За інформацією: Суспільне Харків.
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
77-річна Марія Чернуха переїхала з селища Лісне, яке було на лінії фронту, до Харкова. Щоб дати собі раду зі стресом пенсіонерка займається спортом, робить вправи для дихання та щодня записує у зошиті свої мрії та причини радіти. Все це — частина психологічної терапії.
У будинку Марії в Лісному вікна вилетіли після перших вибухів 24 лютого.
"Ми спимо. Повилітали вікна. Я вискакую, кажу сину: "Сергію, війна! Сергію, вже по склу йду!". Раніше говорили, щоб зібрали документи, в мене все було зібрано. Напередодні ввечері я дивилася телевізор, і Путін був такий злий. Коли біля нього його рота сиділа, він їх не чув. Він не хотів чути, обличчя зробилося довге, зелене. Я кажу: "Він почне [повномасштабну] війну".
До виїзду з Лісного Марія Чернуха вела щоденник. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
Виїхала з Лісного Марія Чернуха у квітні, її на танку забрав онук: "Всі раніше повиїжджали, нас людей четверо-п'ятеро лишилося. Я досиділася так, що ми б уже хотіли, але не було вже чим їхати. Донька мені телефонує і говорить: "Даю тобі хвилину, за тобою заїдуть". Під'їхав танк, і мій онук нас забрав. Почали так стріляти, що ми ледь втекли від тієї канонади".
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
Коли Марія виїхала до Харкова, то зрозуміла, що їй необхідна психологічна допомога.
"Я раніше, коли приходила до лікарні, бачила табличку "психолог" на кабінеті й думала, що туди не піду. Коли пішла, то забула за "бухи", за "бахи". Ми настільки глибоко розмовляли. Багато чого у мене залишилося позаду. Я все пам’ятаю, я все знаю, але я відчула полегшення", — говорить жінка.
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
Тепер Марія день починає з руханки. Каже, фізичні вправи надають бадьорість від самого ранку: "Скільки зможу — стільки роблю. Я навіть пробувала на голові стояти".
Замість спогадів про війну, які писала у зошит раніше, записує у щоденник мрії та думки про любов до життя. Цими думками ділиться і з двома онуками, які служать у війську.
Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
Кількість людей, які потребують психологічної підтримки через військові дії, зростає, розповідає психологиня міжнародної організації "Лікарі світу" Сільва Тамамян.
Сільва Тамамян. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків
"Психологічна допомога завжди потрібна переселенцям. Є потреба, щоб ми приїжджали та працювали. У нас є групові заняття, індивідуальні консультації. Зараз попит збільшився", — каже психологиня.
Сільва Тамамян пояснює, як працює психологічна допомога: "У нас є програма для роботи. Ми можемо заспокоїти, вирівняти стан, але далі ще буде хвиля травматичних синдромів. Психологія працює і з проблемами, які є зараз, і з наслідками. Є люди, які ще до нас не дійшли".
