За інформацією: Суспільне Харків.
Колаж. Карта Харківської області та жінка, яка тримає в руках банківську картку. Суспільне Харків Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Дзвінки з «банку», «ваш родич у біді» та псевдовиплати — одні з популярних схем, завдяки яким шахраї виманюють гроші у жителів Харківщини. Ще один спосіб — обіцянки родичам військовополонених включити їх у списки на обмін за певну винагороду. А з розвитком штучного інтелекту шахраї почали генерувати не тільки необхідні їм зображення, а й голосові повідомлення.
Загалом з початку 2026 року на Харківщині було зареєстровано понад 2,5 тисячі кримінальних правопорушень за фактом шахрайства. Половину з них вже розкрили, розповів Українському Радіо Харкова начальник відділу слідчого управління поліції Харківщини Олександр Жидков.
Зокрема, понад 40% осіб вже встановили, й нині триває підготовка до вручення їм підозр, а 11% — підозри вже отримали.
Далі — пряма мова.
Які види шахрайства фіксували на Харківщині у 2026 році
Ми зареєстрували кримінальне провадження стосовно спекуляцій на оренді житла — зараз для Харкова це дуже актуально. Відносно безпечних районів в області у нас небагато. Шахраї публікують оголошення про оренду привабливої квартири за низькою ціною. Орендарі надсилають передоплату, щоб проживати у цій квартирі. А після цього немає ні квартири, ні оголошення.
Ще одна схема, яку фіксуємо, — це шахрайства, пов’язані з ЗСУ та зниклими безвісти особами. Зловмисники знаходять оголошення про пошук зниклих безвісти військовослужбовців — родичі самі публікують оголошення у месенджерах або інших інтернет-ресурсах. Вони зв’язуються і вимагають гроші за включення до списків на обмін, надання інформації про місце перебування чи лікування пораненого.
Начальник відділу слідчого управління поліції Харківщини Олександр Жидков. Суспільне Харків/Роман Кривко
Також одна зі схем — це фішинг та різноманітна допомога, псевдовиплати. Шахраї розсилають у месенджерах — Telegram, Viber, Whatsapp — та соцмережах посилання на фейкові сайти, які імітують державні портали. Наприклад, «Дія», «єПідтримка», програми або сайти ООН (Організації Об’єднаних Націй — ред.) та Червоного Хреста.
Вони роблять дуже подібні сайти. Громадянам обіцяють грошову допомогу, наприклад. Їхня мета — змусити людину ввести дані, а саме номер банківської карти, термін її дії, CVV-код та паролі з СМС, після чого з рахунку списують всі кошти.
Кількість шахрайств із фейковими виплатами та компенсаціями на Харківщині за часи повномасштабного вторгнення суттєво зросла і стабільно тримається серед найпопулярніших схем. Для нашого регіону — це значна частина населення, яка має статус внутрішньо переміщених осіб. Вони постраждали від обстрілів, втратили майно чи роботу. І тематика грошової допомоги є найбільш вразливою точкою тиску на них.
Стартова сторінка на порталі «Дія». Скриншот сайту "Дія"
Інша схема — це псевдопродаж товарів та послуг за передоплатою. Працює це так: зловмисники створюють фейкові оголошення на різних платформах, таких як OLX, Prom.ua, Instagram або Telegram. Вони створюють повідомлення про продаж дешевих або дефіцитних товарів — дров, генераторів, побутової техніки, амуніції для ЗСУ. Мета — отримати часткову або повну передоплату за товар, після чого продавець видаляє оголошення та зникає.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
З наближенням осінньо-зимового періоду та загрозою блекаутів, схеми з продажем твердого палива переживають нову хвилю адаптації — використання офіційних сайтів для прикриття. Зломисники не просто створюють фейкові сторінки, вони надсилають потенційній жертві посилання на справжні державні портали, наприклад, «ДроваЄ» чи сайт ДП «Ліси України», щоб довести, що такі послуги дійсно існують.
Ілюстративне фото. Дрова та топор. Суспільне Харків/Ірина Симкович
Також є схема шахрайства, як злам акаунтів та прохання про гроші у борг. Шахраї зламують облікові записи в месенджерах або в соціальних мережах та надсилають усім контактам повідомлення на зразок: «Привіт, позич терміново гроші до завтра, в мене біда». Їхня мета у цій схемі — отримати кошти на визначені банківські рахунки або інші реквізити.
Є ще схема шахрайства під виглядом дзвінків з банків або поліції — на телефон надходить дзвінок від співробітника банку або правоохоронця. Співрозмовник лякає тим, що з картки прямо зараз намагаються вивести грошові кошти або оформити на картку користувача кредит.
Після цього вони заволодівають інструментами, які дають їм змогу переказати кошти, зняти готівку або перевести їх у криптовалюту.
Стара схема, коли шахраї дзвонять потерпілим — «я в біді» або «я у поліції». І вимагають готівку через кур’єра або негайний переказ на банківську карту. Ці дзвінки бувають вночі, потерпілі не розуміють, чи це їхня дитина, їхній родич.
