За інформацією: Суспільне Харків.
Новорічна ялинка у Циркунах, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
У селі Циркуни на Харківщині, яке українські військові звільнили 7 травня, дитячими іграшками прикрасили новорічну ялинку.
Сільський голова Микола Сікаленко погодився нарядити ялинку через прохання підлеглих, каже він.
"Ялинку нарядили наші спеціалісти — працівники сільської ради. 19-го (грудня — ред.) святкували День святого Миколая. Були суперечки: робити зі святом чи ні, але потім мене умовили, що треба робити, що людям треба якусь відраду зробити. Я погодився на те, що треба провести. Ми провели свято і скажу, що було приємно. Наскільки все добре, в хорошому дусі свята пройшов цей захід", — розповідає Сікаленко.
Сільський голова Циркунів Микола Сікаленко, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Сільський голова святкуватиме Новий рік вдома: "Ялинки поки нема. Зараз думаємо із жінкою: будемо наряджати чи ні".
Наслідки російських обстрілів Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
На наступний рік Микола Сікаленко загадає, щоб був мир: "Все інше переборемо, а миру треба в країні. Це головне бажання всіх".
Читайте також: "З голоду помру — співпрацювати не буду". Очільник Циркунівської громади розказав, як його викрадали окупанти
"Перемога буде за нами"
Житель Циркунів Михайло Кириленко згадує, які пройшли дні окупації.
"Російські солдати лазили скрізь. Забігли в хату, перелізли через паркан: "Ой, як ви хорошо живете". Комп'ютер зразу розкорочили. У мене син поліцейський, був у місті, не на службі. Я боявся, що нас розстріляють за сина, що він поліцейський. Вони, слава Богу, до шафи не залізли, де форма була. А так — по гаражу, сараю, навіть в туалет зайшли. У нас він плиткою обкладений, вони все дивувалися", — каже Михайло.
Михайло Кириленко, житель Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Після звільнення села, чоловік з родиною виїхав до Харкова, бо окупанти посилили обстріли.
"Ми виїхали на Нові будинки до сина 10 числа. 11 травня мені дзвонить онук, він військовий, служить на Заході, каже: "Дідусю, ваш провулок горить і будинок в тому числі". Засипали фосфором і порятунку жодного. Горить земля, горить залізо. Ми в травні у спортивних штанях виїхали та жінка захопила своє трохи. Все згоріло, що було вдома, нічого не лишилось — ні виделки, ні ложки", — говорить він.
Наслідки російських обстрілів Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Нині Михайло з дружиною винаймає квартиру у Харкові: "Мені 67 роки, жінці — 66. Ми пенсіонери. Однокімнатна квартира, платимо півтори пенсії. Як можна вижити?".
Наслідки російських обстрілів Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
"Ми вік прожили в Циркунах, у нас город, садок, хата… була. Залишилась мамина старенька, напівзавалена. Тепер підлаштуємо її, вікна вставимо і будемо вже із жінкою доживати свій вік", — каже він.
Новорічна ялинка у Циркунах, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Чоловік переконаний, що перемога буде за Україною: "Головне, щоб були живі діти, ніхто не болів. Перемога буде за нами. Ми щодня молимося на наших воїнів: такі молодці! Такий відпор дали! Росіяни думали, що харків'яни їх з квітами зустрічатимуть — з якого перепугу з квітами?! Такі росіяни, такий Путін-фашист".
"Дай Боже, щоб всі наші хлопці повернулися додому"
Жителька села Марія Давидова говорить, що не очікували побачити російські танки в перший день повномасштабного вторгнення.
"Коли нам сказали, що вони заїхали — це було таке страхіття. Вони стали якраз навпроти нашого будинку, вийшли з машини вшістьох. Перезарядили автомати. Троє з них почали стукати до хвіртки, а коли вони до тебе стукають, то треба одразу відкривати, інакше обстріляють хвіртку", — каже жінка.
Марія Давидова, жителька Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Щоб російські військові не підходили ані до неї, ані до будинку, Марія вдавала, що хворіє на COVID-19: "Що я придумала: одягнула маску, виходжу. Кажу: "Живу тут з дідусем, люди похилого віку. Будь ласка, не чіпайте, не стріляйте в нас. Не треба нас вбивати. Тим паче, я на коронавірус захворіла". У цей момент вони раз — і зробили крок назад. Мене постійно рятувала ця маска".
Наслідки російських обстрілів Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Марія писала на воротах "живуть люди" та щодня ходила стежками, щоб створити ілюзію присутності жителів: "Якщо написати на воротах "живуть люди", то вони зазвичай не заїжджали і не грабували будинки. Навпроти мене сусіди виїхали".
Наслідки російських обстрілів Циркунів, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Жінка говорить, що росіяни дратувалися та сердилися, коли з ними починали говорити українською: "Мені сусід сказав: "Не бійтесь їх. Вони прийшли нас убивати. Не провокуйте їх, але розмовляйте спокійно, як треба. В основному вони були у балаклавах, але за акцентом було чутно, що акцент як у бурятів — я чула їхній акцент із виразною "ґ". Серед них був і чеченець".
Під час окупації сусіди ділилися їжею: "Ми були ніби однією родиною. Я спечу хліб — однесу по шматочку кожному. Ми ділилися крихтами".
Прапор на будівлі сільської ради в Циркунах, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
У день звільнення села жінка вперше за 2,5 місяці побачила український прапор.
"Стільки було радості! Сусідка каже: "Давай підійдемо до клубу, там прапор висить". Цей час ми не виходили з вулиці. Коли прийшли, у мене ноги підкошувались: скільки ж було перестріляних собак по узбіччях. Ми підійшли, побачили прапор, а я боюся: раптом ще окупанти десь позалишались", — згадує Марія.
Новорічна ялинка у Циркунах, 28 грудня 2022 року. Фото: Суспільне Харків
Відзначатиме Новий рік Марія у темряві, адже електропостачання у Циркунах тільки відновлюють: "Свято ніхто не скасовував. Але найголовніше, щоб була перемога. Тільки перемога і, дай Боже, щоб у наших хлопців менше було загиблих і всі повернулися додому".
За словами голови, нині у селі вже 53 дитини і понад три тисячі дорослих — це п’ята частина від усіх жителів Циркунів.
