За час повномасштабної війни росіяни знищили 42 пожежні частини та адміністративні будівлі ДСНС в Харківській області. Як правило, ворог навмисно цілить у транспорт та будівлі рятувальників, щоб лишити людей без порятунку.
На початку травня росіяни знищили останню пожежну частину в Куп’янську. Рятувальники змушені були виїхати за місто, аби убезпечити техніку та особовий склад. Через це пожежі — а їх тут буває по кілька на день через обстріли — стали гасити довше.
На лівому березі порятунку з вогню немає
3 травня росіяни скинули чергову авіабомбу на Куп’янськ. Півторатонна керована ФАБ влучила у пожежно-рятувальну частину — останню цілу у колись великому районному центрі. Лише дивом ніхто не загинув. Рятувальники були на виїздах, у будівлі лишався один чоловік, але на час повітряної тривоги він спустився у підвал — і вцілів. Але від приміщення лишився лише прапор ДСНС.
Колишню пожежно-рятувальну частину досі розбирають, але рятувальний загін вирішили не залишати в Куп’янську. Власне, базуватися в місті їм більше ніде, та й небезпечно. Росіяни навмисно полюють за технікою ДСНС, тому рятувальники виїхали трохи західніше.
Прапор вцілів після удару по пожежно-рятувальній частині. Фото: ДСНС
«Частина знаходиться в Куп’янському районі, але не так далеко від міста, все одно там долітає, ризик ударів є», — повідомив KharkovNEWS.info речник ГУ ДСНС в Харківській області Євген Василенко.
Через те, що зараз база рятувальників знаходиться далі, час приїзду на пожежі збільшився. А роботи в Куп’янську тим часом вистачає — про так зване путінське травневе «перемир’я» тут і не чули. За добу через влучання буває по кілька пожеж.
«Авіація працює по району постійно, тому я б не сказав, що за останні дні є якісь зміни. FPV-дрони літали в нас сьогодні уже зранку і вчора також літали», — розповів KharkovNEWS.info начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.
Під час нашої розмови керівнику РВА повідомляють, що на лівому Осколу — черговий обстріл. У Куп’янську-Вузловому, передмісті райцентру, керована бомба впала на будинок. Туди, та й взагалі на лівобережжя району, пожежні вже не їдуть давно.
«Туди можна заїхати, але потім переправу розіб’ють, і техніка звідти вже не вийде. Кіндрашівка, Тищенківка, Моначинівка — туди також не їдуть пожежні», — пояснює Канашевич.
Частини ДСНС лишаються подалі від ЛБЗ, у селищах Шевченкове та Великий Бурлук. Поки що для потреб району їх вистачає, а в екстрених випадках куп’янським рятувальникам допомагають колеги з інших районів та областей.
Стріляють в рятувальників навмисно
За час повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували та пошкодили 42 пожежно-рятувальні частини та адміністративні споруди ДСНС. Женевська конвенція забороняє воюючим сторонам стріляти в рятувальників, так само, як і в медиків, але росіянам ніякі закони не писані. Від початку великої війни пожежні частини та техніка ДСНС стали їхньою ціллю. Так було в Маріуполі у лютому 2022 року — першим ділом окупанти вибивали приміщення та спецавтомобілі рятувальників. Так само вони чинять і у Харкові та області — в перші місяці вторгнення й до сьогодні.
Росіяни навмисне цілять в рятувальників. Фото: ДСНС
29 березня 2022 року російська ракета потрапила в пожежну частину на Полтавському шляху. На щастя, постраждало не те приміщення, що внесене до списку пам’яток архітектури. Взимку 2024 року окупанти вдарили по пожежній частині на Салтівці, але ушкодження були незначні. Доки Вовчанськ контролювали українські війська, ворог неодноразово бив по місцю дислокації рятувальників — ще навесні 2023 року, за рік до другого російського наступу, звідти довелося вивести підрозділ. Постійно потрапляли під удар пожежні частини в Липцях і Козачій Лопані, та й знищена недавно Куп’янська будівля до цього пережила чимало влучань.
Окрім прицільних обстрілів пожежних частин, ще одна злодійська тактика РФ — подвійні удари. Після першого обстрілу ворог чекає хвилин 20, доки на місце приїдуть медики та рятувальники — і ще раз скидають на цю локацію бомбу, ракету чи безпілотник, аби збільшити кількість жертв. 4 квітня 2024 року внаслідок такої подвійної атаки в Харкові загинули одразу троє рятувальників.
Загалом за час війни через обстріли були вбиті 16 працівників ДСНС, більше 100 отримали поранення.
Автор: Олена Павленко