Розмінування деокупованої Ізюмщини — сапери ДСНС знешкоджують вибухівку за допомогою японської спецтехніки

Сапер-оператор відділення механізованого розмінування Іван Камінчук. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Сапер Іван Камінчук біля японської спецтехніки для розмінування. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

"У нас одна з найнебезпечніших областей в Україні, найзабрудненіших вибухонебезпечними предметами, тому так, механізоване розмінування в цьому плані дуже допомагає. Показує вона себе тільки з найкращої сторони. Мені, як саперу-оператору, дуже приємно на ній працювати, тому що вона з кабіною — захищено. Комфортно. Взимку пічка гріє, влітку кондиціонер — все, як треба", — розповів Камінчук.

Сапер каже, територія села, в якому він працює, забруднена протипіхотними мінами.

Протипіхотні міни вони є і на рівних ділянках, і в кущах. Ця машина краще до них добирається. Основна її специфіка — це розчищення кущів, і з цим вона прекрасно справляється.

Японська спецтехніка для розмінування, яка працює на Харківщині. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Вибухонебезпечний предмет на території села на Ізюмщині. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

На Харківщині нині працює три машини для розмінування з Японії. Вони вдвічі швидше, ніж вручну, розчищають території від вибухівки, говорить водій-сапер Віталій.

"Знаходимо різні вибухонебезпечні предмети. На цій локації були ПФМ-ки, ВОГи були. В ручний спосіб не можемо пройти кущі, там, де дерева, а ця машинка нам все вирівнює, й потім вже після неї проходимо й перевіряємо. Якщо бувають спрацювання під нею, детонації, і після неї перевіряємо все, щоб було чисто", — розповів Віталій.

Віталій, водій-сапер відділення механізованого розмінування. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Сапери ДСНС розміновують село на Харківщині. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

"Вже можна по селу пройти, електрики вже можуть ставити стовпи й підводити до хат світло"

Житель села Олександр Кокович каже, наразі в населеному пункту проживає 14 людей — люди не вертаються після деокупації через відсутність світла та зв'язку.

"Пенсіонери вже точно, мабуть, не будуть вертатися. Я вам скажу, що навряд сюди хтось ще повернеться, тому що дехто осів вже в Ізюмі. Живемо без світла. У нас зв’язок з’явився десь тиждень тому, а то ж ми без зв’язку були. Газ під'єднали 31 грудня — якраз на Новий рік", — розповів чоловік.

Олександр Кокович на власному подвір’ї. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Олександр Кокович з дружиною. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Після розмінування села Олександр чекає на підключення електрики.

Те, що ми спостерігаємо — вже можна по селу пройти. Вони розмінували, де стовпи стояли. Вже підготували, тобто, електрики вже можуть ставити стовпи й підводити до хат світло. Хотілося б вже до хати увійти, тому що живемо в гаражі під хатою.

Дружина Олександра Коковича на подвір’ї. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Сапери кажуть, складність розмінування полягає в тому, що в селі виявляють багато металевих залишків. І скільки часу піде на повне розмінування села, вони прогнозувати не беруться.

Читати ще