За інформацією: Суспільне Харків.
Лариса Парамонова. Суспільне Харків/Лариса Говина
Через окупацію та обстріли на фермі були знищені склади із кормами, адмінбудівлі та молочний комплекс, працівників на ферму росіяни не пускали, розповідає заступник директора Анатолій Ісіченко. З майже трьох тисяч корів залишилося близько 200.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
"У мене сльози на очах. Я не можу спокійно говорити, що тут було. Ми це господарство власним коштом перебудовували після колгоспу — тут були старі приміщення. Ми перебудували. 20 років відновлювали господарство. За 20 років воно стало потужним господарством нашої держави з новими приміщеннями, новою технікою", — розказує Ісіченко.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
За тваринами росіяни не доглядали самі, каже заступник директора.
"Корів ніхто не годував, ніхто не поїв. На все село крик худоби був. "Рашисти" прийшли, попросили хлопців з сусідньої вулиці погодувати. А потім на блокпосту одягли мішки й розстріляли цих хлопців", — говорить Анатолій.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
"Коли після звільнення ми прийшли, побачили: частина корів ходила, мертві телята, розірвані трупи, корови загиблі. Страшна картина тут була. Усе було розбите, води, світла, кормів не було".
Господарство довелося розбудувати з нуля
Після деокупації підприємство частково відновили: за два роки вдалося побудувати один доїльний зал та збільшити поголів'я худоби. Частину тварин подарували фермери з різних громад Харківщини.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
"На сьогодні маємо близько 600 голів великої рогатої худоби, близько 2 тонн молока, яке переробляємо", — розказує Анатолій Ісіченко.
До повномасштабного вторгнення на фермі працювали до 200 працівників, нині — до 80. Людей не вистачає, каже заступник директора підприємства.
"У нас було 5700 гектарів обробітку. Ми платили податки різні щороку до 20 мільйонів гривень. Зараз хлопці є, але якщо їх заберуть по мобілізації, то не буде кому працювати. Усіх корів зараз доять дві доярки. Треба ще доярку, а немає. Людей нема — дуже складно", — говорить він.
Анатолій Ісіченко. Суспільне Харків/Лариса Говина
"Коштів недостатньо нам, але якось ми ними розпоряджаємося. За світло заплатити, дизпаливо десь купити, людям копійчину видати. Складно дуже. Раніше у нас багато продукції було. Все починаємо з нуля".
Роблять вишневий йогурт та бананове морозиво
До вторгнення підприємство продавало молоко та вирощувало зернові культури. Тепер змінили напрямки роботи: крім корів, розводять овець, свиней, птицю та кіз. Із молока виготовляють сири, сметану та морозиво.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
"Хтось сказав: "А якби в селі з'явилося морозиво?". Ми зрозуміли, що у нас є високоякісне молоко. Директор займався, придбав апарат. Ми почали виготовляти морозиво — воно всім дуже до вподоби. Морозиво — з добавками полуниці, банану, шоколаду. Нам замовляють у прилеглих селах, ми возимо у невеличких холодильниках. Люди беруть. Хто знає — приїжджає за ним", — розказує Анатолій Ісіченко.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, виробництво продукції, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
На день продають до 70 ріжків.
Також підприємство виготовляє йогурти: "Усі добавки мають попит — вишня, полуниця, лохина, грецький".
Морозиво, яке виготовляють у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
Доходи від продажів продукції дозволили частково розмінувати поля, відремонтувати будівлі й зробити запас кормів.
