За інформацією: Суспільне Харків.
Діти на майстер-класі у студії кераміки, Харків. Фото надала власниця студії HELGA Pottery
Під час вторгнення жителька Харкова відкрила студію кераміки. Каже, що до того, як РФ почала велику війну, мріяла піти на курси гончарства, а коли російські ракети почали бити по Харкову усвідомила, що іншого часу втілювати мрії може і не бути. Жінка не тільки опанувала гончарство, а й відкрила свою студію кераміки, де нині проводить безплатні заняття для військових. Також займається з дітьми, які мають аутизм.
Як почала власну справу під час війни у Харкові, про важливість творчості та гончарного мистецтва, а також, що люблять створювати дорослі та діти на майстер-класах, — матеріал Суспільне Харків.
"Вирішила на цьому зосередитися, бо завтра раптом прилетить ракета, а я ще не гончарила"
Донеччанка Ольга Шелкунова переїхала до Харкова у 2002 році. За фахом вона акторка, здобула освіту в харківському університеті імені Котляревського, потім працювала в театрі Шевченка. Згодом вивчилася на графічного дизайнера-ілюстратора. Жінка каже, все життя вона займалася візуальним мистецтвом й ще до початку повномасштабного вторгнення планувала піти на курси з гончарства.
"Ілюстратор — це така професія, що ти все одно пробуєш інші різні матеріали, з якими працюєш — то це пластилін, то ти малюєш, то нитками викладаєш… А глина вона завжди була десь поряд, я постійно до неї поверталася. Я хотіла не те щоб відкривати майстерню, а в планах було понавчатися, погончарити. А тут війна — відкладати далі нікуди. Тому вже вирішила на цьому зосередитися, бо завтра раптом прилетить ракета, а я ще не гончарила", — розповіла Ольга.
Власниця студії кераміки у Харкові Ольга ліпить з глини. Фото надала Ольга Шелкунова
На початку повномасштабного вторгнення родина Ольги переїхала на дачу під Харковом. Там у неї була майстерня, де вона виготовляла вироби з глини. А вже на початку 2024 року жінка вирішила відкрити крамницю, де змогла б продавати керамічні товари.
Тоді закупили глину і я ліпила. Моя першочергова ідея була — це лампи. Ми хотіли виробляти лампи різних видів. Навесні ми вже закупили першу піч. Планувалося, що це буде крамниця з продажу кераміки. У нас є сайт, на різних платформах виставляємо товари — багато де вони продаються. І тому планувалося, що буде ще крамниця, куди приходитимуть люди й обиратимуть собі вироби до душі.
У рамках державної програми "Власна справа" Ольга отримала 300 тисяч гривень
Про можливість отримати грант на розвиток власної справи Ольга Шелкунова дізналася від друзів, але подаватися одразу не стала, каже жінка. Вона шукала можливості отримати гроші у закордонних донорів чи фондів.
У липні 2024 року майстриня все ж таки подала документи та бізнес-план на отримання гранту від держави.
"Я подавала заявку буквально в останній день, писала бізнес-план. ФОП у мене вже був багато років, тому для мене все було відкрито — бери, пиши бізнес-план і все. Ми отримали 300 тисяч гривень, але багато чого закупали й за власний кошт. За грантові гроші закупили все найнеобхідніше, щоб просто почати", — розповіла Ольга.
Лампа з глини. Фото надала Ольга Шелкунова
Будиночок із глини. Фото надала Ольга Шелкунова
Шелкунова орендувала приміщення у центрі Харкова, найняла на роботу двох працівників.
У серпні ми отримали грант, у жовтні ми вже заїхали в приміщення в центрі Харкова. Ми заїжджали майже у пусте двоповерхове приміщення. Ми купували столи, стільці, пічки, стелажі, освітлення, бо для кераміки все ж таки потрібно, щоб гарне освітлення було у кожного.
Грант, який отримала Ольга у рамках програми "Власна справа" — безповоротній. До держави гроші повертаються у вигляді податків, які сплачує підприємиця.
"У майстерні працює два найманих працівники — податки з них, податки з мене як ФОП, бо у нас крамниця працює, майстер-класи — це все через ФОП. І своїми податками ми за три роки маємо повернути суму гранту", — розповіла жінка.
Майстер-клас у студії кераміки, Харків. Фото надала Ольга Шелкунова
"Наприкінці лютого ми зрозуміли, що весь березень вже розписаний — у нас майстер-класи кожного тижня"
Власниця студії каже, першочергово вона планувала тільки виробляти та продавати товари з кераміки. Але згодом від знайомих почали надходити запити на майстер-класи з гончарства.
