Чим військові РФ, які вдерлися в Україну майже рік тому, відрізнялися від тих, з ким зараз має справу українське військо, “на нулі” кореспондентові МГ “Об’єктив” розповів захисник Харківщини.
Балу – командир відділення в добровільному підрозділі. На війні він із 2014 року. За кілометр від позицій ворога він поділився з кореспондентом МГ “Об’єктив” думками про ворога, стосунки, історію, мотивацію та про майбутнє. Подробиці – в сюжеті.
Волонтери Help Army погодилися взяти нашу знімальну групу до себе в автівку. Завдань у них було небагато. Привезти “на нуль” дещо військовим. І на зворотному шляху разом із військовими евакуювати з “гарячої точки” місцеву мешканку. Було ще одне завдання. Навіть міжнародна місія. Але про це окремо.
А поки що ми їдемо в напрямку Лимана Першого, що за кілометр від позицій армії РФ. Дорога з Харкова на передову в Куп’янському напрямку зайняла дві години. Ми їхали “на нуль” – у відділення Балу в добровольчому підрозділі. Головна відмінність добровольчих батальйонів – у тому, що в добробати йдуть виключно за бажанням. Більшість добровольців прийшли на війну першого ж дня. Без мобілізації. Тобто мотивація та бойовий дух цих людей надзвичайні.
Балу, командир взводу добровольчого підрозділу
Ми вже виграли. Ми вже перемогли. Ось коли це закріпиться? Це друге питання. Я особисто бачу одне: наше завдання тут – їх убивати якнайбільше. І економічно створити таку ситуацію, щоби вони не змогли продовжувати це. Вбити їх усіх нам ніхто не дасть, на жаль.
Балу на війні з 2014 року. Тоді воював командиром взводу в лавах ЗСУ. Його взводний опорний пункт був крайнім “на нулі”.
Анжела Денисенко, волонтер Help Army, викладачка ХНПУ ім. Г.С. Сковороди
Найкращий ВОП, і Балу варив каву. І він, львівська кава, на передку, на нулі – найсмачніша кава у світі. І так, як готував Балу, я навіть не знаю, чи хтось може.
З першого дня повномасштабного вторгнення Балу – на захисті Харківщини у лавах добровольчого підрозділу. Його підрозділ брав участь у першому та доленосному бою з російськими спецпризначенцями головного розвідуправління генштабу РФ за школу в Харкові.
Сапсан, заступник командира взводу добровольчого підрозділу
Це трофей зі 134-ї школи. Там, де ми спалили спецзагони Росії. З їхньої “Тигра” ми зняли цей КОРД. Досі з ним воюємо. Там були 2 КОРДи, звичайний ПМП, він також у нас у відділенні. Також воює проти рашистів зараз.
