За інформацією: Суспільне Харків.
Фото ілюстративне: В’ячеслав Мавричев/Суспільне Харків
"Чорні трансплантологи" на деокупованих територіях, розробка ядерної зброї у Харкові та смерть містян у "Пунктах незламності" — такі фейки поширювали пропагандисти РФ протягом 2022 року.
Мета пропаганди — підірвати довіру до української влади, медиків, армії та міжнародних партнерів. Аналітикиня Вокс Україна Світлана Сліпченко в ефірі Українське Радіо Харків розповіла, чому навіть абсурдні фейки можуть бути небезпечними та як від них вберегтися.
Російська пропаганда на Харківщині: приклади
Харківщина — один з регіонів, які найчастіше потрапляв під атаку російської пропаганди протягом минулого року. Він і досі активно таргетований російською дезінформацією.
З кейсів, які запам'яталися найбільше, — це повідомлення про ніби-то смерть харків'ян у "Пунктах незламності". Це була повністю вигадана новина російськими пропагандистами. Також досить часто згадують про так званих "чорних трансплантологів" — хоча насправді йшлося про звичайних українських медиків.
Один з останніх кейсів, які ми досліджували разом з USAID, був про ніби-то пересувні мобільні машини. Пропагандисти писали, що лікарі, яких прикривали міжнародні організації, хотіли розібрати жителів деокупованих територій Харківщини на органи та продати все це закордон. Насправді ж мова йшла про мобільні акушерсько-гінекологічні амбулаторії у Боровій.
Чому пропагандисти поширюють фейки про Харківщину
Харківська область залишається під прицілом російської пропаганди, адже вона межує з Росією. Також маємо визнати, що населення області російськомовне, тому дезінформації РФ інколи простіше потрапити в інформаційний простір харків'ян. Зокрема, через локальні Telegram-канали, групи у соцмережах, через так звані альтернативні джерела, які пропонують інше бачення того, що відбувається.
Деякі фейки можуть звучати абсурдно — наприклад, про біолабораторії чи розробку у Харкові ядерної зброї. Насправді ж, коли інформаційний простір настільки заповнений фейками, це створює ефект масовості та ефект того, що достовірній інформації просто немає можливості пробитися до своєї аудиторії. Адже майже кожне повідомлення споживача російської пропаганди містить якусь дезінформацію.
У чому небезпечність російських фейків
Така кількість фейків та маніпуляцій заплутує людей, виснажує їх інформаційно. Нам стає складно розбиратися у тому, що відбувається та де шукати правду. Це впливає на наші рішення і те, кому ми довіряємо.
Читайте також: Росіяни крадуть меми! Чи це смішно, чи небезпечно — говорять медійники, культурознавці, творці мемів
Мета пропаганди — посіяти зневіру, деморалізувати людей, налаштувати їх один проти одного, проти влади, проти незалежних медіа, проти військових. Просто розколоти суспільство, адже одна з наших найбільших сил — це наша єдність у цій війні, наша стійкість. Щойно у суспільстві почнеться розкол, на жаль, це стане проявом нашої слабкості.
Яким чином пропагандисти розповсюджують фейки
Ми з колегами постійно моніторимо десятки Telegram-каналів. Деякі — суто російські, деякі — ще більш загрозливий тип подачі фейкової інформації. Це так звані проросійські Telegram-канали. Вони мімікрують під українські, мають на порядку денному все, що стосується України. Але насправді вони повторюють меседжі російської пропаганди. Ці канали зазвичай подають щось типу чуток або інформацію з посиланням на анонімні/особисті джерела з Офісу Президента чи звідкись ще. Вони намагаються створити враження, ніби це якась ексклюзивна інформація.
Найбільший канал розповсюдження фейків — це Telegram, бо він найменш регульований. Але загрози ховаються не лише там — також у Facebook, Instagram, YouTube, Twitter та у будь-яких інших соціальних мережах
Навіть у Viber вам можуть прислати повідомлення, яке міститиме наратив російської пропаганди. Ці канали з'являються постійно, щоб мати можливість завжди впливати на українців.
Ми проаналізували 59 таких Telegram-каналів. З лютого до листопада 2022 року ми зафіксували 5,5 тисяч кейсів дезінформації по Україні. Вони мали на меті спотворити те, як ми приймаємо рішення, налаштувати українців проти прозахідного руху, проти нашої влади, армії — і налаштувати на те, що ніби-то життя в Росії було б краще, тому ми маємо змиритися з окупацією.
Читайте також: "Сечі немає терпіти борошна": як російські іпсошники ламають зуби об українську мову
Російська пропаганда йде не тільки через соцмережі — ще й через радіо та телебачення. Це ціла екосистема, від якої на 100% ізолюватися, на жаль, неможливо. Варто вміти ідентифікувати ворожі вкиди й не піддаватися їхньому впливу.
Як розпізнати пропаганду та вберегтися від неї
Коли вас намагаються налаштувати проти когось — це явна ознака пропаганди. Наприклад, один проти одного, проти лікарів, журналістів. І поясняють, що десь є щось краще.
Ми не можемо в умовах війни говорити про баланс або про дві точки зору. У нас є країна-агресор, яка атакує Україну у тому числі й інформаційно.
Російська пропаганда присутня не тільки в Україні, а й в Європі, Азії, Америці. Це визнають фактчекінгові організації, аналітичні центри
Правила інформаційної безпеки:
- Варто переглянути свої підписки у Telegram. Слід читати канали представників місцевої та національної влади. Також сторінка Офісу Президента, всіляких Міністерств, ДСНС.
- Можна скласти список медіа відповідно до "білого списку" Інституту масової інформації. Це перелік медіа, які у 99,9% випадків не поширюють фейки.
- Є сенс слідкувати за громадськими організаціями, які займаються перевіркою фактів та спростуванням фейків. Це може бути Вокс Чек, Gwara Media тощо.
Є головне правило інформаційної безпеки та інформаційної гігієни. Перш ніж щось поширювати собі на сторінку або комусь переслати, потрібно зупинитися, видихнути, пошукати додаткову інформацію на офіційних ресурсах, проаналізувати. І лише після цього приймати рішення, чи ділитися цим повідомленням.
