За інформацією: Суспільне Харків.
Сонячні електростанції в Златопільській громаді. Златопільська громада
Дві сонячні електростанції, що живлять об'єкти водопостачання та водовідведення у Златопільській громаді Харківщини, за два роки виробили понад 500 тисяч кіловат-годин електроенергії. Це дозволило зекономити близько 7 млн грн, зменшити витрати комунального підприємства та зробити критичну інфраструктуру стійкішою до відключень світла.
Про це розповів Українському Радіо Харкова перший заступник Златопільського міського голови Антон Орєхов.
Де саме та для чого встановили сонячні панелі в Златопільській громаді
Дві сонячні станції встановили на об'єктах критичної інфраструктури, говорить Орєхов. Збудувати їх вирішили задля підвищення стійкості громади на фоні частих відключень електроенергії. Одна станція має потужність 350 кВт, а друга — з акумуляторним накопиченням — 75 кВт.
Перший заступник Златопільського міського голови Антон Орєхов. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
"Одна станція забезпечує потреби щодо водопостачання. Інша станція забезпечує живлення обладнання водовідведення. В більшості це все ж таки помпи й інше обладнання. Наприклад, щодо водовідведення, там є обладнання, залучене для забезпечення процесу біологічної переробки стічних вод: повітродувки, помпи та інше допоміжне обладнання на цих об'єктах", — розповів заступник міського голови.
Коли громада стикається з постійними відключеннями, то є необхідність і бажання якимось чином цю історію вирівняти, особливо, якщо йдеться про критичну інфраструктуру. Це був один з основних пріоритетів. Враховуючи, що вони дійсно достатньо багато споживають, то вони й доволі коштовні з погляду утримання й оплати електроенергії. Забезпечення частини їхніх витрат саме сонячною енергією дає не тільки можливість стійкості, а ще й додатковий економічний ефект.
Ілюстраційне фото. Сонячна електростанція на даху в Харкові. Суспільне Харків
Хто оплатив електростанції та як вони допомагають економити
Одну станцію встановили за донорські гроші, а інша придбана коштом приватного інвестора, говорить Антон Орєхов.
"Ми співпрацювали із ПРООНОрган оперативної діяльності ООН, є найбільшим міжнародним каналом надання багатосторонньої технічної та передінвестиційної допомоги країнам-компонентом, який був спрямований саме на покращення енергетичної стійкості, з нашими колегами з цих енергосервісних компаній. З енергосервісом зіткнулися ще до війни і працювали в деяких напрямках. А тут це перший проєкт, коли приватні інвестори під час війни звернули увагу й побудували станцію повністю за свій кошт для задоволення наших потреб, і для роботи, для отримання прибутку саме під час війни", — розповів Антон Орєхов.
Сонячна панель на одному з ФАПів у Савинській громаді. Надала Суспільному Оксана Супрун
Прибуток від однієї станції в рамках енергосервісного контракту розподіляється між підприємством та приватними інвесторами, розповідає Орєхов. А вся генерація другої станції, яка придбана за грантові гроші, повністю належить підприємству, що дає додаткові можливості для економії.
"В пік сонячної активності, наприклад, влітку або в сонячні дні взимку це покриває більш ніж на 100% генерацію. В менш пристосовані періоди для сонячної генерації, це, звісно, тільки частина. Тут не можна казати, що ми на 100% повністю закриваємо генерацію, проте це дає значний економічний ефект і додатковий ресурс для підприємства, щоб спрямовувати частину своїх видатків на інші напрямки, а не на погашення електроенергії", — говорить посадовець.
Сонячні станції встановили у трьох селах деокупованої Балаклійської громади на Харківщині. Суспільне Харків
За даними Златопільської міської ради, від початку роботи цих двох електростанцій за два роки вже сумарно вироблено півмільйона кіловат-годин електроенергії, а в грошовому еквіваленті це дорівнює близько 7 мільйонам гривень.
"Ми маємо пряму економію орієнтована 50 тисяч на місяць по об'єкту водопостачання. Це вже з урахуванням повернення інвестицій інвесторам. Орієнтовно 7 мільйонів гривень — це те, що ми змогли порахувати з урахуваннями коливань вартості електроенергії", — розповідає Антон Орєхов.
"У нас один із найбільших тарифів по області — близько 130 грн за кубічний метр — разом водопостачання та водовідведення. Ми маємо доволі розгалужену систему, яка не дуже оптимізована з погляду розташування. Наша вода подається з глибоких свердловин. Підйом теж на відстані від міста, тобто накачує воду через якусь відстань, що теж потребує достатньо великих витрат по електроенергії. І саме очищення води, враховуючи логістичне плече і доставлення скидних вод дає значні витрати", — говорить Орєхов.
Значні витрати по електроенергії напряму впливають на тариф, а застосування цих заходів енергозаощадження (сонячних електростанцій — ред.) дозволяє трохи сповільнити підвищення.
Що потрібно зробити громаді, щоб економити ресурси завдяки сонячним електростанціям
Найперше, що потрібно зробити, якщо у громади є потреба у встановленні сонячної електростанції — провести моніторинг, говорить Антон Орєхов.
"На старті це енергомоніторинг об'єктів, на які ви хочете встановити сонячні станції, бо вас спитають при розробці проєктних рішень, яке ваше споживання. Наступне, це дуже класно буде, якщо ви зможете розробити техніко-економічне обґрунтування встановлення станції на конкретному об'єкті, воно дуже спрощує подальшу аргументацію для потенційних донорів, і, відповідно, дає розуміння, що ви вже трохи підготувалися до цього проєкту", — розповідає посадовець.
Сонця не буває забагато. Бажано, щоб максимальна кількість об'єктів по громаді була готова до встановлення цих сонячних станцій. Розподілена генерація як у нашої громади — це основний напрям збільшення стійкості, і чим більше об'єктів будуть самозабезпечені, тим більше об'єктів будуть самостійні під час блекаутів. І це дуже важливо, розуміючи, що війна ще не скінчилась, що навіть після війни сонячна генерація буде необхідна для зменшення навантаження на систему.
