На території острова на Журавлівці у Харкові 17 вересня комунальники СКП «Харківзеленбуд» висадили верби, які раніше постраждали від бобрів. Дерева пройшли реабілітацію у тепличному комплексі підприємства та повернулися на своє колишнє місце. Чи можна вберегти рослини на березі водойми від «пухнастого терориста», — розповів фахівець із культурно-просвітницької діяльності Харківського зоопарку Євген Кіося.
«Пригоди з бобром у нас почалися навесні, коли ми зайшли на цю територію і почали робити тут благоустрій. Тоді ми побачили декілька дерев, які були згризені бобром. І це нас неабияк здивувало, але і потішило теж. Це говорить про співіснування живої природи з людьми — це якраз те, чого ми хотіли досягти», — наголосив речник СКП «Харківзеленбуд» Андрій Кравченко.
Дізнавшись про пошкодження дерев, комунальники терміново їх викопали, щоб оглянути та підлікувати.
«Дерева простимулювали та ретельно поливали. Ось вони підросли і ми вирішили, що їх треба повернути назад. Також огородили зварною сіткою, щоб бобер більше не міг до них добратися», — розповіла фахівець із ландшафтного дизайну СКП «Харківзеленбуд» Єлизавета Ковальова.
https://www.objectiv.tv/wp-content/uploads/2026/09/IMG_4311.mp4
Захистити верби сіткою запропонували зоологи, зазначив Кравченко. Бобер дійсно не став боротися з металом, а просто переключився на інші дерева. Тому комунальне підприємство звернулося за консультацією до експертів Харківського зоопарку.
“Будемо радитися, що робити, як зберегти наші насадження від цього пухнастого терориста, для того, щоб рослини все ж таки почувалися добре, але йому було чим зайнятися”, – сказав Кравченко.
«У нас бобри в якийсь момент просто зникли. Не було бобрів. Чому? Тому що на них полювали заради хутра. А потім, коли вже ці хутряні шапки і подібне вийшло з моди, носити бобра вже стало не актуально. Тоді бобри повернулися на наші водойми, на наші річки, і зараз на Лопані, на Харкові вони є… Сам стовбур дерева для бобра не дуже смачний. Оця мертва деревина, яка всередині стовбура знаходиться, вона для бобра великої цінності не має. Він її просто згризає, а цікавий йому цей верхній шар, тобто кора, яку він згризає, і цікаві йому верхні гілочки», – пояснив спеціаліст з культурно-просвітницької діяльності Харківського зоопарку Євген Кіося.
https://www.objectiv.tv/wp-content/uploads/2026/09/IMG_4310.mp4
Аби врятувати дерева від бобра, речник Кравченко запропонував залишати для них нічний перекус зі свіжих овочів. На його думку, це могло б відволікти гризуна. Утім, фахівці таку ініціативу не оцінили. Кіося проконсультувався із фахівцями Національного природного парку «Слобожанський», де роками спостерігають за цими тваринами. Науковці запевнили: підгодовування не спрацює.
«Це просто буде призводити до того, що бобри будуть приходити на певне місце. Причому вони це будуть робити не вдень, коли їх можна побачити, а будуть приходити вночі, з’їдати ці смаколики, а потім все одно будуть гризти дерево. Сказали, що ефективність цього дуже сумнівна. Тобто вони сказали, що огороджується або кожне дерево, або просто якась група дерев в цілому, інакше бобри їх згризуть», – розповів Кіося.
Він також зазначив, що якщо бобер уже повалив дерево, його краще залишити, щоб тварина могла ласувати корою, адже якщо дерево прибрати — бобер шукатиме інше.
Взявшись за благоустрій острова, комунальники з’ясували, що тут, поруч із людиною, існує багатий тваринний світ: качки, сірі чаплі, ондатри, нутрії й навіть сімейство лисиць, які час від часу випрошують ласощі у відвідувачів, розповів Кравченко.
«Будь ласка, не треба до них чіплятися, до тваринок, не треба тягнутися до них руками, бо все ж таки це дикі тварини і вони можуть сприйняти людину як загрозу і можуть цапнути. Збережіть і своє здоров’я, і нервову систему наших тварин», — закликав речник підприємства.