Також бувають псевдодзвінки від поліції, кіберполіції, СБУ — телефонують під виглядом правоохоронців, повідомляють, що з вашого рахунку зафіксовано перекази на користь ворожої держави чи терористичних організацій.
Поліцейський тримає в руках телефон. Поліція Харківщини
Як шахраї у своїх схемах використовують штучний інтелект
Схеми шахрайства з використанням штучного інтелекту не дуже розповсюджені на території Харківщини, однак бувають і такі випадки. Наприклад, обхід біометричного захисту — створення штучних 3D-моделей облич та фотографій для ідентифікації, коли ви проходите аутентифікацію.Процес перевірки та підтвердження справжності особи, пристрою чи системи
Це клонування голосу. Шахраям достатньо лише 5-10 секунд запису голосу вашого родича, друга чи керівника з відео у TikTok, Instagram, допису у Facebook. Або навіть короткого дзвінка з незнайомого номера, де ви просто відповіли: «Алло, я слухаю». Після цього шахраї за допомогою штучного інтелекту клонують ваш голос і можуть подзвонити та сказати, щоб перевели певну суму на рахунок.
Є, як варіант, відеодіпфейкиМедіаконтент (найчастіше відео або аудіо), створений за допомогою штучного інтелекту та технологій глибокого навчання, який замінює обличчя, міміку або голос однієї людини на іншу з високим ступенем реалізму, які в реальному часі працюють. Наразі сучасні нейромережі дозволяють накладати обличчя та міміку потрібної людини на відеопотік у режимі реального часу під час коротких відеодзвінків у Telegram, WhatsApp чи Signal. Коли дзвінок триває три-пʼять секунд, і шахрай каже: «Бачиш, це я, зв’язок поганий, переведи мені, будь ласка, кошти». Чи, наприклад, у застосунку «Дія» або десь у інтернет-банкінгу для оформлення онлайн-кредитів.
Ілюстративне фото. Дівчина використовує ШІ. Getty Images
Чи можливо повернути кошти, які виманили шахраї, та як убезпечити свій телефон
Суми фінансових втрат від шахрайства на Харківщині дуже різняться. Залежно від схеми, яку шахраї використовують, це може бути від кількох тисяч гривень і до мільйонів. Повернути кошти, втрачені внаслідок шахрайства, вдається у порівняно невеликому відсотку випадків — ці грошові кошти передаються на карти дропівЛюди, які добровільно, за винагороду або через необізнаність надають свої банківські картки, рахунки чи доступ до інтернет-банкінгу стороннім особам для транзиту та легалізації незаконних коштів і потім виводяться у криптовалюту.
Шанс повернення грошових коштів критично залежить від того, наскільки швидко потерпілий відреагував на вчинений щодо нього злочин і повідомив до поліції.
Ваш телефон — це ключ до ваших банків та акаунтів. І основні правила безпеки — це захист мобільного телефону, це пін-код. Також заборона дистанційної заміни сім-карти. Якщо переходять на електронну сім-карту або контракт, то це значно краще, адже відновити її можна лише особисто з паспортом у магазині оператора.
Безпека акаунтів, паролів та месенджерів не є складною, і кожен користувач може легко налаштувати її. Це двофакторна автентифікація, яка ставиться в налаштуваннях всіх месенджерів — Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram і навіть у «Дії». Навіть якщо шахраї дізнаються ваш пароль від телефона, вони не зможуть увійти без другого фактора. (Застосовуйте — ред.) складні та унікальні паролі на важливі для вас месенджери або електронну пошту. І секретні кодові слова, які будете знати тільки ви.
Ілюстративне фото. Чоловік тримає в руках банківську картку та телефон. Getty Images
Є фінансова безпека банківських карток. Є таке правило — правило трьох «немає» для карток. Ніколи не повідомляти CVV-код — це три цифри на зворотному боці картки. Ніколи не називати коди з СМС, пуш-повідомлення, які шахраї можуть прислати на ваш мобільний телефон. І ніколи не розголошувати пін-коди та паролі від інтернет-банкінгу. І ще краще не записувати паролі від електронної пошти або банків у телефоні.
Якщо людина вже повідомила дані картки, їй потрібно негайно заблокувати картку та рахунки. Це можна зробити дзвінком на гарячу лінію банку або увійти в мобільний додаток і заблокувати. Після цього потрібно змінити паролі інтернет-банкінгу або електронної пошти, зв’язатися з поліцією та службою безпеки банку. Також потрібно звернутися до поліції — відомості і заяву потерпілого внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а банк на підставі цього буде перевіряти операцію і позначати як шахрайську.
Також потрібно не забувати фіксувати докази — як мінімум зробити скриншоти листування з шахраями або описами оголошень, які були. Ми повертаємося до платформ, де людей ошукали, і шахраї після цього видаляють всю переписку між ними, і нам вже буде складніше їх встановлювати.
