По підприємству “Харків Хімпром” у селищі Васищеве минулої ночі вдарили дев’ять “шахедів”. Директор Олександр Тимофєєв розповів МГ “Об’єктив” про те, що не хоче вивозити виробництво.
“Ми вже у 2022-му році релокували частину обладнання. Частину залишили в Харкові, щоб дати людям роботу, щоб платити податки в Харківській області. У мене ж половина з Харкова приїжджають у Васищеве, а половина місцеві. Ми принципово не перевозили частину обладнання, бо хотіли, щоб тут люди працювали, отримували зарплату, сплачували податки. Зараз у нас гостро постає питання: а що нам робити далі? Залишатися тут і намагатися далі працювати, чи переносити обладнання, яке залишилося далі – на Закарпаття. Якщо ми релокуємося далі, то 120 людей, які зараз працюють на “Харків Хімпромі”, залишаться без зарплати, без роботи”, — ділиться своїми непростими роздумами Тимофєєв.
Він зізнається: і сам, і його партнери ще перебувають у стані шоку.
“Я приїхав сьогодні о другій годині ночі, коли все палало й коли працювали наші доблесні ДСНС Харківської області. Низький уклін хлопцям, бо якби вони не приїхали вчасно, не виконали свій обов’язок професійно, у мене взагалі нічого не залишилося б. Вони врятували деякі приміщення, частину обладнання, тож низький уклін. Зрозуміло, що я в певному шоці, перебувають у шоці й мої партнери. Ми не можемо зараз оцінити, залишитися чи переїжджати. Вже потім обговорюватимемо й розв’язуватимемо ці питання. Але без підтримки держави якоїсь… Зараз же страхування ризиків немає, тобто ми зараз залишені… Приватне підприємство “Харків Хімпром”, яке 20 років випускає якісну тару в Україні, є лідером, експертом, є експортером… Ми залишилися сам на сам (з бідою – Ред.) Наскільки у нас вистачить фінансів, фінансової подушки – стільки ми протримаємося. Якщо не вистачить – все, накрилися наші справи”, – міркує бізнесмен.
Хоча знищенням бізнесу він шокований, все ж таки зізнається – “прильоти” не були повною несподіванкою. Напередодні росіяни вже били по Васищевому – по сусідньому підприємству “Омега”.
“Тому це було очікувано. Я, звичайно, мріяв, що не прилетить, але думав, що прилетить, бо почався терор проти цивільного населення. Вони просто знищують підприємства, щоб люди не могли працювати, щоб у них не було грошей, щоб вони не могли жити в Харківській області, у цій місцевості. Це йде терор проти населення”, – наголошує Олександр Тимофєєв.
Під час розмови він кілька разів згадує: обговорюватиме релокацію зі своїми бізнес-партнерами. Але сам їхати з Харківщини не хоче.
“Я завжди говорю, що Харків у моїй ДНК, я хочу залишатися тут і працювати. До мене сьогодні підходили всі – питали: “Що буде далі?” Я кажу: “Хлопці, спокійно працюємо. Давайте, розбираємо завали. Жінки плакали, коли прибирали приміщення”. Я хочу залишитися, але щоб залишитися, нам потрібна допомога”, — визнає директор ТОВ.
При цьому на фінанси від держави особливо не сподівається. Розмірковує про ймовірну участь у відновленні американських чи європейських донорів. Що ж до держпідтримки, то Тимофєєв повторює ту саму думку, яку вже неодноразово до нього висловлювали представники харківського бізнесу: умови роботи та оподаткування не можуть бути однаковими для підприємств у прифронтовій Харківській області та тилових регіонах країни.