"Ми відкрилися у листопаді й навіть не оголошували, що проводимо майстер-класи. А потім нас одні попросили провести, інші попросили. І наприкінці лютого ми просто зрозуміли, що весь березень вже розписаний — у нас майстер-класи кожного тижня. Ми цього не планували, бо ми й ціну поставили таку, що у нас майже в нуль виходило, більше, як соціальний проєкт", — зазначила Ольга.
Майстер-клас у студії кераміки, Харків. Фото надала Ольга Шелкунова
У студії проводять заняття для військових та їхніх дружин. За два місяці, що проходять майстер-класи, до них долучилися близько десяти військовослужбовців, каже Ольга Шелкунова.
Дуже важко "заманити" до нас хлопців-військових. Це якщо дружина прийшла до нас на майстер-клас, подивилася, ми їй розказали про нашу акцію, то вона вже може якось "затягнути" свого чоловіка. Але це важко, насправді. Або, наприклад, у нас був хлопець, який проходить реабілітацію в Харкові й приходив до нас на заняття. Тому ми хочемо, щоб якомога більше людей дізналися про цю ініціативу та приходили до нас на заняття.
Відвідують заняття у студії й діти з аутизмом. Ольга каже, таких дітей робота на гончарному колі стимулює та заспокоює.
"Коли до нас вперше зателефонували та запитали, чи працюємо ми з дітками з аутизмом, ми одразу сказали: "Так, працюємо". Коли приходить дитина, яка не може замовчати, у неї емоційний сплеск, вона сідає за гончарне коло й вона завмирає. Бо це тактильне, це стимулює роботу мозку…", — зазначила майстриня.
Майстер-клас для дітей у студії кераміки, Харків. Фото надала Ольга Шелкунова
Одне заняття для дітей триває близько двох годин, для дорослих — близько трьох. За цей час учасники майстер-класу і виготовляють виріб, і розмальовують його.
Ми даємо людям свободу вибору, щоб вони могли проявляти себе. Ми питаємо, що кожний хоче зробити, показуємо, що інші робили. І тут у людей починає розігруватися фантазія. Роблять тарілки, чашки, але вони роблять їх незвичними, зовсім нестандартними. Найчастіше це те, що не міг купити, а тут сам зробив, вклав свою душу.
Про важливість творчості та гончарного мистецтва під час повномасштабного вторгнення
Власниця студії каже, і гончарство, і ліплення важливі сьогодні, адже люди під час таких занять відволікаються, розслабляються та відпускають негативні думки.
"Це реальна терапія. Люди навіть не помічають, як минає час — це ж робота руками, дрібна моторика, мозок утворює нові нейронні зв'язки. У нас для дітей є практика, коли вони б'ють глину, щоб виганяти емоції. Наприклад, приходить дитина роздратована. Мало того, що вона підліток, ще й складний підліток, ще й складний підліток під час війни. Ми з нею розмовляємо, потім даємо шматок глини, вона його відбиває, потім розслаблюється і починає вже працювати та творити", — розповіла майстриня.
Майстер-клас з гончарства, Харків. Фото надала Ольга Шелкунова
До роботи в майстерні долучаються і її власні діти, каже Ольга.
Сім'я дуже підтримує. У мене двоє дітей — молодший майже завжди в студії. Старший багато допомагає, він вже дорослий, у нього свої справи, але родина повністю підтримує. І мої діти самі роблять тарілки, забирають їх додому. У нас вже виставка котів на підвіконні.
Вироби з глини. Фото надала Ольга Шелкунова
Про плани на майбутнє
Власниця студії каже, зараз однією із задач є облаштування туалету для маломобільних людей, адже майстер-класи відвідують і люди на кріслах колісних.
"У нас двері на вході в приміщення облаштовані так, що можна проїхати на кріслі колісному. А ось туалет — ні. Хоча там є місце, куди розширюватися. Також ми придбали другу піч, на встановлення якої також потрібні кошти", — зазначила Ольга.
Гроші, які Ольга отримала в рамках державного гранту, вже закінчилися, каже жінка. Наразі вона шукає програми чи фонди, які допоможуть з облаштуванням приміщення та закупівлею матеріалів для майстер-класів.
Читати ще
Читати ще
«Дарую на знак подяки янголів». Майстриня з Ізюма — про евакуацію з міста та життя у Франції
Читати ще
У Харкові створили проєкт для психологічної підтримки сімей під час війни
Читати ще
Обирати трави навчила бабуся: ландшафтна дизайнерка з Харкова після переїзду до села робить авторські чаї
Читати ще
Обладнання за програмою «Власна справа». Як харківський бізнес готується до роботи під час можливих блекаутів
Читати ще
Збирають гроші на житло для переселенців — як працює проєкт «Вільна» в Краснокутську
