весни. А вразливими точками ворога визначив стратегічні міста – Ізюм та Балаклію. План полягав у тому, щоб прорватися вглиб захопленої військами РФ території “з несподіваного району на північ від двох міст, відрізаючи російські сили від резервів за кордоном”. Удар мав бути настільки швидким, щоб війська противника не встигли перегрупуватись.
Можливість запропонувати, а потім реалізувати цей план у генерала з’явилася влітку, коли з Генштабу надійшов наказ розробити можливі операції, що відволікають, – з метою відволікти російські війська від оборони Херсона. Як таку “відволікаючу” операцію генерал і запропонував контрнаступ на Харківщині, що став приголомшливо успішним.
“Противник… думав, що, оскільки в Ізюмі було зосереджено так багато сил і ще більше стояло за російським кордоном у Бєлгородській області, “треба бути божевільним, щоб рухатися і намагатися вдарити прямо в середину і розколоти дві (частини армії РФ – Ред.) – сказав Сирський. – Але думка була”.
Уже в серпні дані розвідки підтвердили, що кількість російських військ в Ізюмі скоротилася щонайменше вдвічі. Росія перекидала підкріплення на Херсон.
“В історії воєн було багато випадків, коли удар по відволікаючому напрямку, тобто по другорядному напрямку, перетворювався на головний напрямок, – пояснив Олександр Сирський. – Перспективи були всі в наявності, тому що… противник зовсім не очікував, що ми будемо атакувати саме в тому місці, де ми завдали головного удару”.
Плани атаки ретельно розробляли в оперативному штабі на сході України в останні дні серпня. Перед командирами бригад і Сирським була роздрукована на 3D-принтері карта місцевості окупованої РФ частини Харківської області. Кожен із командирів “віртуально відрепетирував” шлях свого підрозділу. Обговорювали питання координації, можливі непередбачені обставини, відпрацьовували різноманітні сценарії.
“Це була копітка робота”, – зазначив командувач Сухопутних військ України.
Він розумів, що Сили оборони не можуть дозволити собі лобові атаки з великими втратами. А тому вирішив прориватися через фронт та оточувати населені пункти, змушуючи ворога відступати. Одним із головних факторів для успішної реалізації задуму була швидкість. Якби росіяни встигли підтягнути резерви з-за кордону, контратакуючі сили України виявилися б відрізаними – у ворога в тилу.
“Усе залежало від першого дня – як далеко ми зможемо прорватися, – прокоментував генерал Сирський. – Чим далі ми йшли, тим менше вони могли зробити, тим більше їх частини були б відрізані та ізольовані під психологічним тиском”.
Хоча контрнаступ готували в обстановці секретності, за даними командувача, російська армія все ж таки розуміла, що на цій ділянці фронту щось готується. Однак інформація, завдяки російській бюрократії, “ні до кого не дійшла або не була прийнята до уваги”. Тієї ж думки, за даними WP, дотримуються і в Пентагоні: польові командири армії РФ брехали в повідомленнях “наверх”. Також у Міноборони США є версія, що командування армії РФ просто було переконане, що сил та засобів для стримування українського контрнаступу достатньо. Як би там не було, ворог помилився у своїх прогнозах. Причому настільки, що своєю втечею армія РФ здивувала навіть самого автора Харківської операції.
“Ми розраховували, що виконаємо всі завдання операції, – сказав журналістам Олександр Сирський. – Але що буде такий каскадний колапс – я на це не очікував”.
